Вулиця Коперника (Київ)
| Вулиця Коперника Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Лук'янівка, Шулявка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Миколая Коперника |
| Колишні назви | |
| 67-ма Нова, Новоглибочицька | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 870 м |
| Координати початку | 50°27′36.5″ пн. ш. 30°29′5.2″ сх. д. / 50.46014° пн. ш. 30.48478° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′21.9″ пн. ш. 30°28′27.9″ сх. д. / 50.45608° пн. ш. 30.47442° сх. д. |
| поштові індекси | 04116 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Лук'янівська» |
| Автобуси | А 31 (по вулиці Митрофана Довнар-Запольського) |
| Трамваї | Т 14, 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18, 19, 33 (по вулиці Січових Стрільців) |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 101 |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10748 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1760173 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Коперника у Вікісховищі | |
Ву́лиця Копе́рника — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Шулявка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиць Ростиславської та Митрофана Довнар-Запольського.
Приле́глі вулиці Дмитрівська, Бердичівська, Шолуденка.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою 67-ма Нова (була «прорізана» через стару забудову). На дореволюційних картах, те пряме продовження Глибочицької вулиці, яка пізніше отримала назву Новоглибочицької, названо Тюремною вулицею, що якраз проходила за Лук'янівським тюремним замком. З 1939 року мала назву Новоглибочицька[1] (початковий відрізок — до Бердичівської вулиці — деякий час входив до складу Глибочицької вулиці). Сучасна назва на честь астронома Миколая Коперника — з 1973 року[2].
Заселення місцевості коло вулиці Коперника почалося у 30–40-х роках XIX століття. Жителі самостійно захоплювали землі, без документального оформлення. У 1851 році ця місцевість офіційно увійшла до меж міста. Стару забудову було повністю знищено на початку 80-х років.
Вулиця забудована переважно п'яти- та шестиповерховими «хрущовками», дев'ятиповерховими «готельками» — типовими будинками серії ММ-640, також є кілька сучасних багатоповерхівок. Будинки № 18 та № 20/2 зведені у 1-й половині XX століття у стилі конструктивізму (будинки Комгоспу — комунального господарства, архітектор Михайло Анічкін).
- Загальноосвітня школа № 101 (буд. № 8)
- Гуртожиток БМУ Державного управління справами (буд. № 21)
- Бібліотека № 101 Шевченківського району (буд. № 27)
-
Житловий будинок (буд. № 7) -
Житловий будинок робітників-металістів (буд. № 20/2) -
Будинок школи, в якому в 1938–1940 роках навчався Костянтин Єгунов (буд. № 8) -
Меморіальна дошка К. К. Єгунову (буд. № 8)
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 серпня 1939 року № 1148/25 «Про перейменування вулиць по Молотовському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11829. Арк. 44–47. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1973 року № 431 «Про впорядкування найменувань та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1170. Арк. 549–551. [Архівовано з першоджерела 22 квітня 2016.]
- Коперника вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Коперника вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 80.
- Коперника вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 102. — ISBN 5-88500-070-0.
- Коперніка вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 110. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Коперніка вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вулиця Коперника // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
