Вовк Андрій Богданович

Андрій Вовк
Вовк Андрій Богданович
Андрій Вовк; Вовк Андрій Богданович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1983; Нововолинськ
Смерть	11 жовтня 2023
Громадянство	Україна
Псевдо	«Пуля»
Військова служба
Приналежність	Україна
Рід військ	Механізовані війська
Формування	100 ОБрТрО
Війни / битви	російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вовк.

Андрі́й Богда́нович Во́вк (1983—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

З життєпису

Народився 1983 року в місті Нововолинськ. Навчався в школі №8, потім перевівся в школу №7.

Відслужив строкову, і в 21 рік виявив бажання виконувати миротворчу місію в Іраку. Двічі там був.

24 лютого 2022 року Андрій перебував за кордоном. Цього ж дня він повернувся і незабаром поповнив лави ЗСУ. Кілька місяців після початку рашистського вторгнення Андрій перебував на кордоні з Білоруссю разом зі своєю вівчаркою ^[1].

Загинув на війні з російськими окупантами 10 жовтня 2023 року при відбитті російського наступу в Луганській області. Загинув від артобстрілу ^[2]^[3].

15 жовтня 2023-го відбулося останнє прощання в Нововолинську.

Похований на кладовищі села Низкиничі.^[2]

Без Андрія лишилися мама Наталія Іллівна і сестра Олена.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (2024, посмертно)^[4].

Примітки

Джерела

Загиблому захиснику з Волині Андрію Вовку посмертно присвоїли звання Героя України

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ворог відступив – ціною життя волинянина Андрія Вовка.

[:0-2] а ^б Загинули в один день: на Волинь «на щиті» востаннє повернулися одразу два Герої Іван Вознюк та Андрій Вовк

[3] «Трупи ворогів лежали неподалік наших бійниць»: волинські тероборонівці втримали позиції у запеклому бою

[4] Указ президента України №387/2024.

[1]

[2]

[3]

[4]