Перейти до вмісту

Буй Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Микола Буй
Особисті дані
Повне ім'я Микола Степанович Буй
Народження 22 травня 1996(1996-05-22) (28 років)
  Гоголів[1], Україна
Зріст 171 см
Вага 65 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
2009—2013 Україна «Львів»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016—2017 Україна «Іллічівець» 5 (0)
2016—2017  Україна «Іллічівець-2» 18 (4)
2017—2019 Україна «Рух» (Винники) 38 (5)
2019 Україна «Агробізнес» 4 (0)
2020—2022 Україна «Епіцентр» 41 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 лютого 2022.

Мико́ла Степа́нович Буй (нар. 22 травня 1996, Гоголів) — український футболіст, півзахисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Микола Буй народився 22 травня 1996 року. Почав тренуватися в Червонограді, у тренера Романа Марича[1]. У ДЮФЛУ з 2009 по 2013 рік виступав у складі «Львова».

Із 2013 по 2016 рік виступав в аматорських футбольних клубах Львівської області: «Богун-Броди» (2013), «Сокаль-Волком» (2014), «Гірник» (Соснівка) (2014—2016), «Шахтар» (Червоноград) (2015). Граючи за «Гірник», працював на шахті[1]. 2016 року грав за «Рочин» (Соснівка) у чемпіонаті України серед аматорів (6 матчів, 3 голи).

У липні 2016 року підписав контракт із представником Першої ліги маріупольським «Іллічівцем»[2]. У складі «Іллічівця» дебютував 26 серпня 2016 року в матчі Першої ліги проти клубу «Оболонь-Бровар»[3]. Також виступав у складі друголігового фарм-клубу приазовців, команді «Іллічівець-2».

26 червня 2017 року став гравцем «Руху» (Винники)[4]. У цій команді Микола провів два сезони у першій лізі, утім у кінці сезону 2018/19 Буй зазнав важкої травми і по його завершенню «Рух» відпустив гравця вільним агентом[5].

Відновившись від травми у жовтні 2019 року Буй підписав угоду з «Агробізнесом»[6]. 27 жовтня дебютував у складі волочиської команди в матчі 15 туру в першій лізі в Києві проти «Оболонь-Бровара» (1:2), втім закріпитись у клубі не зумів, зігравши до кінця року лише 4 гри у чемпіонаті і у лютому 2020 року покинув клуб, контракт розірвано за згодою сторін[7].

Надалі Буй недовго пограв за аматорський «Самбір»[8], а в серпні 2020 року підписав контракт з «Епіцентром» з Дунаївців[9]. У сезоні 2020/21 у складі команди забив 4 голи у 2 матчах Кубка України, в тому числі зробив хет-трик у матчі зі львівськими «Карпатами» (4:0), ставши найкращим бомбардиром турніру.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

2018 року одружився з дівчиною Мартою[10], від якої має сина[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ярослав Кроха. «Микола Буй – герой 19-го туру Першої ліги». Сайт SPORTARENA.com. Опубліковано 03.11.2017. Прочитано 09.06.2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
  2. Іллічівець підписав Миколу Буя. ua-football.com. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  3. OBOLON'-BROVAR VS. ILLICHIVETS' 1-2. int.soccerway.com. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  4. Перші літні новачки «Руху». Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  5. Рух позбавився одразу шести гравців. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  6. Футбол. «Агробізнес» представив нового гравця. ye.ua (укр.). 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  7. Микола Буй залишив волочиський «Агробізнес». Football.km.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. [Архівовано 2021-05-14 у Wayback Machine.]
  8. а б Микола БУЙ: «Мені комфортно в «Самборі». ffl.org.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  9. «Епіцентр» з Дунаївців підписав чотирьох новачків. Football.km.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. [Архівовано 2021-05-14 у Wayback Machine.]
  10. Футболіст «Руху» Микола Буй одружився. Винниківський Вісник (укр.). 15 грудня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]