Бугорський Анатолій Петрович
Бугорський Анатолій Петрович | |
---|---|
рос. Анатолий Петрович Бугорский | |
Народився | 25 червня 1942 (82 роки) Орловська область, РРФСР, СРСР |
Місце проживання | Протвіно |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | фізик, фізик-ядерник, particle physicist |
Alma mater | Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ» |
Галузь | фізика елементарних частинок |
Заклад | Institute for High Energy Physicsd |
Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
Анатолій Петрович Бугорський (нар.. 25 червня 1942, Орловська область, Російська РФСР, СРСР) — російський учений в галузі фізики елементарних частинок, співробітник Інституту фізики високих енергій. Відомий тим, що залишився живим після того, як у результаті нещасного випадку через його голову пройшов інтенсивний пучок протонів найбільшого радянського прискорювача У-70.
Народився 25 червня 1942 року. Закінчив МІФІ[1].
13 липня 1978 року через його голову пройшов пучок протонів найбільшого радянського прискорювача У-70[2]. Нещасний випадок стався через збій механізмів безпеки, внаслідок поломки одного з магнітів потік залишив трубу прискорювача і пройшов через голову Анатолія Бугорського.
Радіаційна доза на вході склала 200 000 рентген, на виході — 300 000 рентген (більше за рахунок розсіювання на матеріалі)[1]. Бугорський відчув яскравий спалах, але без болючих відчуттів. Пучок протонів з енергією 70 ГеВ і з поперечним розміром 2×3 мм пройшов по траєкторії потилична область голови — медіобазальні відділи лівої скроні — піраміда лівої скроневої кістки — кістковий лабіринт середнього вуха — барабанна порожнина — щелепна ямка — тканини. Вважалося, що надвисока доза радіації, яку отримав постраждалий, має вбити людину. Анатолій Бугорський був поміщений у спеціалізовану радіологічну клініку в Москві — Клінічну лікарню № 6 Третього головного управління при МОЗ СРСР (нині ФМБЦ імені А. І. Бурназяна федерального медико-біологічного агентства Росії), де лікарі готувалися спостерігати його очікувану смерть. Однак Бугорський вижив, повністю втративши слух на ліве вухо, і навіть захистив у 1980 році кандидатську дисертацію, підготовлену ще до аварії: Оптимізація та контроль потоків нейтрино (антинейтрино) у нейтринних експериментах у ІФВЕ (Серпухів, 1979. 136 с. : іл.)[3].
Був період, коли почастішали епілептичні напади, навіть із непритомністю, проте інтелектуальні здібності не постраждали. Вчений продовжував науково-організаційну роботу, яка полягає у плануванні та проведенні фізичних експериментів на прискорювачі У-70.
В інтерв'ю журналістці Марії Гессен у 1997 році Бугорський зізнався, що хотів би стати об'єктом досліджень західних вчених, однак у нього немає достатньо коштів, щоб залишити Протвіно та вирушити на захід. Він вважає, що став би блискучим об'єктом вивчення[2].
Через політику Радянського Союзу щодо збереження в таємниці подій, пов'язаних з ядерною енергією, про інцидент з Бугорським не було нічого відомо більше десяти років.
- Вывод протонного пучка 70 ГэВ на установку РАМПЭКС с помощью кристалла кремния /А. П. Бугорский, А. Н. Васильев, B. H. Гришин, В. В. Мочалов, А. В. Минченко, П. А. Семёнов, B. Л. Соловьянов, А. Г. Уфимцев, М. Н. Уханов, Ю. С. Федотов, Ю. В. Харлов // ПТЭ. — № 1. — 14 (2001) [Instrum.Exp.Tech.44, 1(2001)]
- Поиск осцилляций нейтрино на протонном ускорителе ИФВЭ: (Предложение эксперимента) / Д. С. Баранов, А. П. Бугорский, Н. В. Калганов и др. — М. : ИТЭФ, 1983. — 20 с. : ил. — (Препринт. / Ин-т теорет. и эксперим. физики. ИТЭФ-15)
- Квазиупругое рассеяние нейтрино и антинейтрино: полные сечения, аксиально-векторный формфактор / С. В. Беликов, А. П. Бугорский, А. А. Волков и др. — Серпухов: ИФВЭ, 1983. — 20 с. : ил.; — (Ин-т физики высок. энергий. SERP-E-45. ИФВЭ ОНФ 83-156).
- ↑ а б Экологическая правда — «Персональный Чернобыль» физика Бугорского. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 21 жовтня 2022. [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Masha Gessen (1 грудня 1997). The Future Ruins of the Nuclear Age. Wired magazine. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 26 квітня 2007.
- ↑ Каталог РНБ. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 1 серпня 2013.