Берлін Валерій Давидович

Берлін Валерій Давидович
Берлін Валерій Давидович
	Валерій Берлин (справа) разом з Михайлом Красиковим на акції на захист будинку Сурукчі (2013) Валерій Берлин (справа) разом з Михайлом Красиковим на акції на захист будинку Сурукчі (2013)
Народився	28 серпня 1938; Миколаїв
Помер	15 травня 2020 (81 рік); Харків
Діяльність	культуролог, журналіст, історик
Членство	Національна спілка журналістів України
Відомий завдяки:	краєзнавець, журналіст, культуролог

Валерій Давидович Берлін (28 серпня 1938, Миколаїв — 15 травня 2020, Харків) — культуролог, журналіст, історик, краєзнавець.

Народився 28 серпня 1938 року у Миколаєві. Закінчив історико-філологічний факультет педагогічного інституту в Комсомольску-на-Амурі. З 1962 р.живе в м. Харкові. Працював перекладачем, коректором, лектором товариства «Знання», Товариства охорони пам'яток історії та культури, науковим співробітником меморіального музею І. Ю. Рєпіна в Чугуєві, є членом Спілки журналістів України та дипломантом конкурсу журналістів «Часопис-2002»^[1]^[2]. Вивчає маловідомі факти з історії культурного життя Слобожанщини, досліджує зв'язки з Харківщиною відомих діячів культури: І. Ю. Рєпіна, С. В. Рахманінова, Ф. І. Шаляпіна, І. Й. Дунаєвського, К. І. Шульженко, З. Є. Серебрякової та інших. Автор семи книг та багатьох наукових, науково-популярних публікацій.^[3]

Творчий доробок

Берлин В.Д. Мне б только растревожить старину... — Харьков : Ранок, 2004. — 206 с.
Берлин В.Д. Приглашение к тайне. — Харьков : ОКО, 1995. — 125 с.
Берлин В.Д. Не весь Харьков. — Харьков : СИМ, 2014. — 112 с.
Берлин В.Д. В поисках чугуевского художественного наследия. — Харьков : Тарбут Лаам, 2007. — 57 с.
Берлин В.Д. О прежних днях задумавшись слегка. — Харьков, 2010. — 173 с.
Берлин В.Д. Бессмертный человек с разными жизнями: Федор Иванович Шаляпин и харьковчане.- Харьков, 2001 - 127с.

Примітки

↑ Полянська, 2003, с. 4.
↑ Короленка, Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Берлін Валерій Давидович :: Особистості. kray.korolenko.kharkov.com (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
↑ Валерий Берлин: «Не могу иначе!». Медиа-компания «Время». Архів оригіналу за 9 листопада 2018.

Джерела

Бахмет Т. Б. Валерий Берлин. Биобиблиографический указатель — Харьков: ХМТБ им. К. С. Станиславского, 1998. - 12с.
Полянська Н.І.,Бахмет Т.І. Валерій Берлін. — Харків : ХДНБ ім.В.Г.Короленка, 2003. — 37 с.
Генкин А. Охотник за "белыми пятнами"// Время. - 1992. - 24 июня
Лигостаева С. "В знак симпатии и дружеского чувства": [Харьк. краевед В.Берлин нашел портр. Ф.Шаляпина, подарен. им. Т.И. Сурукчи] // Веч.Харьков. - 1994.-22 февр.
Камынина С. Харьковские "тайны": [В.Берлин] // Гор.газета. - 1996. - №3
Макогонов А. "Открываются двери и сундуки": [О кн. В.Берлина "Приглашение к тайне"] // Время. - 1996. - 9 апр.
Сагалов З. Повернення таємниці // Слобідський край. - 1996. - 24 жовт.
Буряковская Т. Прогулки по старому Харькову вместе с Валерием Берлиным // Время. - 1998. - 1 сент.
Зеленина Е. В поисках следов Федора Шаляпина // Время. - 2001. - 5 июля.
Берлин В. Федор Иванович Шаляпин и харьковчане // Панорама. - 2001. - 21 дек.

[FOOTNOTEПолянська20034-1] Полянська, 2003, с. 4.

[2] Короленка, Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Берлін Валерій Давидович :: Особистості. kray.korolenko.kharkov.com (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.

[3] Валерий Берлин: «Не могу иначе!». Медиа-компания «Время». Архів оригіналу за 9 листопада 2018.

[1]

[2]

[3]