Бахарєв Костянтин Михайлович

Костянтин Бахарєв
Костянтин Бахарєв
	Костянтин Бахарєв
Депутат Державної Думи РФ VII скликання
	Нині на посаді
На посаді з	5 жовтня 2016
Перший заступник голови окупаційної «Ради республіки Крим»
	14 вересня 2014 — 5 жовтня 2016
Президент	Володимир Путін
Попередник	посада заснована
Наступник	Наталя Маленко
Народився	20 жовтня 1972 (52 роки); Сімферополь
Відомий як	журналіст, політик, депутат Державної Думи РФ
Громадянство	Україна → Росія
Національність	росіянин
Освіта	Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; Сімферопольський державний університет
Alma mater	СДУ (1994) і Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2005)
Політична партія	Єдина Росія
Діти	два сина
Професія	політик
Нагороди	Орден Дружби
	Медіафайли у Вікісховищі

Бахарєв Костянтин Михайлович (нар. 20 жовтня 1972, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР) — колишній український, згодом російський державний діяч, український колаборант з Росією, політик. Депутат Державної Думи РФ VII скликання, член комітету з контролю та регламенту з 5 жовтня 2016 року^[1]. Член Президії партії Єдина Росія, керівник міжрегіональної координаційної ради партії з Південного федерального округу.

Перший заступник голови тимчасової окупаційної влади Росії в Державній раді «Республіки Крим» (1 серпня 2014 — 5 жовтня 2016 року). Перший заступник Голови Верховної Ради Криму (2010–2011).

Журналіст, колишній головний редактор газети «Кримська правда».

Освіту

1992 — закінчив школу № 18 в Сімферополі
1994 — Сімферопольський державний університет ім. Фрунзе за спеціальністю «Російська мова і література».
2005 — Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», одержав

Життєпис

З вересня 1994 року — заступник генерального директора акціонерного товариства закритого типу «Інвестиційний фонд „Кримська приватизація“».
Вересень 1997 — травень 2006 року — заступник голови правління ТОВ "Редакція газети «Кримська правда».
З травня 2006 року — голова правління ТОВ "Редакція газети «Кримська правда», головний редактор газети «Кримська правда».
16 листопада 2010 — 21 грудня 2011 — перший заступник Голови Верховної Ради Криму.
21 грудня 2011 — 21 березня 2014 — голова Постійної комісії Верховної Ради Криму з нормотворчої діяльності, організації роботи Верховної Ради та у зв'язках із громадськістю.
21 березня 2014 — 1 серпня 2014 — заступник голови Державної Ради Республіки Крим.
1 серпня 2014 — 18 вересня 2016 — перший заступник голови Державної Ради Республіки Крим.
7 квітня 2014 року став членом партії " Єдина Россия "^[2].
з 6 лютого 2016 року — член Генеральної ради партії «Єдина Росія».
з 5 жовтня 2016 року депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації VII скликання.

Нагороди

Грамота Міністра оборони Російської Федерації (2007 рік)
Орден Союзу журналістів Росії «За заслуги» (2008 рік)
Орден Дружби (2014 рік)
Орден «За вірність обов'язку»
Орден «За вірність обов'язку» (Крим, 2015) — «за заслуги в період організації референдуму про державну приналежність Криму»^[3]

Сім'я

Одружений, виховує двох синів.
Дружина Нонна — грузинка за національністю, президент однієї з благодійних організацій.

Примітки

↑ .Бахарєв Костянтин Михайлович [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
↑ До складу регіонального політради «Єдиної Росії» у Криму увійшли 15 осіб. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017.
↑ Держрада роздала у Криму ордени «За вірність обов'язку» (ІА «Е-Крим»). Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 5 травня 2017.

[1] .Бахарєв Костянтин Михайлович [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[2] До складу регіонального політради «Єдиної Росії» у Криму увійшли 15 осіб. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 5 травня 2017.

[3] Держрада роздала у Криму ордени «За вірність обов'язку» (ІА «Е-Крим»). Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 5 травня 2017.

[1]

[2]

[3]