Перейти до вмісту

Бартоломе Кардуччі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бартоломе Кардуччі
Bartolomeo Carducci
При народженніBartolomeo Carducci
Народження1560(1560)
Флоренція
Смерть1608(1608)
 Мадрид
Національністьіталієць
КраїнаІталія, Іспанія
Жанрбіблійна картина
Навчанняу майстерні Федеріко Цуккаро і у флорентійських маньєристів
Діяльністьхудожник, архітектор
Напрямокреалізм, маньєризм 16 століття
Роки творчості1575—1607
Покровителькороль Іспанії Філіп ІІІ
ВпливФедеріко Цуккаро,
Відомі учніJuan de Sotod
Твориалегоричні фрески і біблійні картини
Роботи в колекціїМузей Прадо, Національний музей старовинного мистецтва, Ермітаж і Музей Боуз
CMNS: Бартоломе Кардуччі у Вікісховищі
Див. також: Бартоломе

Бартоломе Кардуччі, також Бартоломе Кардуччо (італ. Bartolomeo Carducci 1560, Флоренція — 1608, Мадрид) — італійський художник, скульптор і архітектор доби маньєризму, що оселився в Іспанії, де працював до власної смерті. Рідний брат художника Вінченцо Кардуччі (1578—1638).

Життєпис

[ред. | ред. код]
  • Народився в місті Флоренція 1560 року[2].
  • Мав молодшого брата Вінченцо Кардуччі, що теж став художником і помічником.
  • Отримав широку художню освіту у Флоренції і був художником, скульптором і архітектором. Навчався у Федеріко Цуккаро та флорентійських маньєристів[2]. Архітектуру і скульптуру вивчав під керівництвом Бартоломео Амманаті.
  • Виконав декілька замов разом із Федеріко Цуккарі у Флоренції та в Римі.
  • 1585 року емігрував у Іспанію[2].
  • 1598 року отримав звання надвірного художника короля Іспанії Філіпа ІІІ[2].
  • Працював в різних містх Іспанії (Ескоріал, Мадрид, Сеговія, Вальядолід)[2].
  • Виконав низку алегоричних зображень в бібліотеці монастиря-палацу Ескоріал. Брав замови на вівтарні і релігійні образа.
  • Працював художником-декоратором у королівському палаці Ель Пардо в місті Мадрид.
  • Помер в Мадриді 1608 року[2].

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Бартоломе Кардучо."Втеча Святої Родини в Єгипет" (Ермітаж, Санкт-Петербург).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]
« Смерть Франциска Асізького», 1593, Національний музей старовинного мистецтва, Лісабон, Португалія
  • Каптерева Т. П., «Искусство Испании. Очерки», М. 1989
  • Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
  • Biografía del artista, en la Enciclopedia del Museo del Prado. [Архівовано 12 травня 2012 у WebCite]
  • Angulo Íñiguez, Diego; Pérez Sánchez, Alfonso E. Historia de la pintura española. * Escuela madrileña del primer tercio del siglo XVII: [исп.]. — Madrid: Instituto Diego Velázquez, csic, 1969. — P. 14—46.
  • Brasas Egido, José Carlos. Nuevos cuadros firmados de Bartolomé Carducho: [исп.] // Boletín del Seminario de Estudios de Arte y Arqueología. — Valladolid, 1973.
  • Brown, Jonathan. La edad de oro de la pintura en España: [исп.]. — Madrid: Nerea, 1990. — P. 90—92.
  • Lapuerta Montoya, M. Bartolomé Carducho y Juan de Bolonia: arte y diplomacia en la corte de Felipe III: [исп.] // Anales de Historia del Arte. — Madrid: Universidad Complutense, Facultad de Geografía e Historia, 1997. — P. 157—182.
  • Firenze e la Toscana dei Medici nell'Europa del cinquecento, cat. exp. : [итал.]. — Florencia-Milán: Electa, 1980. — P. 149.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б в г д е ж Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 166
  3. ↑ Каптерева Т. П., «Искусство Испании. Очерки», М. 1989

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бартоломе_Кардуччі