Бабич Борис Карлович
Зовнішній вигляд
Борис Карлович Бабич | |
---|---|
Народився | 1903 Катеринівка, Катеринославська губернія |
Помер | 1966 Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | ортопед, травматолог |
Галузь | ортопедія, медицина[1] і невідкладна хірургія[1] |
Alma mater | Харківський національний медичний університет |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Вчене звання | професор і професор[d] |
Знання мов | російська[1] |
Нагороди | |
Борис Карлович Бабич (1903, Катеринівка — 1966, Київ) — радянський ортопед, травматолог, професор (1946).
Народився у 1903 році в селі Катеринівці Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1927 році закінчив Харківський медичний інститут. У 1941–1945 роках служив військовим лікарем. У 1947–1952 роках — головний ортопед-травматолог Міністерства охорони здоров'я УРСР; в 1960–1966 роках керівник клініки травматології Київського НДІ ортопедії. Вніс великий внесок в організацію ортопедо-травматологічної допомоги в Україні.
Помер у 1966 році. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Наукові роботи Бориса Бабича присвячені проблемам кістково-суглобового туберкульозу, вогнепального остеомієліту та інше. Твори:
- Про шпори п'яткової кістки, К., 1941 (докторська дисертація);
- Травматичні вивихи, К., 1951;
- Амбулаторне лікування переломів, К., 1952;
- Основи комплексної функціональної терапії при кістково-суглобовому туберкульозі, К., 1965;
- Травматичні вивихи і переломи, К., 1968.
- Російська єврейська енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Категорії:
- Народились 1903
- Померли 1966
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Харківського медичного університету
- Доктори медичних наук
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Уродженці Дніпропетровської області
- Учасники Другої світової війни з СРСР