Перейти до вмісту

Бабич Борис Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борис Карлович Бабич
Народився1903(1903)
Катеринівка, Катеринославська губернія
Помер1966(1966)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьортопед, травматолог
Галузьортопедія, медицина[1] і невідкладна хірургія[1]
Alma materХарківський національний медичний університет
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Вчене званняпрофесор і професор[d]
Знання мовросійська[1]
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги»

Борис Карлович Бабич (1903, Катеринівка — 1966, Київ) — радянський ортопед, травматолог, професор (1946).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1903 році в селі Катеринівці Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1927 році закінчив Харківський медичний інститут. У 19411945 роках служив військовим лікарем. У 19471952 роках — головний ортопед-травматолог Міністерства охорони здоров'я УРСР; в 19601966 роках керівник клініки травматології Київського НДІ ортопедії. Вніс великий внесок в організацію ортопедо-травматологічної допомоги в Україні.

Могила Бориса Бабича

Помер у 1966 році. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукові роботи Бориса Бабича присвячені проблемам кістково-суглобового туберкульозу, вогнепального остеомієліту та інше. Твори:

  • Про шпори п'яткової кістки, К., 1941 (докторська дисертація);
  • Травматичні вивихи, К., 1951;
  • Амбулаторне лікування переломів, К., 1952;
  • Основи комплексної функціональної терапії при кістково-суглобовому туберкульозі, К., 1965;
  • Травматичні вивихи і переломи, К., 1968.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних