Ашуг Алескер
| Ашуг Алескер | |
|---|---|
| азерб. آشیق علعسگر | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 березня 1821[1][2] |
| Місце народження | Азат, Ериванське ханствоd |
| Дата смерті | 7 березня 1926[3][1][2] (104 роки) |
| Місце смерті | Азат, Novobayazetsky Uyezdd, Вірменська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР |
| Поховання | Азат |
| Громадянство |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР Азербайджанська Демократична Республіка |
| Професії | поет, ашуг, трубадури |
| Жанри | ашуг і фольклор |
| Батько | Shayr Almammadd |
| Діти | Shayr Bashird, Shayr Abdulazimd і Ashiq Talibd |
| Брати, сестри | Choban Mahammadd |
| dede-alesker.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Ашуг Алескер (азерб. آشیق علعسگر, Aşıq Ələsgər), ім'я при народженні Алескер Алімамед огли, (1821, Агкілса, Еріванське ханство[ru] — 7 березня 1926, Агкілса, Варденіський район[ru], Вірменська РСР) — один з найзнаменитіших азербайджанських ашугів-оповідачів XIX — початку XX століть.
Вчителем Алескера був ашуг Али[ru]. Ашуг Алескер очолював ашузьку школу. Він писав вірші, створював на них ашузькі наспіви і сам віртуозно виконував їх на сазі, добре володів формами ашузької поезії[4]
Репертуар Ашуга Алескера складався з безлічі класичних дастанів і ашузьких наспівів, суть яких полягала в змалюванні важкої долі робочого люду, революційних подій 1905 року, реалістичних сценах селянського життя і краси природи. У любовній ліриці поет оспівував чисту і вільну любов[4]. Відомі такі його вірші як «Вийшли», «О люди, слухайте!», «Чекай — чекай ти». Російський поет і прозаїк Яків Полонський захоплювався виконанням Ашуга Алескера.
Ашуг Алескер народився 1821 року в селі Агкілсі Гейченського району. Його батько Алімамед працював теслею. Алімамед був також був вправним у поетичних жанрах, таких як герайли, гошма і баяти. Вважається, що батько справив величезний вплив на Ашуга Алескера.[5]
Ашуг Алескер виріс у бідній родині. Крім нього в сім'ї було 3 брати і 2 сестри. Він був старшим сином у родині. Через фінансові труднощі в сім'ї Алескер з 14 років працював на фермі багатого землевласника Карбалай Гурбана.
Ашуг Алескер провів своє дитинство в селі Агкілсі і був неосвіченим.
Від самого дитинства Алескер був уважним слухачем, і брав участь у більшості заходів у своєму селі. Завдяки добрій пам'яті та вмінню розповідати історії, йому вдавалося запам'ятовувати майже всі ашузькі історії (дастани) того часу.
Після тривалої підготовки в Алескера з'явилась можливість взяти участь у весільній церемонії в своєму селі з Ашугом Али. На церемонії він зміг перемогти свого інструктора Ашуга Али у змаганні між двома ашугами, і ця подія зробила Алескера відомим у районі Гейча і сусідніх районах.[6]
Брав активну участь у кількох важливих весільних церемоніях в Ериванській, Нахічеванській, Ґазаській, Карабаській, Джаванширській, Гянджинській, Кельбаджарській областях.
У 1918—1919 роках конфлікт між азербайджанцями і вірменами змусив Алескера покинути рідну землю і переселитися в Кельбаджар, а потім в Тертер. 1921 року він повернувся до Агкілси і прожив тут до кінця життя.
Ашуг Алескер помер у Агкілсі 7 березня 1926 року.[7]
Одружився Алескер коли йому не виповнилося 40 років з дівчиною на ім'я Анаханум з села Яншак. У цей період Ашуг Алескер навесні і влітку займався сільським господарством, невеликими будівельними і столярними роботами. Попри це, він проводив більшу частину свого часу в ашузькому мистецтві. Алескер був відомий не тільки в Азербайджані, але й як майстер ашугського мистецтва в Туреччині, Ірані та Дагестані.
- Әсәрләр, Б., 1956;(азерб.)
- Антология азербайджанской поэзии, т. 1, М., 1960. (в російському перекладі)
- В. Кривоносов[ru]: «Ашуги Азербайджана», журнал «Советская музыка», 1938, № 4;
- А. Мирахмедов: Избранное, Баку, 1963, в сборнике: «Антология азербайджанской поэзии», том I;
- Азәрбајҹан әдәбијјаты тарихи, ҹ. 2, Б., 1960; Ашыглар, Б., 1957.(азерб.)
- ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ Ашуг Алескер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б АШУГ АЛЕСКЕР // Краткая литературная энциклопедия. — Советская энциклопедия, 1962. — Т. I. — С. 368.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2020-05-21 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 208488 · Freebase: /m/03c2rvc · GND: 104353406 · ISNI: 0000000054891022 · LCCN: n87847869 · NKC: jo20231183433 · SUDOC: 152882758 · VIAF: 17659629 |