Перейти до вмісту

Африканов Олексій Федотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Африканов Олексій Федотович
Народження10 (23) березня 1907
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть27 червня 1973(1973-06-27) (66 років)
Суми, Українська РСР, СРСР
ПохованняПетропавлівське кладовище
ПартіяКПРС
Звання Капітан 2-го рангу
Війни / битвинімецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Нагороди
Орден Британської імперії
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»

Олексій Федотович Африка́нов (нар. 23 березня 1907, Санкт-Петербург — пом. 27 липня 1973, Суми) — радянський морський офіцер, учасник німецько-радянської війни; Герой Радянського Союзу з 1943 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 [23] березня 1907(19070323) року в місті Санкт-Петербурзі (тепер Росія) в сім'ї робітників. Росіянин. Закінчив школу робітничої молоді і фабрично-заводську школу. Працював слюсарем на заводі «Більшовик».

У 1929 році призваний до Робітничо-селянського Червоного флоту. Проходив службу в Червонопрапорних силах Балтійського моря, служив торпедистом на лінійному кораблі «Паризька комуна», на сторожових торпедних катерах. В жовтні 1932 року залишився на позастрокову службу. Закінчив курси боцманів. У 1934 році призначений командиром торпедного катера, в 1938 році — командиром ланки торпедних катерів. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року: брав участь в обороні Одеси, в Керченсько-Феодосійській десантній операції. Катери Африканова робили набіги на бази і порти противника, висаджували розвідників в тил ворога, конвоювали кораблі. У Новоросійській десантній операції в вересні 1943 року торпедні катери під його командуванням, долаючи завісу вогню, прорвалися в порт і завдали торпедні удари по укріпленнях противника на пристанях. Катер, на якому знаходився командир групи, проходячи вздовж берега, вів безперервний кулеметний вогонь по противнику, підтримуючи висадку десантних загонів в порт.

У 1945 році переведений на Тихоокеанський флот СРСР, брав участь у радянсько-японській війні. Після війни продовжував служити у Військово-морських силах СРСР. У 19471951 роках перебував на викладацькій роботі. Потім був направлений в навчальний загін на Чорноморський флот. У 1955 році вийшов у запас у військовому званні капітана 2-го рангу. Жив і працював в місті Сумах. Помер в Сумах 27 липня 1973 року. Похований в Сумах на Центральному кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 18 вересня 1943 року; за мужність і відвагу, проявлені в боях за визволення Новоросійська від фашистських загарбників; орден Леніна № 16 958 і медаль «Золота Зірка» № 2 892).

Нагороджений

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У місті Сумах, на початку вулиці Героїв Сталінграда, створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов'язана з містом Суми та Сумським районом, серед яких і портрет Олексія Афріканова;
  • 31 серпня 2011 року в Сумах на будинку по проспекту Шевченка № 21, в якому з 1964 по 1973 рік жив Герой, встановлена меморіальна дошка[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Пам'ять народу. [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Герої країни. [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]