Очікує на перевірку

Арно Тетяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арно Тетяна
рос. Татьяна Арно
Ім'я при народженнірос. Татьяна Викторовна Шешукова
Народилася7 листопада 1981(1981-11-07) (42 роки)
Москва, СРСР
Країна Росія
Діяльністьтелеведуча, журналістка, ведуча
Alma materМосковський державний лінгвістичний університет
Знання мовросійська і німецька
Роки активності2001 — тепер. час
IMDbID 2448889
Сайтarnot.ru

Тетяна Арно (справжнє ім'я Тетяна Вікторівна Шешукова; нар. 7 листопада 1981, Москва) — російська телеведуча, журналістка і ведуча програми «Розіграш» з Валдісом Пельшем на «Першому каналі» (2003—2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 7 листопада 1981 року в Москві.

Її мати наполовину естонка за національністю і, прийшовши на Перший канал, Тетяна взяла її дошлюбне прізвище Арно[1]. У неї є старша сестра Юлія (нар. у 1971 році)[1]. Тетяна Арно закінчила факультет німецької мови ІМЛУ (Ін'язу імені Моріса Тореза), за спеціальністю «лінгвістика міжкультурних комунікацій»[2].

Робота на телебаченні

[ред. | ред. код]
  • З вересня 2001 по серпень 2003 рр. Вела програму «Афіша» на телеканалах НТВ, РТР і СТС як Тетяна Шешукова[1].
  • Разом з Валдісом Пельшем була ведучою програми «Розіграш» з 20 вересня 2003 року по 29 квітня 2012 року («Перший канал»)[3].
  • Одна з ведучих програми «Велике місто» на каналі СТС з 7 листопада по 26 грудня 2009 року[4].
  • З 6 листопада 2010 року по 28 серпня 2011 року разом з Леонідом Парфьоновим вела програму «Які наші роки» («Перший канал»)[5].
  • З кінця 2011 року працювала штатною ведучою телеканалу «Дождь», вела інформаційну програму «Тут і зараз» та деякі інші передачі. В грудні 2014 року оголосила, що залишає канал, що не було пов'язано з фінансовими проблемами телекомпанії[6].
  • З 6 березня по 28 серпня 2016 року була ведучою реаліті-шоу про стилі «Нове життя» на СТС[7].
  • У грудні 2016 року відновила роботу на телеканалі «Дождь» на попередніх посадах[8], пропрацювала там аж до кінця 2017 року.
  • З 11 вересня 2017 року — головна редакторка інтернет-видання «Пліткар.ру»[9].

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У жовтні 2008 року підписала відкритий лист-звернення на захист і підтримку звільнення юристки нафтової компанії ЮКОС Світлани Бахміної[10].

Благодійність

[ред. | ред. код]

Тетяна Арно входить до опікунської ради[11] московського благодійного фонду допомоги хоспісу «Віра»[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У лютому 2011 року Тетяна Арно одружилася з петербурзьким музикантом і журналістом Кирилом Івановим[13].

Визнання

[ред. | ред. код]

У 2007 році чоловічий журнал MAXIM в листопадовому номері в рейтингу найсексуальніших жінок Росії 2007 року помістив телеведучу Тетяну Арно на 5-е місце[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Tatyana Arno / Тетяна Арно — Біографія. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 23 березня 2019.
  2. Тетяна Арно. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2019.
  3. Татьяна Арно: "Я кусаюсь!". Аргументы и факты. 16 серпня 2005. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  4. Телевидение изменится навсегда. Openspace. 12 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 березня 2019.
  5. Леонид Парфенов: «Нынешнее ТВ старается обслуживать людей с советскими вкусами…». Фонтанка.ру. 17 березня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 23 березня 2019.
  6. Сабурова Ольга (5 декабря 2014 года). Татьяна Арно впервые рассказала об уходе с телеканала "Дождь". Собеседник. ООО «Собеседник-Медиа». Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  7. Татьяна Арно: «Никто нам с Валдисом не мстил за «Розыгрыш». На канале СТС телеведущая дарит героиням телепроекта «Новую жизнь». Московский комсомолец. 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  8. Синий свитер, красотка жена и быстрые машины: портрет нового главного российского шахматиста. От Татьяны Арно и фотографа Максима Авдеева. Дождь. 2 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  9. Важные изменения на SPLETNIK.RU. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 13 травня 2018.
  10. В защиту Светланы Бахминой. Открытое письмо деятелей культуры президенту России. Новая газета. 30 жовтня 2008. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  11. Попечительский совет (рос.). Фонд помощи хосписам «Вера». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 23 липня 2015.
  12. Елена Фанайлова. (20 сентября 2009). Первый московский хоспис: гости Елены Фанайловой обсуждают, отвергаются или спасаются обществом онкологические больные (рос.). Радио Свобода. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 23 липня 2015.
  13. Тетяна Арно вийшла заміж. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 23 березня 2019.
  14. Названі 10 найсексуальніших росіянок (ФОТО). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]