Перейти до вмісту

Анадоли

Координати: 48°29′13″ пн. ш. 26°31′41″ сх. д. / 48.48694° пн. ш. 26.52806° сх. д. / 48.48694; 26.52806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Анадоли
Свято-Дмитрівська церква в селі
Свято-Дмитрівська церква в селі
Свято-Дмитрівська церква в селі
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Хотинська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040190020037491
Основні дані
Населення 929
Поштовий індекс 60009
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°29′13″ пн. ш. 26°31′41″ сх. д. / 48.48694° пн. ш. 26.52806° сх. д. / 48.48694; 26.52806
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Карта
Анадоли. Карта розташування: Україна
Анадоли
Анадоли
Анадоли. Карта розташування: Чернівецька область
Анадоли
Анадоли
Мапа
Мапа

Анадо́ли — село в Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

Відомості про село

[ред. | ред. код]

Походження назви села

[ред. | ред. код]

Назва села походить від Анатолії, азійської частини Туреччини[1][2] У назві села збереглася турецька вимова, оскільки турки вимовляють «Анадолу» (тур. Anadolu)[3].

За легендою, ще за часів турецького панування вздовж села було насипано земляний вал. Люди, рятуючись від нападів ворогів бігли в долину і кричали всім: «А на долину», звідки й пішла назва села Анадоли. Бо насправді село розташоване в глибокій долині.

Історія

[ред. | ред. код]

На території села Анадоли збереглися залишки Траянового валу - системи старовинних земляних укріплень IX століття до нашої ери - IV століття н.е. В плині історичних подій назва трансформувалась. Тепер місцеві жителі називають його Турецький вал. Земляне укріплення "Траянів вал" входить до об'єктів культурної спадщини національного значення і внесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України згідно постанови Кабінету Міністрів україни від 3 вересня 2009 р. N 928[4]

Село пережило голодомор 1946—1947 рр., про що було написано у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка:

«Селяни сіл Анадолів, Дарабанів, Каплівки (…) харчуються жолудями, макухою та іншими сурогатами. В результаті цього серед населення є факти білкового виснаження на ґрунті недоїдання, а також смертності»[5]

Затоплені селища на Дністрі

У селі було засновано радгосп ім. К. Галкіна. 1996 року він набув статуту колгоспу[6].

Свято-Дмитрівська церква в с.Анадоли. Побудована в 1992 році під керівництвом настоятеля Дудки Анатолія Аврамовича

Також у селі є Свято-Дмитрівська церква[7], церква Євангельських християн баптистів

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 917 98.71%
російська 7 0.75%
румунська 3 0.32%
білоруська 2 0.22%
Усього 929 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Тут народився генерал-майор Василь Мельницький[9], український військовик, науковець, та волонтер під час російсько-української війни. Генерал-майор, народний депутат- 4 скликань. Доцент, доктор філософії, кандидат військових наук.

Боднарюк Олександр Васильович — молодший сержант ЗСУ, загинув в боях за Донецький аеропорт.

Турхан Хатідже Султан (тур. Turhan Hatice Sultan; бл. 1627/1628 — 5 липня 1683) — дружина османського султана Ібрагіма, народилася у Західній Україні: в передмісті Хотина, село Анадоли, неподалік Хотинської фортеці.[10]. Її християнське ім'я невідоме. Пізніша легенда приписує їй ім'я Надія. Під час одного з набігів кримців була схоплена в полон і продана у рабство. Пізніше Надія була Регентом - Султаною Османської Імперії до поки її син Мехмед був дитиною, до повноліття.

Загинули в Афганістані

[ред. | ред. код]
  • Фрагмент Траянового Валу на території села Анадоли.Об’єкт культурної спадщини національного значення - внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
    Володимир Яцюк (*4 вересня 1965, с. Анадоли — 13 травня 1984) — воїн-афганець, служив водієм у в/ч під м. Файзабад. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований в с. Анадоли.

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри». Неподалік від села розташовані природоохоронні території: Дарабанський мис і Дарабанське плесо, Бульбони.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 115.
  2. Османські пам'ятки Кам'янця-Подільського: вісті з минулого. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  3. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 116.
  4. Постанова КМ, Перелік №928 от 03.09.2009, Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. search.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 12 травня 2018.
  5. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242.
  6. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 305.
  7. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 331.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Анатолій Бернадін (10 вересня 2012). Генерал, що прокладає шляхи. www.podolyanin.com.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012. [Архівовано 2012-09-20 у Wayback Machine.]
  10. Gazeta.ua (30 жовтня 2012). Дві українські наложниці досягали вищої влади в Османській імперії. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]