Альціон бораборський
| Альціон бораборський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Todiramphus tutus (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alcedo tuta | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н бораборський[2] (Todiramphus tutus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на островах Полінезії.
Довжина птаха становить 22 см. У представників номінативного підвиду лоб білий, над очима білі "брови", на обличчі зеленувато-чорна "маска", що переходить у зеленувато-чорну потилицю. Ті'мя, крила і хвіст синьо-чорні, шия і нижня частина тіла білі. Дзьоб зерху чорний, знизу жовтуватий або роговий, края і кінчик дзьоба темні. Очі темно-карі, лапи чорні. У представників підвиду T. t. atiu тім'я переважно біле, поцятковане зеленуватими смужками, на центральній частині тімені синьо-зелена пляма. У представників підвиду T. t. mauke лоб, шия і нижня частина тіла охристі. У молодих птахів лоб, шия, нижня частина тіла і края покривних пер крил оранжево-жовті.
Виділяють три підвиди:[3]
- T. t. tutus (Gmelin, JF, 1788) — центральні острови Товариства (Французька Полінезія);
- T. t. atiu (Holyoak, 1974) — острів Атіу[en] (острови Кука);
- T. t. mauke (Holyoak, 1974) — острів Мауке (острови Кука).
Мангаянський альціон раніше вважався підвидом бораборського альціона, однак був визнаний окремим видом.
Бораборські альціони мешкають на островах Кука та у Французькій Полінезії. Вони живуть в густих вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в заростях на берегах річок і струмків, в мангрових лісах, на полях, кокосових плантаціях і в садах. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, а також павуками, червами, креветками, дрібними прісноводними рибами і дрібними ящірками. Гніздяться в дуплах.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція бораборських альціонів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2019). Todiramphus tutus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 квітня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 09 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
