Перейти до вмісту

Аламозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аламозавр
Час існування: пізня крейда (маастрихт), 70–66 млн р. т.
Реконструкція скелету аламозавра з тиранозавром
Реконструкція скелету аламозавра з тиранозавром
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Завроподоморфи (Sauropodomorpha)
Інфраряд: Завроподи (Sauropoda)
Надродина: Титанозаври (Titanosauria)
Родина: Сальтазаврові (Saltasauridae)
Підродина: Опистоцелікаудини (Opisthocoelicaudiinae)
Рід: Аламозавр (Alamosaurus)
Gilmore, 1922
Аламозавр санхуаненсіс (Alamosaurus sanjuanensis)
Gilmore, 1922
Посилання
Вікісховище: Alamosaurus
Віківиди: Alamosaurus
EOL: 4658371
Fossilworks: 38683

Аламозавр (лат. Alamosaurus, від Alamo (формація Охо Аламо) і грец. σαῦρος — «ящір») — рід титанозаврових завроподів, що включає єдиний відомий вид, Alamosaurus sanjuanensis, з маастрихтського періоду пізньої крейди на території сучасної південно-західної Північної Америки. Це єдиний відомий титанозавр, який мешкав у Північній Америці після майже 30-мільйонної відсутності завроподів у північноамериканських скам'янілостях. Ймовірно, був вихідцем з Південної Америки.

Дорослі особини сягали близько 26 метрів завдовжки, 5 метрів заввишки в плечах і важили до 30—35 тонн, хоча деякі екземпляри свідчать про навіть більші розміри тіла[1][2][3][4]. Ізольовані хребці та кістки кінцівок дозволяють припустити, що він міг досягати розмірів, співставних з аргентинозавром і пуертазавром, що зробило б його абсолютним найбільшим динозавром, відомим з Північної Америки[5]. Його скам'янілості були знайдені в різних скельних породах маастрихтського періоду. Зразки ювенільного Alamosaurus sanjuanensis були знайдені лише на глибині кількох метрів нижче крейдово-палеогенової межі в Техасі, що робить його одним з останніх вцілілих непташиних видів динозаврів[2].

Відкриття та назва

[ред. | ред. код]
Голотип і паратип аламозавра

Всі рештки аламозавра були знайдені в Південно-західній частині Північної Америки, голотип був знайдений Чарльзом Гілмором в 1921 році в формації Охо Аламо, на території Нью-Мексико. В 1922 році описали голотип USNM 10486, який являв собою ліву лопатку і паратип USNM 10487, який являв собою праву тазову кістку, приписавши їх до нового роду «Alamosaurus sanjuanensis»[6].

Назва «Alamosaurus» складається з назви формації Alamo та грец. σαῦρος — «ящір», разом — «ящір з формації Охо Аламо». Слово «sanjuanensis» походить від округу в Нью-Мексико під назвою Сан-Хуан, в якому був знайдений перший екземпляр[7].

В 1946 році Гілмор описав скам'янілість USNM 15660, знайдену на території Юти, у формації Норт Хорн, зразок був набагато повнішим за попередні, включаючи повний хвіст. 2015 року, вивчаючи цей самий екземпляр виявили, що на аламозаври мали багато остеодерм на тілі[8].

Порівняння екземплярів аламозавра
Гіпотетична реконструкція з остеодермами на спині та хвості

Аламозавр був гігантською твариною, яка пересувалася на чотирьох кінцівках. Як і у всіх завроподів, його шия була довгою, а передні кінцівки довшими задніх. Хвіст був доволі коротким і товстим, що характерно для титанозаврів.

За старими оцінками екземпляра BIBE 45854 з формації Джавеліна, аламозавр міг досягати маси більше ніж 85 тонн, в такому випадку він був би найбільшою сухопутною твариною, в історії Землі, проте нові оцінки екземпляра дають приблизно 70 тонн максимум[5].

У аламозавра, як і у всіх сальтазаврових були остеодерми, іншими словами — тверді пластини поверх шкіри, можливо навіть у вигляді шипів. В основному такі остеодерми знаходились вздовж спини, на задній частині шиї та верхній частині хвоста[8].

Класифікація

[ред. | ред. код]

У 1922 році Гілмор не був упевнений щодо точних спорідненостей аламозавра і не визначив його далі ряду завроподів[6]. У 1927 році Фрідріх фон Хюне відніс його до титанозаврів (Titanosauridae). В усякому випадку, аламозавр був просунутим і похідним членом групи титанозаврів, але його стосунки в цій групі далеко не однозначні. Один з найбільших аналізів (2002) об'єднує Alamosaurus з Opisthocoelicaudia в підгрупу Opisthocoelicaudiinae усередині Saltasauridae[9]. Інший конкуруючий аналіз вважає Alamosaurus сестринським таксоном Pellegrinisaurus, причому обидва роди розташовані за межами Saltasauridae[10]. Дослідження, що виявляють тісний зв'язок між аламозавром і Opisthocoelicaudia, не включають Pellegrinisaurus у свої аналізи[11].

Аламозавр на кладограмі за Наварро та ін., 2022[12]:

Saltasauridae
Opisthocoelicaudiinae

Opisthocoelicaudia

Nemegtosaurus

Saltasaurinae

Alamosaurus

Baurutitan

Ibirania

Bonatitan

Rocasaurus

Saltasaurini

Neuquensaurus

MACN-PV-RN 233

Saltasaurus


Палеоекологія

[ред. | ред. код]
Скелет торозавра
Скелет тиранозавра

Тварина жила в південній частині Північної Америки, від Мексики до Юти, найпівнічніші рештки знайдені в формації Еванстон, на території Вайомінгу.

Судячи з частоти знахідок аламозавра, він був одним з домінуючих великих травоїдних свого регіону. Інші великі травоїдні, які з ним жили, це — гадрозаври по типу грипозавра, критозавра і цератопси, зокрема сіеррацератопс, охоцератопс і торозавр.

Співіснування з тиранозавром

[ред. | ред. код]

Як показують знахідки палеонтології, біля великого завропода завжди жив великий хижак, цей випадок не став виключенням. Аламозавр був дуже великим, тому єдиним хижаком, який можливо міг на нього полювати був тиранозавр[13], оскільки останній був також великим і дуже масивним за мірками тероподів.[14] По суті доказами полювання могли б бути мітки на кістках аламозавра, через товсті «зуби — банани» і дуже сильні щелепи тиранозавр більше дробив кістки, ніж рвав м'ясо, тому на кістках всіх своїх жертв залишав глибокі сліди зубів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tykoski, Ronald S.; Fiorillo, Anthony R. (1 червня 2016). An articulated cervical series of Alamosaurus sanjuanensis Gilmore, 1922 (Dinosauria, Sauropoda) from Texas: new perspective on the relationships of North America's last giant sauropod. Journal of Systematic Palaeontology. Т. 15, № 5. с. 339—364. doi:10.1080/14772019.2016.1183150. ISSN 1477-2019. Процитовано 17 вересня 2024.
  2. а б Lehman, Thomas M.; Coulson, Alan B. (2002-01). A juvenile specimen of the sauropod dinosaur Alamosaurus sanjuanensis from the Upper Cretaceous of Big Bend National Park, Texas. Journal of Paleontology. Т. 76, № 1. с. 156—172. doi:10.1017/s0022336000017431. ISSN 0022-3360. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. Benson, Roger B. J.; Campione, Nicolás E.; Carrano, Matthew T.; Mannion, Philip D.; Sullivan, Corwin; Upchurch, Paul; Evans, David C. (6 травня 2014). Rates of Dinosaur Body Mass Evolution Indicate 170 Million Years of Sustained Ecological Innovation on the Avian Stem Lineage. PLoS Biology. Т. 12, № 5. с. e1001853. doi:10.1371/journal.pbio.1001853. ISSN 1545-7885. PMC 4011683. PMID 24802911. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. Paul, Gregory (31 грудня 2019). Determining the Largest Known Land Animal: A Critical Comparison of Differing Methods for Restoring the Volume and Mass of Extinct Animals. Annals of Carnegie Museum. Т. 85, № 4. с. 335. doi:10.2992/007.085.0403. ISSN 0097-4463. Процитовано 17 вересня 2024.
  5. а б Fowler, Denver W.; Sullivan, Robert M. (2011-12). The First Giant Titanosaurian Sauropod from the Upper Cretaceous of North America. Acta Palaeontologica Polonica. Т. 56, № 4. с. 685—690. doi:10.4202/app.2010.0105. ISSN 0567-7920. Процитовано 17 вересня 2024.
  6. а б Gilmore, C.W. (1922). A new sauropod dinosaur from the Ojo Alamo Formation of New Mexico (PDF). Smithsonian Miscellaneous Collections. 72 (14): 1—9.
  7. Alamosaurus | Definition of Alamosaurus by Oxford Dictionary on Lexico.com also meaning of Alamosaurus. web.archive.org. 3 березня 2021. Процитовано 17 вересня 2024.
  8. а б Carrano, Matthew T.; D’Emic, Michael D. (2 січня 2015). Osteoderms of the titanosaur sauropod dinosaur Alamosaurus sanjuanensis Gilmore, 1922. Journal of Vertebrate Paleontology. Т. 35, № 1. с. e901334. doi:10.1080/02724634.2014.901334. ISSN 0272-4634. Процитовано 17 вересня 2024.
  9. Wilson, Jeffrey A. (13 вересня 2002). Sauropod dinosaur phylogeny: critique and cladistic analysis. Zoological Journal of the Linnean Society. Т. 136, № 2. с. 215—275. doi:10.1046/j.1096-3642.2002.00029.x. ISSN 1096-3642. Процитовано 17 вересня 2024.
  10. Upchurch, P., Barrett, P.M. & Dodson, P. 2004. Sauropoda. In: Weishampel, D.B., Dodson, P., & Osmolska, H. (Eds.) The Dinosauria (2nd Edition). Berkeley: University of California Press. Pp. 259–322.
  11. Cerda, Ignacio; Zurriaguz, Virginia Laura; Carballido, José Luis; González, Romina; Salgado, Leonardo (2021-12). Osteology, paleohistology and phylogenetic relationships of Pellegrinisaurus powelli (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous of Argentinean Patagonia. Cretaceous Research. Т. 128. с. 104957. doi:10.1016/j.cretres.2021.104957. ISSN 0195-6671. Процитовано 17 вересня 2024.
  12. Navarro, Bruno A.; Ghilardi, Aline M.; Aureliano, Tito; Díaz, Verónica Díez; Bandeira, Kamila L. N.; Cattaruzzi, André G. S.; Iori, Fabiano V.; Martine, Ariel M.; Carvalho, Alberto B. (15 вересня 2022). A New Nanoid Titanosaur (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous of Brazil. Ameghiniana. Т. 59, № 5. doi:10.5710/amgh.25.08.2022.3477. ISSN 0002-7014. Процитовано 17 вересня 2024.
  13. Sampson, Scott D.; Loewon, Mark A. (27 June 2005). "Tyrannosaurus from the Upper Cretaceous (Maastrichtian) North Horn Formation of Utah: Biogeographic and Paleoecologic Implications".
  14. A Computational Analysis of Limb and Body Dimensions in Tyrannosaurus rex with Implications for Locomotion, Ontogeny, and Growth.