Очікує на перевірку

Абельханов Садик Фахретдінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абельханов Садик Фахретдінович
Садык Фәхретдин улы Әбелханов
Народження2 (15) березня 1915
с. Семенівка, Семенівська волость, Сергацький повіт, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Смерть27 вересня 1943(1943-09-27) (28 років)
околиці села Військове, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР[1]
ПохованняВійськове
ПриналежністьСРСР
Рід військартилерія
Роки служби1938—1940 та 1942—1943
Звання Сержант
Війни / битвиРадянсько-фінська війна (1939—1940),
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
медаль

Садик Фахретдінович Абельханов (тат. Sadıq Fəxretdin uğlı Əbelxanov, Садык Фәхретдин улы Әбелханов; 2 [15] травня 1915 — 27 вересня 1943) — учасник Радянсько-фінської та Німецько-радянської воєн, Герой Радянського Союзу (1944), сержант[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Нижньогородська губернії, у сім'ї робітника (батько працював на залізниці)[2].

Татарин. Працював у колгоспі, потім переїхав до Ленінграда, де працював різноробом, слюсарем на тютюновій фабриці ім. Клари Цеткін, командиром відділення у загоні воєнізованої охорони Міністерства зв'язку СРСР.

Наприкінці 1936 року одружився[2].

Із 1938 служив в армії. Учасник радянсько-фінської війни. Брав участь у прориві «лінії Маннергейма».

Після демобілізації жив у Ленінграді, працював на Кіровському заводі[2].

Під час Німецько-радянської війни повторно призваний до лав РСЧА Краснооктябрським РВК, Горьківської області у вересні 1942 року.

На фронті перебував з жовтня 1942 року. Пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Дніпра.

У ніч на 27 вересня 1943 р. навідник гармати (1248-й Запорізький винищувально-протитанковий артилерійський полк РГК, 12-а армія, 3-й Український фронт) сержант Абельханов першим відкрив вогонь по німецьких літаках, що бомбили район переправи командира полку)[2].

Одним із перших форсував Дніпро у районі села Губенське (Вільнянський район, Запорізька область) та врятував моториста з підбитого катера[2]. Брав участь у відбитті 13 ворожих контратак. Замінивши загиблого командира гармати, загинув у цьому бою.

Похований у братській могилі у селі Військове Солонянського району Дніпропетровської області УРСР[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Ім'ям Героя названо вулицю та школу в селі Семенівка (Краснооктябрський район, Нижньогородська область).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нині Україна.
  2. ↑ а б в г д е ж Ракипов Ш. З. В боях за Днепр / Пер. с татарского С. Гильмутдиновой // Хранить вечно. — Каз.: Татарское кни. изд-во, 1980. — С. 32—42.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Абельханов Садик Фахретдінович. // Сайт «Герои страны» (рос.).(Перевірено 19 грудня 2009)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Газета «Медина аль-Ислам»
  • https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie19294745/

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абельханов_Садик_Фахретдінович&oldid=40624014