Перейти до вмісту

Ќ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Літера Ќ
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ
Ꚏ̆
Літери кирилиці

Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук [kʲ] або [ʨ] (в діалектах). Часто використовується у тих же випадках, що й ћ у сербському письмі, однак зазвичай має іншу вимову.

Звуки [kʲ] і [ʨ], передавані цією літерою, сходять до праслов'янського сполучення *tj, що спочатку в рамках слов'янської йотації перейшло в пом'якшений *t', потім у глухий м'якопіднебінний проривний або глухий ясенно-твердопіднебінний африкат. В українській їм відповідає глухий африкат [t͡ʃ] (літера ч): мак. свеќа — укр. свіча, мак. маќеа — укр. мачуха, мак. Караџиќ — укр. Караджич, мак. знаејќи — укр. знаючи, мак. среќавање — укр. стрічання, мак. ќе (частка, що позначає майбутній час) — укр. хоче; або глухий звук [t] (літера т): мак. браќа — укр. браття, мак. опфаќање — укр. обхват.

Цю літеру (як і деякі інші) було введено в македонську абетку 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»); альтернативою було використання сербської літери ћ, втім його було відхилено почасти з політичних міркувань, почасти через апелювання до принципової різниці між македонською та сербською вимовою. Знак ќ є видозміненою кириличною літерою к. Однак в абетці ќ займає місце не поряд із к, а після т, тобто там, де стоїть ћ у сербській абетці.

«Дзвінким відповідником» ќ у македонській абетці є літера ѓ.

Таблиця кодів

[ред. | ред. код]
Кодування Реєстр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод
(монолітний)
Велика 1036 040C 002014 00000100 00001100
Мала 1116 045C 002134 00000100 01011100
Юнікод
Велика 68813569 041A 0301 00406401401 00000100 00011010 00000011 00000001
Мала 70910721 043A 0301 00416401401 00000100 00111010 00000011 00000001
ISO 8859-5 Велика 172 AC 254 10101100
Мала 252 FC 374 11111100
KOI-8 Велика 188 BC 274 10111100
Мала 172 AC 254 10101100
Windows-1251 Велика 141 8D 215 10001101
Мала 157 9D 235 10011101

В HTML велику літеру Ќ можна записати як Ќ або Ќ, а малу ќ — як ќ або ќ.

Література

[ред. | ред. код]
  • Иван Кочев, Иван Александров. Документи за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). С. 17. ISSN 0861-2277.