Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
Основні дані
Засновано 1992
Приналежність Національна академія наук України
Контакт
Ключові особи Носовський Анатолій Володимирович (директор)
Країна  Україна
Адреса вулиця Лисогірська, 12, Київ 03028, Україна
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація
НАНУ
Вебсторінка ispnpp.kiev.ua/kerivnytstvo/

Інститу́т пробле́м безпе́ки а́томних електроста́нцій НАН Украї́ни — наукова організація, яка проводить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі безпечного використання ядерної енергії та ядерних технологій у мирних цілях, фізики ядерних реакторів та радіоекології.

Історія

[ред. | ред. код]

Інститут проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) НАН України створений 1992 року, як Міжгалузевий науково-технічний центр (МНТЦ) «Укриття» Національної академії наук України (який в подальшому, з 2004 року був перетворений на Інститут проблем безпеки атомних електростанцій у складі Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України).

МНТЦ «Укриття» свого часу був створений на базі Комплексної експедиції. (Посилання «Комплексна експедиція» — Комплексна експедиція при ІАЕ ім. І. В. Курчатова була створена наказом Міністерства середнього машинобудування СРСР від 3 грудня 1987 року № 740 з метою забезпечення наукового та проєктного супроводу об'єкта «Укриття», проведення та координації науково-дослідних робіт, що виконуються підприємствами Міністерства середнього машинобудування СРСР в зоні Чорнобильської АЕС і зоні відселення в результаті аварії 1986 року.)

Директори

[ред. | ред. код]

Основні напрями діяльності

[ред. | ред. код]

Напрями наукової діяльності ІПБ АЕС: безпека об'єктів з ядерними технологіями; зняття з експлуатації ядерних установок; перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; нейтронно-фізичні й термогідравлічні процеси; аналіз безпеки, радіаційна безпека і захист; поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом; радіаційне матеріалознавство та приладобудування; радіоекологія та аварійне реагування; дистанційні комплекси і технології.

Науковий потенціал

[ред. | ред. код]

ІПБ АЕС складається з трьох відділень: відділення ядерної та радіаційної безпеки, відділення проєктування об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями, відділення атомної енергетики, до складу яких входять 8 наукових та науково-технічних відділів.

ІПБ АЕС за статусом, тематичним напрямом робіт, програмно-технічною оснащеністю, кваліфікацією та чисельністю персоналу є провідною спеціалізованою організацією, яка виконує функції наукового, аналітичного, технічного, інформаційного, методичного, інженерного, консультативного та експертного супроводу діяльності з питань забезпечення безпеки ядерних установок.

Програма досліджень інституту реалізується колективом, де працює понад 250 працівників, у тому числі 115 науковців, серед яких один академік НАН України, один академік НААН України, 14 докторів та 32 кандидати наук.

Наявні ресурси

[ред. | ред. код]

Дослідницький майданчик на Чорнобильський АЕС;

кваліфікований науковий та інженерний персонал;

банк даних та зразки проб ядерних матеріалів об'єкта «Укриття»;

база знань про стан ядерного палива, будівельних конструкцій, радіаційну обстановку на об'єкті «Укриття» та прилеглій території;

необхідні ліцензії;

сертифікована система управління якістю;

сертифіковані лабораторії радіохімії, спектрометрії, дозиметрії, матеріалознавства та радіоекології з сучасним обладнанням, де використовують широкий комплекс методів досліджень;

експертна дослідницька система моніторингу щільності потоку нейтронів та температури на об'єкті «Укриття»;

багатодетекторна система, яка контролює щільність нейтронного потоку та потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в місцях локалізації ядерних матеріалів на об'єкті «Укриття»;

дистанційно керовані самохідні агрегати радіаційної розвідки, які розроблено, виготовлено і випробувано задля мінімізації опромінення персоналу та контролю концентрації радіоактивних аерозолів, відбору радіоактивного пилу з поверхонь у радіаційно небезпечних приміщеннях.

Частина устаткування, необхідного для виконання робіт в радіаційно небезпечних умовах, розроблена фахівцями ІПБ АЕС та є унікальною.

З метою мінімізації опромінення персоналу та оптимізації проектних рішень і шляхів доступу до зон виконання робіт на об'єкті «Укриття», а також для відпрацювання альтернативних варіантів технологій та оптимізації рішень з радіаційної безпеки створено інтегровані інформаційні системи стану приміщень і промислового майданчика об'єкта «Укриття» та розроблено відповідні технології.

Для спеціальних наукових розрахунків реакторних систем, параметрів біологічного захисту, радіаційних впливів на навколишнє середовище, а також інших завдань у сфері радіаційного захисту та поводження з ядерними і радіоактивними матеріалами використовуються сучасні програмні продукти та програмні комплекси.

Часописи

[ред. | ред. код]

ІПБ АЕС є засновником і видавцем періодичного науково-технічного збірника «Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля», зареєстрованого Міністерством освіти і науки України як професійне наукове видання в галузі технічних наук.

З 2018 року є співзасновником науково-технічного журналу «Ядерна енергетика та довкілля» [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.]. Включений до переліку наукових фахових видань України.

З 2006 року є видавцем книжкової серії НАН України «Безпека атомних станцій».

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]