Іван Гнойовий
| Іван Гнойовий | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 27 лютого 1889 Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть | 22 січня 1974 (84 роки) Баффало, Нью-Йорк, США | ||
| Країна | .svg){kind=small} УНР | ||
| Приналежність |  Армія УНР | ||
| Освіта | Українська господарська академія | ||
| Член | Український допомоговий комітет у Бересті | ||
| Звання |  Хорунжий | ||
| Війни / битви | Радянсько-українська війна (1917—1921) | ||
| Нагороди |
| ||
Іван Воніфатієвич Гнойовий (27 лютого 1889 — 22 січня 1974) — хорунжий Дієвої армії УНР, інженер та громадський діяч.
Народився в українській козацькій родині на хуторі Гнойових поблизу села Запсілля Кременчуцького повіту, що на Полтавщині. Закінчив народну та церковну школи, отримав звання учителя грамоти й певний час працював за цим фахом. У 1912 році одружився з Ганною Григорівною Коноваловою, у шлюбі народилося 2 синів: Микола (1915) та Петро (1917).
Бажаючи набути вищу педагогічну кваліфікацію, в 1914 поступив до Катеринославського учительського інституту. Роком пізніше Івана Гнойового мобілізували до російської армії. У ранзі прапорщика закінчив Костянтинівське військове училище у Києві. Надалі служив у 271-му піхотному запасному полку в Катеринославі.
Восени 1917 р. брав активну участь в українізації 271-го піхотного запасного полку, згодом — в українізації 13-го піхотного Білозерського полку, який під назвою 19-го пішого Українського увійшов до складу 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради. У 1918 р. закінчив Катеринославський учительський інститут.
У 1920 р. повернувся до Армії УНР, у складі якої вийшов на інтернування до Польщі.
У 1922 р. виїхав до Чехо-Словаччини, закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (1927), працював інженером у Польщі. З 1940 р. працював викладачем в Українській технічній школі у Холмі.
З 1941 р. — заступник голови Українського допомогового комітету. У 1943 р. був заарештований гестапо, перебував 4 місяці в ув'язненні.
У 1948 р. емігрував до США, жив та помер у Баффало 22 січня 1974 року. Похований на цвинтарі Св. Матвія.
- Ільїн О. Іван Гнойовий і український рух на Берестейщині / О. Ільїн // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2014. — Вип. 24. — С. 401-412.
- [Некролог] // Українське Козацтво. — Нью-Йорк, 1974. — № 3 (29). — С. 54-55. Архівовано з джерела 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3. — С. 299
