Іванівка (Іванівська сільська громада)

село Іванівка
	Церква Різдва Пресвятої БогородиціЦерква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Іванівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040210010011611
Основні дані
Засноване	1576
Населення	1 412
Площа	4,594 км²
Густота населення	346.54 осіб/км²
Поштовий індекс	48137
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°16′28″ пн. ш. 25°49′8″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 25.81889° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	310 м
Відстань до; районного центру	15 км
Місцева влада
Адреса ради	48137, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Іванівка, Іванівська ТГ, вул. Лесі Українки, буд. 36
Карта
	Іванівка
	Іванівка
Мапа
	Іванівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Іванівка.

Іва́нівка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 -го центр одноіменної сільської ради, якій було підпорядковане село Лозівка.

Від вересня 2015 року — центр Іванівської сільської громади.

У зв'язку з переселенням жителів хутір Вікторівка виключений з облікових даних.

Розташоване на берегах річки Тайна за 16 км від міста і найближчої залізничної станції Теребовля.

Населення — 1592 особи (2001).

На околиці села є Іванівський орнітологічний заказник.

У селі Іванівка є прекрасний та неймовірний,футбольний непереможний футбольний клуб «МАЛИНА»

Історія

Поблизу Іванівки виявлено кістки мамонта та археологічні пам'ятки середнього палеоліту (приблизно 50 тис. років тому) та давньоруської культури.

Перша згадка про село відома з 1576 року, коли дипломом короля Стефана Баторія було визначено границі теребовлянських земель. У селі було дві церковні громади: одна православна зі своєю дерев'яною церквою і римо-католицька, що не мала свого храму в селі.

Після поділів Польщі лише в 1854 році було засновано однокласову школу з українською мовою навчання, а в 1881 році вона стала двокласовою.

Після скасування кріпацтва селяни стали вільними і рівень життя в них зріс. Згодом було створено товариство «Просвіта», у читальні якої головував П. Ковальчук.

Велику роль у розвитку національної свідомості селян відіграв син директора школи, письменник, перекладач і фольклорист Каптій Мирослав. Після Першої Світової Війни Українські Січові Стрільці разом із студентами і гімназистами організовують гуртки, товариства, союзи, зокрема «Січ», «Сокіл», «Луг» та інші.

У червні 1919 під час Чортківської офензиви поблизу Іванівки відбувся переможний бій УГА з польським військом, у результаті якого було звільнено Теребовлю.

На початку 30-х рр. у селі засновується ОУН, головою якого був Олійник Михайло.

Від 15 липня 1941 до 22 березня 1944 Іванівки перебувала під німецько-нацистською окупацією.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1588	99.75%
російська	4	0.25%
Усього	1592	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610838, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 1049 виборців, явка 70,64%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,36%, за «Європейську Солідарність» — 12,64%, за «Голос» і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — по 11,40%.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 22,36%, за Миколу Люшняк (самовисування) — 22,22%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 11,97%^[4].

Мікротопоніми

Назви піль: Крамарка, Поплави^[5].

Поширені прізвища

Бертецький, Воробець, Вербовецький, Вільгош, Вівчар, Кійовський, Кузин, Левицький, Ратинський, Стек, Сурман, Тарка^[5].

Пам'ятки

церква Різдва Пресвятої Богородиці (1892; 2006, 2012, зроблено капітальний і зовнішній ремонти; мурована; УГКЦ);
церква Різдва Пресвятої Богородиці (1895; перероблена під храм ПЦУ з костелу святого Станіслава); меценати всіх ремонтів — сім'я А. Білика та ПОП «Іванівське»);

Споруджено пам'ятники:

полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975),
Тарасові Шевченку (1993),
Борцям за волю України (1998),
встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, тверезості (1875), 100-річчя церкви, річниці незалежності України, насипано могилу УСС (1919).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований в центрі села.

Встановлений 1993 р. Архітектор – І. Хотієнко.

Скульптура – карбована мідь, постамент – камінь.

Скульптура – 3,1 м, постамент – 1,8 м.^[6]^[7]

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, одне з найкращих в області сільськогосподарське підприємство.

Відомі люди

Народилися

Антон Білик - український господарник ,
архітектор І. Жовнич,
громадський діяч М. Хоптій,
Р. Можарський — один праведників народів світу^[8]

Проживав письменник, фольклорист Мирослав Капій, загинув діяч ОУН Володимир Безушко — «Юрій».

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1892 УГКЦ)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1895 ПЦУ)
Статуя Божої Матері
Символічна могила борцям за волю України

Примітки

↑ http://ivanivska.gromada.org.ua
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 96. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

Джерела

Гайданка Л., Івахів Г., Мельничук Б., Щавінський В. Іванівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 272—274. — ISBN 978-966-457-246-7.
Турчин С., Уніят В. Іванівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 666. — ISBN 966-528-197-6.
Iwanówka (2), z Budami, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 320. (пол.)

[1] ttps://ivanivska.gromada.org.ua

[ukr-socialdata-mova-2001-2] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-3] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

[Horbach-5] а ^б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

[6] У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 96. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3

[7] Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

[8] стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]