ІМР-3
ІМР-3 | |
---|---|
Тип | ІМР |
Походження | Російська Федерація |
Історія використання | |
Оператори | Росія |
Історія виробництва | |
Розробник | ІМР-2 — КБТМ Омськ |
Розроблено | 1996 |
Виробник | |
Варіанти | ІМР-3М |
Характеристики | |
Вага | тон, 50,8 |
Довжина | в транспортному / в робочому положенні, мм: |
Ширина | 3,53 м |
Висота | 3,53 м |
Екіпаж | 2 особи |
Головне озброєння | бульдозерне пряме, може мінятись оператором у положення — бульдозерне клиноподібне, грейдерне устаткування, кранова стріла, що може працювати як краном з маніпулятором, так і ковшем |
Двигун | В-84, на новіших В-84МС |
Підвіска | Тип підвіски індивідуальна торсіонна |
Ємність паливних баків | л |
Операційна дальність | Запас ходу, км до |
Швидкість | Вперед / заднім ходом, км/год |
ІМР-3 — інженерна машина розгородження, розроблена російськими інженерами після розпаду Радянського Союзу з урахуванням досвіду експлуатації з 1980-х років машини ІМР-2, зокрема в умовах радіоактивного зараження в безпосередній близькості до реактора ЧАЕС.
- Прокладання колонних шляхів для пересування своїх військ по горбистій місцевості, у лісах, у міських нетрях.
- Викопування й засипання котлованів.
- Розмінування (проходів у мінних полях).
- Вантажно-розвантажувальні роботи.
Машина може використовуватися в місцях застосування зброї масового ураження.
Інженерна машина розгородження ІМР-3 розроблена на шасі танка Т-72 або Т-90[1]. Прийнята на озброєння в 1999 році.
- ІМР-3 озброєна дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом НСВТ (Корд).
- Робочі органи
- Бульдозерний відвал, установлений спереду корпуса і здатний працювати у двовідвальному, бульдозерному або грейдерному положенні. Регулювання положення відвалу здійснюється гідросистемою без виходу екіпажу з машини[2].
- Обладнана телескопічною стрілою з універсальним кріпленням робочих органів у вигляді захвата-маніпулятора, грейфера[3][4], розпушувача й екскаваторного ковша об'ємом 0,35 м3. Стріла закріплена в спеціальній поворотній башті.
- Машина здатна самостійно долати мінні поля, начинені протитанковими штировими, донними та магнітними мінами. Для цього спереду машини встановлюється колійний ножовий мінний трал з електромагнітною приставкою.
- Продуктивність машини розгородження ІМР-3
- У суцільних лісових завалах 350—400 м/годину.
- У міських нетрях — 300—350 м/год.
- При роботі бульдозерного обладнання 250—350 м3/год ґрунту.
- Машина має можливість самообкопування. Час самообкопування 12—30 хв.
- Продуктивність в екскаваторному режимі — 20 м3/год ґрунту.
Екіпаж машини складається з двох осіб, здатних виконувати бойові завдання протягом трьох діб не виходячи з машини. Для цієї мети машина розгородження ІМР-3 забезпечена системою життєзабезпечення екіпажу, що включає в себе пристрій кип'ятіння води й розігрівання їжі, а також збору відходів життєдіяльності.
Машина оснащена системою захисту від зброї масового ураження (ЗМУ), протипожежною системою і системою димопуску. Броня машини має систему захисту, яка 6-кратно послаблює вплив проникаючої радіації ядерного вибуху і 120-кратно послаблює гамма-випромінювання на радіоактивно забрудненій місцевості.
У транспортному положенні інженерна машина укладає бульдозерний відвал на дах, телескопічну стрілу назад, а колійний ножовий мінний трал піднімає вгору[5].
- Габарити:
- Довжина — 9,34 м.
- Ширина — 3,53 м.
- Висота — 3,53 м.
- Екіпаж — 2 особи.
- Маса — 50,8 т.
- Дизельний двигун В-84 потужністю 750 к. с. (552 кВт).
- Запас ходу — 500 км.
- Максимальна транспортна швидкість — 50 км/год.
- Продуктивність:
- при обладнанні проходів — 300—400 м/год
- при прокладці доріг — 10—12 км/год
- Продуктивність земляних робіт:
- екскаваторні роботи — 20 м3/годину
- бульдозерні роботи — 300—400 м3/годину
- Вантажопідйомність крана — 2 т.
- Озброєння: 12,7-мм кулемет НСВТ
- Максимальний виліт стріли — 8 м.
Існує версія інженерної машини розгородження ІМР-3М на шасі танка Т-90 і модернізованим дизельним двигуном В-84МС (В-92)
Характеристики | ІМР-1 | ІМР-2 | ІМР-3, ІМР-3М | |
---|---|---|---|---|
База | Т-54 (Т-55) | Т-72А | Т-90 | |
Зображення | ||||
Роки виготовлення | 1969—1991 | З 1977 р. випробовування, в 1980 прийнята на озброєння, до сьогодні | З 1996 р. | |
Двигун | В-55 Виробник: ЧТЗ
По ґрунтовій дорозі: 280—450 |
В-84 Тип двигуна: чотиритактний, V-подібний 12-циліндровий багатопаливний дизельний двигун рідинного охолодження з комбінованим наддувом від приводного відцентрового нагнітача (ПЦС) і інерційний |
В-84 на новіших В-84МС V-подібний 12-циліндровий чотиритактний багатопаливний дизельний двигун В-84МС, рідинного охолодження з безпосереднім уприскуванням палива і приводним від двигуна турбонаддувом. В-84МС розвиває максимальну потужність в 840 к. с. (618 кВт) при 2000 об/хв[6]. Максимальна потужність, кВт (к. с.) 618 (840) |
|
Розміри | Довжина корпусу, мм — 8950—15380 Ширина корпусу, мм — 3560—4150 Висота, мм — 3290—3360 |
Габаритні розміри в транспортному положенні, мм: Довжина: 9950 |
Габарити: Довжина 9,34 м |
|
Обладнання |
|
|
|
|
Коефіцієнт ослаблення радіації | 10 | 40 | ІМР-3=120, ІМР-3М=80 | |
У Вікісховищі | ||||
- www.ukrmol.in.ua/2014/02/blog-post_13.html — Українська молодь. 13.02.14 Військові інженерні машини
- armoredgun.org/brm006/russ_19.html [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] — Инженерная машина разграждения ИМР-3 (рос.)
- ↑ Танк Т-90 в свою чергу є глибокою модифікацією танка Т-72
- ↑ Спереду відвалу може встановлюватися лижа, що дозволяє регулювати ступінь його заглиблення в ґрунт.
- ↑ Грейфер чи Ґрейфер почали використовувати ще в ІМР-2, при ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році
- ↑ Щелепи ґрейфера для сипучих матеріалів утворюють при змиканні замкнений ківш, а для лісоматеріалів мають вигляд кігтів. Ґрейфер призначений переважно для захоплювання (зачерпування) та завантаження грудкових і сипучих матеріалів.
- ↑ На відміну від ІМР-2, після прийняття на озброєння російської армії окремої машини здійснення дистанційного розмінування, на ІМР-3 відмовилися від встановлення пускових установок для стрільби зарядами розмінування.
- ↑ На Т-90 пізніх випусків, Т-90А і Т-90С встановлюється двигун моделі В-92с, що є модернізованим В-84 і відрізняється від нього приводом турбокомпресора від окремого газотурбінного двигуна і поліпшеною конструкцією, що дозволило підвищити розвивається двигуном потужність до 1000 к. с. (736 кВт) при 2000 об / хв.