Єрмаков Євген Сергійович

Єрмаков Євген Сергійович
Єрмаков Євген Сергійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	5 лютого 1994; Вишгород
Смерть	15 серпня 2014 (20 років); Дебальцеве
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	11 «Київська Русь»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмаков.

Євге́н Сергі́йович Єрмако́в (1994—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1994 року в місті Вишгород (Київська область). Закінчив вишгородську школу «Сузір'я»; Катюжанське ВПТУ. Одружився; у подружжя народилася дитина.

У часі війни мобілізований навесні 2014-го — номер обслуги з відділення охорони і взводу охорони, 11-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь». Брав участь у проведенні спільних з підрозділами МВС операцій щодо виявлення та знешкодження терористичних формувань у Слов'янську та Краматорську, на території довколишніх районів; у відбитті нападів на базовий табір українських військових (гора Карачун). Супроводжував автомобільні каравани по доставці боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на блокпости.

У ніч проти 15 серпня група бійців батальйону на чолі з комбатом Олександром Гуменюком вирушила для проведення розвідки. Близько 04:40 ранку українські військові потрапили у засідку. Був смертельно поранений Олександр Гуменюк, потім старший солдат Олег Онікієнко отримав важке поранення; бійці намагалися евакуювати поранених. Загинув 15 серпня 2014 року в бою за Дебальцеве — потрапив у засідку біля смт Чорнухине (Перевальський район, Луганська область); прикривав відступ групи й загинув від пострілу снайпера.

Похований у Вишгороді 18 серпня 2014-го.

Без Євгена лишилися дружина, маленький син, батьки, брат із сестрою.

Нагороди та вшанування

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (указ № 747/2014; посмертно).
9 грудня 2016 року на фасаді Катюжанського ВПТУ відкрито меморіальні дошки на честь Олега Габорака та Євгена Єрмакова.
10 вересня 2020 року рішенням Вишгородської міської ради № 67/3 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вишгород» (посмертно).^[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 36.
Вшановується 15 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2].

Примітки

↑ Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
↑ Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Єрмаков Євген Сергійович [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
П'ять років як один день…

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.

[2] Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]

[2]