Seventeen
 | ||||
| Кірнан Шипка на обкладинці випуску 2019 року | ||||
| Країна видання | США | |||
|---|---|---|---|---|
| Місце публікації | Нью-Йорк | |||
| Тематика | мода, краса, знаменитості | |||
| Періодичність виходу | щомісячно | |||
| Мова | англійська | |||
| Головний редактор | Мішель Промоляйко | |||
| Власник | Hearst Communications | |||
| Видавець | Hearst Corporation | |||
| Засновано | 1944 | |||
| ISSN-L | 0037-301X | |||
| ISSN | 0037-301X | |||
| | ||||
| Seventeen.com | ||||
«Seventeen» — американський щомісячний журнал для підлітків. Містить інформацію і поради про моду та її тенденції, знаменитостей, красу, догляд за волоссям, шкіри обличчя і тіла. Також журнал містить інформацію про правильне харчування, різні гороскопи, опитування й тести. Першочергово журнал був орієнтований на дівчат віком 16-18 років; потім вік читачів понизився на 3-5 років. Не зважаючи на велику кількість інших подібних журналів, «Seventeen» досі залишається одним з найпопулярніших для своєї аудиторії, а це дівчата віком від 13 до 21 років[2].
Перший головний редактор Хелен Валентін просувала через журнал рольові моделі успішних жінок для дівчат підліткового віку. «Seventeen» збільшив вплив підлітків як споживачів поп-культури.
Після запуску «Seventeen» у вересні 1944[3] директор по промоутингу Естелль Елліс Рубенштайн ввела концепцію реклам для дівчат підліткового віку через комікс «Teena», одночасно місця під рекламу в самих випусках «Seventeen». З 1945 по 1946 провів опитування дівчат для кращого розуміння їх потреб. Журнал став серйозним джерелом першоджерел для підприємств про товари, які можуть користуватися гарним попитом серед підліткової споживчої аудиторії. В наші дні, «Seventeen» налаштований також і на молодих жінок[4].
В серпні 1950 в журналі була надрукована коротка новела Сільвії Плат «And Summer Will Not Come Again» на близько 50 сторінок[5].
У липні 1971 Джойс Вокер стала першою афроамериканкою, яка стала моделлю для обкладинки «Seventeen». В ранніх 1980-х Вітні Х'юстон також була на обкладинці журналу.
В 1988 «News Corporation» викупила «Triangle Publications» і продала «Seventeen» «K-III Communications» в 1991 (пізніше вона перейменувала себе на «Primedia»). В 2003 «Primedia» знову продала журнал корпорації «Hearst».
2010 року письменниця Джеймі Кайлс провела The Seventeen Magazine Project — експеримент, під час якого упродовж 30 днів дотримувалася тільки порад «Seventeen».
2012 року у відповідь на скарги читачів проти використання цифрових маніпуляцій фотографій моделей, журнал припинив коригувати свої фотосесії[6].
В серпні 2016 Мішель Тан звільнили з посади головного редактора, коли вона перебувала у декретній відпустці[7]. Пізніше було повідомлено, що головним редактором стане Мішель Промоляйко, яка буде працювати в «Seventeen» за сумісництвом зі своєю посадою в «Cosmopolitan»[8]. Починаючи із січнево-грудневого видання 2017, журнал починає випускати 6 номерів на рік замість 10, аби сфокусуватися на своєму сайті і підтримувати бренд онлайн.
- В Південній Африці журнал «Seventeen» публікується компанією «8 Ink Media», яка розташована в Кейптауні. Редактор — Джаніс Джелларс (Janine Jellars).
- В Філіппінах журнал публікується «Summit Media». Останній номер вийшов в квітні 2009.
- Американський випуск для іспаномовних видається «Editorial Televisa».
- В Індії випуски публікуються «Apricot Publications Pvt. Ltd», яка розташована в Мумбаї.
- В Малайзії журнал публікується «Bluinc».
- В Бразилії випуски видає «Editora Abril».
- В Сінгапурі журнал публікується «SPH Magazines».
- В Таїланді журнал публікується «Media Transasia Limited», яка знаходиться в Бангкоку.
- В Японії журнал публікується «Shueisha Publishing Co.».
Щоб здобути більшої популярності журнал оголосив про конкурс Miss Seventeen, який проходив із жовтня по грудень 2005. Вкінці конкурсу Дженніфер Стіле (Jennifer Steele) оголосили переможицею і назвали її Miss Seventeen.
Журнал «Seventeen» був спонсором конкурсу America's Next Top Model. З 7 по 14 сезон фотографії переможець поктрапляли на обкладинки журналу. Серед них були КаріДі Інгліш, Джаслін Гонзалез, Сал Стоверс, Вітні Томпсон, МакКей Салліван, Тейона Андерсон, Ніколь Фокс та Кріста Вайт.
Щотижня редактори журналу пишуть поради в колонці, під назвою Dear Seventeen, тим дівчатам, хто написав про свої проблеми в листах до редакції.
- ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0037-301X
- ↑ Seventeen Delivers Almost Twice The Audience of Teen Vogue. Seventeen Actionista. Hearst Magazines. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 7 січня 2011.
- ↑ Tweens, Teens, and Magazines (PDF). Kaiser Family Foundation. January 2013. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Massoni, Kelley (March 2006). 'Teena Goes to Market': Seventeen Magazine and the Early Construction of the Teen Girl (As) Consumer (PDF). The Journal of American Culture. 29, Number 1 (Theme Issue). Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ Ames Lois. A Biographical Note. The Bell Jar. by Sylvia Plath. New York: HarperCollins, 1998
- ↑ Adweek. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 3 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття про журнал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |