Перейти до вмісту

Вітні Г'юстон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вітні Х'юстон)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юстон.
Вітні Г'юстон
Whitney Houston
Основна інформація
Повне ім'яWhitney Elizabeth Houston (Вітні Елізабет Г'юстон)
Дата народження9 серпня 1963(1963-08-09)[1][2][…]
Місце народженняНьюарк, Нью-Джерсі, США
Дата смерті11 лютого 2012(2012-02-11)[4][1][…] (48 років)
Місце смертіThe Beverly Hiltond, Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Причина смертіпередозування ліків
Похованняцвинтар Фейрвьюd
Роки активності1977—2012
Громадянство США
Національністьафроамериканці[5][6]
Віросповіданнябаптизм
Професіїспівачка, акторка, кінопродюсерка, кіноакторка, музична продюсерка, студійна виконавиця, телеакторка
ОсвітаMount Saint Dominic Academyd
Співацький голосspinto soprano
ІнструментиВокал, фортепіано
Моваанглійська
ЖанрПоп, соул, R&B, танцювальна, ґоспел
Magnum opusI Wanna Dance with Somebodyd, How Will I Knowd, Saving All My Love for You і The Greatest Love of All
СпівпрацяДіонн Ворвік, Арета Франклін, Мерая Кері, Енріке Іглесіас
ЛейблArista, RCA
Нагороди
БатькоJohn Houston Jr.d
МатиСісі Х'юстон
У шлюбі зБобі Браун[7]
ДітиБоббі Крістіна Браун
Брати, сестриGary Garlandd і Michael Houstond
Автограф
www.whitneyhouston.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ві́тні Елі́забет Г'ю́стон (англ. Whitney Elizabeth Houston, 9 серпня 1963, Нью-Арк, США — 11 лютого 2012, Беверлі-Гіллз, США) — американська співачка у стилях поп, соул, R&B та госпел, авторка пісень, акторка та модель. Одна з найуспішніших співачок світу: кількість проданих нею записів оцінюють у 170 мільйонів примірників.

Розпочала творчу кар'єру 1985 року, видавши епонімний альбом. Зігравши одну з головних ролей та виконавши музичні партії у фільмі «Охоронець» (англ. «The Bodyguard»), стала дуже популярною у 1992 році. Її балада «Завжди кохатиму тебе» (англ. «I Will Always Love You»), виконана в кінофільмі, стала світовим хітом.

Згідно з «Книгою рекордів Гіннеса», Г'юстон є найбільш нагороджуваною артисткою всіх часів (англ. «The Most Awarded Female Artist of All Time»). Зокрема, вона відзначена 6 нагородами «Греммі», 15 нагородами «Billboard Music Awards», 21 нагородою «American Music Awards», двома нагородами «Еммі», «BET Lifetime Achievement Award» та іншими.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 9 серпня 1963 року в місті Іст-Оранж (штат Нью-Джерсі, США)[8]. Її мати, Емілі Дрінкард (сценічний псевдонім Сіссі), була відомою виконавицею госпелу (євангельські співи)[9], двоюрідна сестра Діонн Ворвік — також професійна співачка. У дитинстві Вітні співала в церковному хорі. В юності була досить успішною фотомоделлю[10][11].

У 1983 році Г'юстон підписала контракт із звукозаписною компанією Arista Records[12]. Один із її перших синглів під назвою «Hold Me» відразу сягнув топ-50 США[13]. Весь наступний рік Г'юстон провела в роботі над своїм дебютним однойменним альбомом. Диск вийшов у лютому 1985 року і почав рух до вершини національного чарту США, якої досяг у січні наступного року[14]. Успіх цього альбому був забезпечений синглами «You Give Good Love» та «Saving All My Love For You». Також на вершину чартів піднімалися сингли «How Will I Know» та «Greatest Love Of All».

У 1987 році Г'юстон отримала «Греммі» за сингл «Saving All My Love For You»[15]. Тоді ж вийшов її сингл «I Wanna Dance With Somebody» («Who Loves Me»), який очолив чарти по обидва боки Атлантики[16][17]. Завдяки цьому успіху альбом Whitney став першим альбомом, записаним жінкою, якій вдалося дебютувати з першої сходинки в чартах США. В цей альбом увійшла нова версія пісні «I Know Him So Well», яку колись виконувала її мати Сіссі, а також балада «Didn't We Almost Have It All», що стала п'ятою перемогою співачки в національних чартах. Сингли «So Emotional» і «Where Do Broken Hearts Go» продовжили переможну серію, побивши рекорд Beatles і Bee Gees. Однак сингл «Love Will Save The Day» перервав цю серію, діставшись тільки дев'ятої сходинки.

Пісні Г'юстон повернулися в Тор-5 у 1988 році після запису пісні «One Moment In Time»[18]. Наступний сингл «I'm Your Baby Tonight» знову підніс її на вершину американського хіт-листа[19]. Попри скромний успіх однойменного альбому (№ 3 в чарті США)[20], сингл «All The Man That I Need» компенсує це і стає її дев'ятою перемогою в американському чарті.

У тому ж році Г'юстон дебютувала у великому кіно в фільмі «Охоронець»[21]. Чотири пісні, записані нею для цього фільму, стали успішним саундтреком. Кавер-версія хіта Доллі Партон «I Will Always Love You» очолювала американські чарти протягом 14 тижнів, а британські — протягом дев'яти. Трьома хітами стали «I'm Every Woman», «I Have Nothing» і «Run To You», написані Чакою Ган.

Більшу частину 1990-х років Г'юстон займалася акторською кар'єрою, а в 1998 році випустила черговий альбом «My Love Is Your Love». У записі цього альбому брали участь такі зірки як Міссі Елліотт, Даян Воррен і Вайклеф Жан. Цим альбомом Г'юстон спробувала повернути славу першої попдіви, яка перейшла до Мераї Кері та Селін Діон. І хоча сингл «When You Believe», виконаний дуетом з Кері, що вийшов як саундтрек до мультфільму «Принц Єгипту», став світовим хітом, альбом продавався погано. Удача повернулася до співачки з виходом синглу «Heartbreak Hotel», що дістався до другої сходинки національного чарту.

Навесні 2000 року виходить збірка найкращих пісень "Whitney: The Greatest Hits». У альбом увійшли колишні балади, замість відомих швидких пісень були включені їх хауз- і ремікс-версії, а також чотири нові пісні, включно з трьома дуетами з відомими виконавцями: «Could I Have This Kiss Forever» з Енріке Іглесіасом, «Same Script, Different Cast» з Деборою Кокс і «If I Told You That» з Джорджем Майклом. Також вийшов однойменний DVD. Оригінальні фотографії для цього видання були виконані відомим і скандальним фотографом і режисером Девідом Лашапель.

Того ж року Г'юстон виступила на телеконцерті, присвяченому 25-річчю Arista Records. Г'юстон стала першою володаркою нагороди BET Lifetime Achievement Award за свій внесок у музику, створену темношкірими[22]. У серпні 2001 року Г'юстон підписала новий контракт на 100 млн доларів США за шість нових альбомів із Sony BMG, який став на той момент найбільшим в історії індустрії музики, побивши рекорд Мераї Кері (контракт якої на $80 млн з EMI був розірваний).

Світлина часів 1990-х

У 2001 році в світ вийшов альбом «Love Whitney», а через рік — диск «Just Whitney».

Вітні Г'юстон виконує «Saving All My Love for You», 31 березня 1991

«Just Whitney» побив рекорди продажів і дебютував відразу на 9-ому місці хіт-параду Billboard[23]. Альбом став золотим у багатьох країнах Європи.

У листопаді 2003 року співачка випустила різдвяний альбом «One Wish: The Holiday Album», який повністю складається з переспівів відомих різдвяних мелодій. Крім інших, в альбом увійшли дві пісні, що раніше звучали в саундтреці до фільму «Дружина священника», записаного Г'юстон ще в 1996 році, й пісня «Little Drummer Boy», виконана в дуеті з дочкою, Крістіною Браун.

Наприкінці літа 2009 року, після шестирічного затишшя виходить сьомий студійний альбом співачки під назвою «I Look to You»[24]. Г'юстон знову повертається до Клайва Девіса, під чиїм керівництвом записала більшість альбомів. Альбом дебютував на першій сходинці американського музичного чарту Billboard 200[25]. Його було продано у кількості 305 тис. копій за перший тиждень. «I Look to You» повторив успіх саундтреку до фільму «Охоронець».

З моменту початку кар'єри співачки в 1985 році, записи її альбомів, сингли і кліпи розійшлися по світу загальним тиражем понад 170 млн екземплярів.

Найзнаменитіший з синглів, композиція «I Will Always Love You», за рішенням експертів телеканалу VH1, визнана восьмою в рейтингу «100 найкращих пісень за останні 25 років» і здобула перше місце серед ста найкращих любовних пісень усіх тисячоліть.

Г'юстон є власницею понад 400 різних музичних премій і нагород[26].

У 1992 році Вітні Г'юстон одружилася зі співаком гурту New Edition Боббі Брауном[27], в 1993 році народила дочку Боббі Крістіну Браун[28].

Преса довго обговорювала стосунки Г'юстон з наркотиками та її непросте сімейне життя. Розлучення з Брауном відбулося у 2007 році[29].

У квітні 2010 року Вітні Г'юстон була госпіталізована в Парижі у зв'язку з хронічним ринофарингітом та інфекцією, причина якої не була встановлена. У травні 2011 року Г'юстон амбулаторно лікувалась від алкогольної та наркотичної залежності.[30]

11 лютого 2012 року Вітні Г'юстон померла у 48-річному віці[31] у готелі Beverly Hilton Hotel в Беверлі-Гіллз, захлинувшись водою у ванній кімнаті. Основною версією смерті є вжитий алкоголь та антидепресанти, що викликали швидке запаморочення.[32].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Вітні Г'юстон виконує «Saving All My Love for You», 31 березня 1991 року (Welcome home heroes)

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Саундтреки до фільмів

[ред. | ред. код]

Компіляції

[ред. | ред. код]

Відео/DVD

[ред. | ред. код]
  • 1986: Number One Video Hits
  • 1991: Star Spangled Banner
  • 1991: Welcome Home Heroes
  • 2000: The Greatest Hits
  • 2000: Fine / If I Told You That
  • 2003: Try It on My Own / One of These Days
  • 2004: The Ultimate Collection

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Singer Whitney Houston dies at 49 — CBS News.
  5. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  6. ↑ BlackPast.org — 2004.
  7. ↑ https://nypost.com/2022/05/30/bobby-brown-doc-drugs-got-best-of-him-and-whitney-houston/
  8. ↑ Pareles, Jon; Nagourney, Adam (12 лютого 2012). Whitney Houston, Pop Superstar, Dies at 48 (Published 2012). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  9. ↑ Smith, Jessie Carney (1996). Notable Black American women. VNR AG. с. 304–305. ISBN 978-0-8103-9177-2.
  10. ↑ Singer Whitney Houston a Model of Success. Jet. Johnson Publishing Company. 1990. с. 32. ISSN 0021-5996.
  11. ↑ Didn't she almost have it all?. Salon (англ.). 12 лютого 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ Д/ф «Whitney»[en], реж. Кевін МакДональд, 2018
  13. ↑ Teddy Pendergrass. Billboard. Процитовано 26 листопада 2020.
  14. ↑ Paul Grein (17 травня 1986). Chart Beat: Houston has 3rd No.1 from debut. Процитовано 17 червня 2010. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  15. ↑ Company, Johnson Publishing (17 березня 1986). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  16. ↑ Company, Johnson Publishing (2 травня 1988). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
  17. ↑ Inc, Nielsen Business Media (13 травня 2000). Billboard (англ.). Nielsen Business Media, Inc. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  18. ↑ Company, Johnson Publishing (12 вересня 1988). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  19. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  20. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  21. ↑ Up close with Whitney Houston. EW.com (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  22. ↑ 2010 BET Honors. Essence (амер.). Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 26 листопада 2020.
  23. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  24. ↑ Whitney Houston Album Due Out Sept. 1; 'American Idol' Auditions Kick Off | Voice of America — English. www.voanews.com (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  25. ↑ Whitney Houston. Billboard. Процитовано 26 листопада 2020.
  26. ↑ Awards. Whitney Houston Official Site (амер.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  27. ↑ Company, Johnson Publishing (26 квітня 1999). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  28. ↑ Passages : People.com. web.archive.org. 2 лютого 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2020.
  29. ↑ Whitney Houston Wins Custody in Divorce From Bobby Brown. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  30. ↑ Вітні Г'юстон. Біографічна довідка. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  31. ↑ Letters to the Editor — Voice of San Diego. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2012.
  32. ↑ Вітні Г'юстон захлинулася водою[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітні_Г%27юстон&oldid=44184201