Кріп
| Кріп | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anethum graveolens L. | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Кріп, горо́дній чи паху́чий кріп (Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Поширена городня культура, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.
В дикому стані росте в Південно—західній та Центральній Азії.
Опис рослини
Виростає у висоту до 40—60 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та мякі листки 10-20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1-2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2-9см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня. Насіння 4—5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
Хімічний склад
Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол[1].
Застосування
Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.
Запах кропу в Стародавній Греції "змагався" з ароматом троянд[2]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки[2].
Відома грецька поетеса Сафо оспівала кріп у віршах[2]:
|
Вінком охопи, |
|
У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.
Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мт/% каротину[3]) та мікроелементів, які благотворно впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
В дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.
Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні масла, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Ближньому Сході ще в біблейські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у годуючих жінок.
Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
Ефірне масло з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10-12 см, а для технічних цілей після цвітіння, вимикуючи з корінням[3].
|
|
|
|
Трава кропу
|
Сушена парасолька
|
Насіння кропу
|
Насіння крупним планом
|
Примітки
- ↑ Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
Див. також
Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)