Хвороба, яку спричинює вірус Маяро
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Шкурба Андрій Вікторович (внесок, журнали) о 23:06 UTC (2102111 хвилин тому). |
| Хвороба, яку спричинює вірус Маяро | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби  |
| Симптоми | гарячка[1] , набряк[1] , артралгія[1] , порушення просторового сприйняття і стійкостіd[1] , головний біль[1] і біль[1] |
| Причини | Mayaro virusd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | A92.8 |
Хвороба, яку спричинює вірус Маяро (англ. Mayaro virus disease, ісп. Mayaro) — зоонозна ендемічна інфекційна хвороба, яку передають москіти.
Етіологія
| Хвороба, яку спричинює вірус Маяро | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Вірус Maяро має структуру, подібну до інших альфавірусів. Це оболонковий вірус і має ікосаедричний капсид діаметром 70 нм. Геном вірусу має лінійно позитивно-чутливу одноланцюгову РНК з 11 429 нуклеотидами, за винятком 5 ’нуклеотиду з кришкою та 3’ полі (А) хвоста. 5'-проксимальний ORF кодує поліпротеїн, який після розщеплення утворює неструктурні білки (nsP1, nsP2, nsP3, nsP4), а 3'-проксимальний ORF з промоторними кодами 26S для поліпротеїну, який розщеплюється на структурні білки для утворення капсидних білків і глікопротеїни оболонки на поверхні (E1, E2, E3, C, 6K). Неструктурні білки (nsP) виконують різні функції в циклі розмноження вірусу. NsP1 — це фермент, який обмежує мРНК, nsP2 має протеазну активність, а nsP4 — РНК-полімеразну.
Аналіз послідовностей вірусу виявив два генотипи (D і L). Генотип D поширений у Тринідаді, Бразилії, Французькій Гайані, Суринаму, Перу та Болівії, тоді як генотип L обмежений північно-центральним районом Бразилії[2].
Примітки
- ↑ а б в г д е Cardona-Ospina J. A., Rodriguez-Morales A. J. Bibliometric assessment of the scientific production of literature regarding Mayaro // Journal of Infection and Public Health — Elsevier BV, 2015. — Vol. 9, Iss. 4. — P. 532–534. — 3 p. — ISSN 1876-0341; 1876-035X — doi:10.1016/J.JIPH.2015.10.001
- ↑ Powers AM, Aguilar PV, Chandler LJ, Brault AC, Meakins TA, Watts D, Russell KL, Olson J, Vasconcelos PF, Da Rosa AT, Weaver SC, Tesh RB (2006). "Genetic relationships among Mayaro and Una viruses suggest distinct patterns of transmission". The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene. 75 (3): 461–9. doi:10.4269/ajtmh.2006.75.461. PMID 16968922 (англ.)
Джерела
- Tesh RB, Watts DM, Russell KL, Damodaran C, Calampa C, Cabezas C, Ramirez G, Vasquez B, Hayes CG, Rossi CA, Powers AM, Hice CL, Chandler LJ, Cropp BC, Karabatsos N, Roehrig JT, Gubler DJ (1999). «Mayaro virus disease: an emerging mosquito-borne zoonosis in tropical South America». Clinical Infectious Diseases. 28 (1): 67–73. doi:10.1086/515070. PMID 10028074. [1] (англ.)