Перейти до вмісту

Одіон Ігало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:49, 26 травня 2020, створена АтаБот (обговорення | внесок) (→top: щоб змінити розмір файлу, додайте, будь ласка, відповідний параметр шаблону // за допомогою AWB)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 травня 2020, заснована на цій версії.
Ф
Одіон Ігало
Одіон Ігало
Одіон Ігало
Особисті дані
Повне ім'я Одіон Джуде Ігало
Народження 19 червня 1989(1989-06-19) (35 років)
  Лагос, Нігерія
Зріст 188 см
Вага 73 кг
Громадянство  Нігерія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 25
Юнацькі клуби
2000—2005 Нігерія «Прайм»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2006 Нігерія «Прайм» 5 (0)
2006–2007 Нігерія «Юліус Бергер» 10 (5)
2007–2008 Норвегія «Люн» 20 (9)
2008–2014 Італія «Удінезе» 6 (1)
2009–2010 →  Іспанія «Гранада» 25 (16)
2010–2011 →  Італія «Чезена» 3 (0)
2011–2014 →  Іспанія «Гранада» 94 (17)
2014–2017 Англія «Вотфорд» 90 (36)
2017–2018 КНР «Чанчунь Ятай» 55 (36)
2019– КНР «Шанхай Шеньхуа» 17 (10)
2020– →  Англія «Манчестер Юнайтед» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009 Нігерія Нігерія U-20 3 (0)
2015–2019 Нігерія Нігерія 35 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 лютого 2020.

Одіон Ігало (англ. Odion Ighalo, нар. 19 червня 1989, Лагос) — нігерійський футболіст, нападник клубу «Шанхай Шеньхуа» та національної збірної Нігерії, який виступає за англійський клуб «Манчестер Юнайтед» на правах оренди.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Прайм». Звідти 2006 року він перейшов в «Юліус Бергер», в якому провів 10 матчів і забив 5 голів у Прем'єр-лізі Нігерії.

Влітку 2007 року футболіст перейшов у норвезьку команду «Люн». 16 вересня 2007 року він дебютував у складі «Люна» в матчі чемпіонату Норвегії з «Вікінгом». Гра завершилась поразкою команди Ігало 2:3, при цьому нігерієць забив один з м'ячів своєї команди. Всього Одіон провів у норвезькому клубі 10 місяців, провівши 20 ігор і забивши 9 голів у чемпіонаті.

30 червня 2008 року Ігало був куплений італійським «Удінезе», що заплатив за трансфер форварда 1,9 млн. євро[1]. Одіон вперше вийшов у складі «Удіне» 25 січня 2009 року в матчі проти «Палермо»; в тому ж сезоні, 31 травня, він забив свій перший і єдиний м'яч за клуб, вразивши ворота «Кальярі».

Одіон Ігало (в центрі) в матчі проти «Челсі». 2015 рік.

Не пробившись до основи «зебр», 24 серпня 2009 року Ігало разом з низкою інших гравців був відданий в оренду в іспанську «Гранаду», що виступала в Сегунді Б. Тут Одіон за сезон забив 16 голів у 26 матчах, ставши найкращим бомбардиром клубу, і допоміг команді зайняти перше місце та вийти до Сегунди.

Влітку 2010 року Одіон на правах оренди перейшов в італійську «Чезену»[2][3]. 17 жовтня він дебютував у складі команди в матчі серії А проти «Парми» (1:1)[4], проте знову в Італії закріпитись не зумів, зігравши до кінця року лише 3 матчі в чемпіонаті і 1 в національному кубку.

Через це вже на початку 2011 року гравця знову відправили в оренду до «Гранади», якій він в тому ж сезоні допоміг вперше за останні 35 років повернутись до Ла Ліги, де і виступав з командою до літа 2014 року.

29 липня 2014 року Ігало був орендований на сезон англійським «Вотфордом», який вже 24 жовтня повністю викупив контракт гравця. Всього за сезон 2014/15 він забив 20 голів у 35 матчах і допоміг команді зайняти друге місце у Чемпіоншипі та вийти до Прем'єр-ліги. У першому сезоні у елітному англійському дивізіоні з клубом з Вотфорда він забив 15 голів у 37 матчах і став найкращим бомбардиром команди, а у грудні 2015 року Ігало був визнаний гравцем місяця англійської Прем'єр-ліги[5].

12 серпня 2016 року Ігало підписав новий п'ятирічний контракт з клубом[6], але наступного сезону він забив тільки один гол у 18 матчах чемпіонату, через що 31 січня 2017 року нігерієць був проданий клуб китайської Суперліги «Чанчунь Ятай» за 20 мільйонів фунтів стерлінгів[7]. За два сезони відіграв за чанчунську команду 55 матчів в національному чемпіонаті, забивши 36 голів, але за підсумками сезону 2018 року його команда покинула Суперлігу[8][9]. 14 лютого 2019 року перейшов в «Шанхай Шеньхуа»[10][11], де провів наступний сезон і став володарем Кубка Китаю.

31 січня 2020 року Ігало повернувся до англійської Прем'єр-ліги, приєднавшись до «Манчестер Юнайтед» на правах оренди до кінця сезону[12][13]. Тим самим він став першим нігерійським гравцем і лише сьомим африканцем, який приєднався до клубу[14]. Після того, як цей крок був підтверджений, Ігало заявив, що він погодився на зниження зарплати, щоб цей трансфер відбувся, назвавши це «мрією» приєднатися до клубу, який він довго підтримував[15]. Одіон вирішив грати за «червоних дияволів» під номером 25, який раніше носив перший і найдовший за тривалістю виступів африканський футболіст «Манчестер Юнайтед», Квінтон Форчун[16]. Однак присутність Іггало у першій команді на перших порах була заблокована, як запобіжний захід через побоювання щодо китайського коронавірусу[17][18]. В результаті за «Юнайтед» нігерієць дебютував 17 лютого в матчі Прем'єр-ліги проти «Челсі» (2:0), вийшовши на заміну на 90 хвилині замість Антоні Марсьяля[19]. Таким чином Ігало став першим нігерійцем, який зіграв за МЮ[20].

Виступи за збірні

2009 року залучався до складу молодіжної збірної Нігерії, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу в Єгипті, де нігерійці дійшли до 1/8 фіналу. Всього на молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

25 березня 2015 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії в товариській грі проти збірної Уганди (0:1)[21][22].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2018 року у Росії[23].

Ігало забив сім голів у кваліфікаційній кампанії Кубка африканських націй 2019 року, найбільше за будь-якого іншого гравця відбору, і допомогти Нігерії пройти до фінального турніру[24]. Влітку 2019 року Одіон був викликаний до складу своєї національної збірної на Кубок африканських націй в Єгипті[25], де теж був основним нападником і зіграв в усіх матчах своєї команди. У першому матчі проти Бурунді він забив гол, а його команда перемогла 1:0[26]. У матчі 1/8 фіналу проти Камеруну забив два м'ячі на 19-й і 63-й хвилинах, а його збірна перемогла 3:2 і вийшла до чвертьфіналу[27]. У півфінальному матчі проти Алжиру на 72-й хвилині відзначився голом з пенальті, проте його команда поступилася 1:2 і позбулася права виступати у фіналі[28]. Тим не менш команді вдалося обіграти Туніс (1:0) у матчі за 3-тє місце та здобути бронзові нагороди[29]. Після цієї гри Ігало оголосив про завершення кар'єри у збірній[30]. Всього провів у формі головної команди країни 35 матчів, забивши 16 голи.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008-09 Італія «Удінезе» A 6 1 КІ 0 0 КУЄФА — — — — — 6 1
2009-10 Іспанія «Гранада» СДБ (ІІІ) 25 16 КІ 0 0 — — — — — — 25 16
2010-11 Італія «Чезена» A 3 0 КІ 1 0 — — — — — — 4 0
2010-11 Іспанія «Гранада» СД (ІІ) 21+4[31] 4+1[31] КІ — — — — — — — — 25 5
2011-12 ПД 29 6 КІ 1 0 — — — — — — 30 6
2012-13 ПД 28 5 КІ 2 1 — — — — — — 30 6
2013-14 ПД 16 2 КІ 2 2 — — — — — — 18 4
Усього за «Гранаду» 119+4 33+1 5 3 — — — — 128 37
2014-15 Англія «Вотфорд» Ч (ІІ) 35 20 КА+КЛ 0+2 0 — — — — — — 37 20
2015–16 ПЛ 37 16 КА+КЛ 5+0 2+0 - - - - - - 42 18
2016–17 ПЛ 18 1 КА+КЛ 1+1 0+1 - - - - - - 20 2
Усього за «Вотфорд» 90 37 10 3 - - - - 100 40
2017 КНР «Чанчунь Ятай» СЛ 27 15 КК 0 0 - - - - - - 27 15
2018 СЛ 8 7 КК 0 0 - - - - - - 8 7
Усього за «Чанчунь Ятай» 35 22 0 0 - - - - 35 22
Усього за кар'єру 289+4 108 16 6 0 0 - - 309 114

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Нігерія Нігерія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25-3-2015 Уйо Нігерія Нігерія 0 – 1 Уганда Уганда товариський матч - Замінений на 85-ій хвилині 85'
29-3-2015 Нельспрюйт ПАР ПАР 1 – 1 Нігерія Нігерія товариський матч - Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
13-6-2015 Кадуна Нігерія Нігерія 2 – 0 Чад Чад Відбір до Кубка африканських націй 2017 1 Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
8-10-2015 Візе Нігерія Нігерія 0 – 2 Республіка Конго Республіка Конго товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
11-10-2015 Брюссель Нігерія Нігерія 3 – 0 Камерун Камерун товариський матч 1 Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
13-11-2015 Лобамба Есватіні Есватіні 0 – 0 Нігерія Нігерія Відбір до ЧС 2018 -
17-11-2015 Порт-Гаркорт Нігерія Нігерія 2 – 0 Есватіні Есватіні Відбір до ЧС 2018 -
25-3-2016 Кадуна Нігерія Нігерія 1 – 1 Єгипет Єгипет Відбір до Кубка африканських націй 2017 -
29-3-2016 Александрія Єгипет Єгипет 1 – 0 Нігерія Нігерія Відбір до Кубка африканських націй 2017 -
27-5-2016 Ле-Петі-Кевії Нігерія Нігерія 1 – 0 Малі Малі товариський матч - Замінений на 61-ій хвилині 61'
31-5-2016 Люксембург Люксембург Люксембург 1 – 3 Нігерія Нігерія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 71-ій хвилині 71'
3-9-2016 Уйо Нігерія Нігерія 1 – 0 Танзанія Танзанія Відбір до Кубка африканських націй 2017 - Замінений на 73-ій хвилині 73'
Усього Матчів 12 Голів 3

Титули і досягнення

«Шанхай Шеньхуа»: 2019

Примітки

  1. ↑ Профіль transfermarkt.de. Архів оригіналу за 7 жовтень 2010. Процитовано 2 грудень 2015.
  2. ↑ Nigeria's Ighalo makes a loan move to Cesena in Serie A
  3. ↑ Ігало в Чезені, Алемао у Віченці[недоступне посилання з вересня 2019]
  4. ↑ Чезена (Чезена) 1:1 Парма (Парма)
  5. ↑ Whaling, James. (15 січня 2016). Watford duo Quique Florez and Odion Ighalo named Premier League manager and player of the month (англ.). Mirror. Процитовано 1 березня 2016.
  6. ↑ Odion Ighalo: Nigerian striker 'honoured' by new Watford deal. BBC Sport. 12 August 2016. Процитовано 14 August 2016.
  7. ↑ Odion Ighalo: Watford striker joins Changchun Yatai. BBC Sport. 31 January 2017. Процитовано 31 January 2017.
  8. ↑ Abayomi, Tosin (11 November 2018). Ighalo's club Chanchung Yatai suffers relegation in China. Pulse. Процитовано 2 March 2019.
  9. ↑ Okeleji, Oluwashina (21 December 2018). Nigeria's Odion Ighalo does not plan on playing in second division. BBC Sport. Процитовано 2 March 2019.
  10. ↑ 申花官方宣布中超银靴加盟 以情动人和恩师再聚首 (Chinese) . Sina Corp. 14 February 2019. Процитовано 15 February 2019.
  11. ↑ Okeleji, Oluwashina (14 February 2019). Odion Ighalo: Nigeria striker 'excited' to reunite with Quique Sanchez Flores in China. BBC Sport. Процитовано 1 April 2019.
  12. ↑ Stone, Simon (31 January 2020). Odion Ighalo: Manchester United sign Nigeria striker on loan until end of season. BBC Sport. Процитовано 31 January 2020.
  13. ↑ United complete loan move for Nigerian striker Ighalo. Manchester United F.C. 1 February 2020. Процитовано 1 February 2020.
  14. ↑ Manchester United African players before Odion Ighalo. Manchester United F.C. Процитовано 11 February 2020.
  15. ↑ Odion Ighalo reveals he took pay cut to make 'dream' Manchester United move. The Guardian. 5 February 2020. Процитовано 11 February 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Odion Ighalo explains choice of shirt number at Man Utd. Manchester United F.C. Процитовано 11 February 2020.
  17. ↑ Odion Ighalo kept away from Man Utd training ground. BBC Sport. 13 February 2020. Процитовано 13 February 2020.
  18. ↑ Odion Ighalo training away from Carrington due to Coronavirus concerns. ITV News. Процитовано 13 February 2020.
  19. ↑ Игало дебютировал за Манчестер Юнайтед
  20. ↑ Одион Игало стал первым нигерийцем, игравшим за "Манчестер Юнайтед"
  21. ↑ Nigeria: Watford striker, Ighalo, happy to play for Super Eagles. All Africa. 24 March 2015. Процитовано 10 April 2015.
  22. ↑ Uganda Cranes edge Nigeria Super Eagles in international build up. Kawowo. 26 March 2015. Архів оригіналу за 29 September 2015. Процитовано 19 May 2015.
  23. ↑ Super Eagles drop Aina, Agu from World Cup squad. ESPN. 3 June 2018. Процитовано 4 June 2018.
  24. ↑ Taiwo, Taiye (25 March 2019). EXTRA TIME: Nigeria's Odion Ighalo celebrates Afcon goalscoring feat. Goal.com. Процитовано 26 March 2019.
  25. ↑ Inyang, Ifreke (9 June 2019). AFCON 2019: Rohr announces final Super Eagles 23-man squad (Full list). Daily Post. Процитовано 1 July 2019.
  26. ↑ UPDATED: Odion Ighalo snatches Nigeria winner against stubborn Burundi. The Punch. 22 June 2019. Процитовано 1 July 2019.
  27. ↑ UPDATED: Nigeria beat Cameroon 3–2, qualify for quarter-finals. The Punch. 6 July 2019. Процитовано 6 July 2019.
  28. ↑ BREAKING: Algeria knock Nigeria out of 2019 AFCON. The Punch. 14 July 2019. Процитовано 14 July 2019.
  29. ↑ BREAKING: Nigeria beat Tunisia, win bronze. The Punch. 17 July 2019. Процитовано 17 July 2019.
  30. ↑ Cup of Nations Golden Boot Ighalo retires from international football. France 24. 20 July 2019. Процитовано 10 September 2019.
  31. ↑ а б Плей-оф.

Посилання

  • Одіон Ігало на сайті ФІФА (англ.)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одіон_Ігало&oldid=28353391