Перейти до вмісту

Сирський Олександр Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Qexypnos (обговорення | внесок)
4675 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Лідер
| ім'я = Олександр Станіславович Сирський
| зображення = OleskandrSyrskyiColonelGeneral.jpg
| розмір_зображення =
| опис зображення =
| герб =
| підпис_герба =
| посада = [[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Головнокомандувач Збройних сил України]]
{{Військовик2
{{Військовик2
| ім'я = Олександр Станіславович Сирський
| ім'я = Олександр Станіславович Сирський

Версія за 17:39, 8 лютого 2024

{{Картка:Лідер | ім'я = Олександр Станіславович Сирський | зображення = OleskandrSyrskyiColonelGeneral.jpg | розмір_зображення = | опис зображення = | герб = | підпис_герба = | посада = Головнокомандувач Збройних сил України

Олександр Станіславович Сирський
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження26 липня 1965(1965-07-26) (59 років)
Новинки, Кіржацький район, Владимирська область, РРФСР, СРСР
Alma MaterМосковське вище військове командне училище
Національна академія оборони України
Псевдо«Барс»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
ФормуванняГШ ЗСУ
Війни / битви

Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022)

Командування
з 2024 ЗСУ Збройні сили, Головнокомандувач
2019—2024 Сухопутні війська, командувач
2019 Об'єднаний оперативний штаб, командувач
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
CMNS: Сирський Олександр Станіславович у Вікісховищі

Олекса́ндр Станісла́вович Си́рський (нар. 26 липня 1965, Новинки, Кіржацький район, Владимирська область, РРФСР, СРСР) — український військовик, генерал-полковник. Головнокомандувач Збройних сил України (з 2024). Командувач Сухопутних військ Збройних сил України (2019 — 2024); командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця»[1]. Командувач ООС (2019). Герой України (2022).

Життєпис

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області (РРФСР)[2].

У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень), у 2005 році — Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю[2].

Командував 72-ю механізованою бригадою. Дослужився до звання генерал-майора. Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі НАТО альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.[3]

Російсько-українська війна

З початком бойових дій на Сході України був начальником штабу АТО.[4] Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева.[5] Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.[3]

За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

2016 року він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. А у 2017 році був командиром всієї Антитерористичної операції на Сході України, яку згодом замінила Операція об'єднаних сил.

З 6 травня до 5 серпня 2019 року — командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗС України[6][7], на цій посаді його замінив Володимир Кравченко[8].

З 5 серпня 2019 року — командувач Сухопутних військ Збройних сил України.[9] Представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня, у штабі командування Сухопутних військ.[10]

З 23 серпня 2020 року — генерал-полковник.

Російське вторгнення в Україну

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Оборона Києва, звільнення Північного регіону України
Докладніше: Битва за Київ (2022)

З початком російського вторгнення в Україну — командувач оборони Києва[11]. Навколо Києва звів два кільця оборони та призначив командувачів секторів оборони з повноваженнями прийняття тактичних рішень. У лютому-березні 2022 року, аби перешкодити просуванню окупаційних військ до Києва, за рішенням Сирського зруйновано мостові переходи в Київській області, так 26 лютого 2022 року підірвано дамбу на річці Ірпінь у Козаровичах, що також призвело до затоплення позицій російської армії, чи висаджено у повітря ворожий понтонний міст. Внаслідок цих дій стрімкий російський наступ на Київ провалився. За успішну оборону столиці та звільнення Півночі України 18 березня 2022 нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року здобув найвищою державну відзнаку Героя України[12].

Харківський контрнаступ, звільнення Північно-східного регіону України
Докладніше: Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022)

З літа 2022 року був одним із командувачів контрнаступом ЗСУ на Харківщині, в результаті якого окупаційні сили спочатку були відкинуті від Харкова на відносно безпечну відстань, що перевищує дальність артилерійського вогню, затим Сили оборони рушили далі на Балаклію – Ізюм – Святогірськ – Лиман – Кремінну.

Оборона Соледару та Бахмута, стабілізація лінії фронту
Докладніше: Битва за Бахмут

У 2022-2023 рр. командувач ОСУВ «Хортиця». Восени 2022 – навесні 2023 керував обороною Соледару та Бахмута.

Військові звання

Нагороди, відзнаки

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[17]
  • Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[18]
  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[19]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[20]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[21]
  • У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[22].

Сім'я

Дружина — Тамара Іванівна Харченко. Сини Антон та Олександр[3].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Хочу, щоб зараз у наших людей була передбачуваність і відчуття, що Україна рухається до своїх цілей – звернення Президента Володимира Зеленського. 19 лютого 2023.
  2. ↑ а б Сирський Олександр Станіславович - Почесні імена України - еліта держави (Українська) .
  3. ↑ а б в 10 фактів із життя Олександра Сирського. Хто такий новий командувач ООС. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  4. ↑ Порошенко призначив Олександра Сирського новим командувачем ООС: що про нього відомо. https://24tv.ua/. 24 канал. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  5. ↑ В'ячеслав Шрамович (6 травня 2019). Новий командир на Донбасі: що відомо про генерала Сирського. https://www.bbc.com/. BBC. Процитовано 6 травня 2019.
  6. ↑ Указ Президента України №-194/2019 від 6.5.2019
  7. ↑ Порошенко призначив новим командувачем ООС Олександра Сирського. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  8. ↑ Президент Зеленський змінив командувача ООС, замість Сирського ним став Кравченко. 24 Канал. Процитовано 5 серпня 2019.
  9. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2019 року № 578/2019 «Про призначення О.Сирського командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України»
  10. ↑ Повідомлення пресслужби СВ ЗСУ 19 серпня 2019 р. 12 грудня 2020 року за наказом генерала Сирського на території Командування Сухопутних військ у м. Києві було споруджено пам'ятну стелу на якій було зображено Володимира Зеленського у вигляді танкіста, а самого Сирського у вигляді вертольотника. Після обурення суспільства та ЗМІ такими діями Сирський вимушений був дати команду виправити обличчя на інші.
  11. ↑ Командувач оборони Києва генерал Сирський оглянув війська (Українська) . 17.03.2022.
  12. ↑ Who is Oleksandr Syrsky, the head of Ukraine’s ground forces? (англ.). The Economist. 8 червня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  13. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 645/2009 «Про присвоєння військових звань»
  14. ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2016 року № 541/2016 «Про присвоєння військових звань»
  15. ↑ Новий керівник ООС Олександр Сирський: що про нього відомо. https://prm.ua/. Прямий. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  16. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2020 року № 346/2020 «Про присвоєння військових звань»
  17. ↑ Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 213/2022 «Про присвоєння О.Сирському звання Герой України»
  18. ↑ Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 533/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”»
  19. ↑ Указ Президента України від 11 грудня 2022 року № 861/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  20. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2022 року № 145/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  21. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  22. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.

Посилання

Військові посади
Попередник:
Сергій Наєв 		Командувач
Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ
6 травня 2019 — 5 серпня 2019 		Наступник:
Володимир Кравченко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сирський_Олександр_Станіславович&oldid=41716401