Об'єкт «Кліваж»: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м виправлення дат
Рядок 4: Рядок 4:


== Параметри, географія та мета ядерного вибуху ==
== Параметри, географія та мета ядерного вибуху ==
Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3&nbsp;Кт [[тротиловий еквівалент|тротилового еквіваленту]], який було здійснено на території [[Українська РСР|Української РСР]] на східному крилі шахти «[[Юнком]]» (м. [[Бунге (місто)|Бунге]], [[Єнакієвська міськрада|Єнакієвської міськради]], ВО «[[Орджонікідзевугілля]]») на глибині 903&nbsp;м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) [[16 вересня]] [[1979]]&nbsp;р. о 9 годині (GMT)<ref>[http://www.johnstonsarchive.net/nuclear/tests/USSR-ntests3.html Database of nuclear tests, USSR: part 3, 1979–1990]</ref><ref>[http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949–1990 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100930181048/http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html |date=30 вересень 2010 }} РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01</ref>. Мета вибуху&nbsp;— зниження напруги в [[гірничий масив|гірничому масиві]], що врешті-решт мало підвищити безпеку відпрацювання [[вугільний пласт|вугільних пластів]].
Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3&nbsp;Кт [[тротиловий еквівалент|тротилового еквіваленту]], який було здійснено на території [[Українська РСР|Української РСР]] на східному крилі шахти «[[Юнком]]» (м. [[Бунге (місто)|Бунге]], [[Єнакієвська міськрада|Єнакієвської міськради]], ВО «[[Орджонікідзевугілля]]») на глибині 903&nbsp;м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) [[16 вересня]] [[1979]]&nbsp;р. о 9 годині (GMT)<ref>[http://www.johnstonsarchive.net/nuclear/tests/USSR-ntests3.html Database of nuclear tests, USSR: part 3, 1979–1990]</ref><ref>[http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949–1990 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100930181048/http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html |date=30 вересня 2010 }} РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01</ref>. Мета вибуху&nbsp;— зниження напруги в [[гірничий масив|гірничому масиві]], що врешті-решт мало підвищити безпеку відпрацювання [[вугільний пласт|вугільних пластів]].


== Передісторія ==
== Передісторія ==

Версія за 19:02, 27 листопада 2021

Об'єкт «Кліваж» — підземний ядерний вибух у мирних цілях на території Української РСР, Донбас, здійснений 16 вересня 1979 року.

Параметри, географія та мета ядерного вибуху

Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3 Кт тротилового еквіваленту, який було здійснено на території Української РСР на східному крилі шахти «Юнком» (м. Бунге, Єнакієвської міськради, ВО «Орджонікідзевугілля») на глибині 903 м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) 16 вересня 1979 р. о 9 годині (GMT)[1][2]. Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що врешті-решт мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів.

Передісторія

До 1979 р. на шахті «Юнком» мала місце максимальна в Центральному Донбасі частота раптових викидів вугілля і газу та викидів породи і газу, що було пов'язано зі станом порід, обумовленими впливом Юнкомівського Північного, Брунвальдського та інших насувів (42% пластів, що розроблялися на шахті «Юнком» перебували в зоні тектонічних порушень).

Наслідки

Унаслідок ядерного вибуху утворилася порожнина радіусом 5–6 м, навколо якої сформувалася зона зім'яття (зминання) і дроблення радіусом 20–25 м. Рівень радіоактивності у гірничих виробках і шахтних водах за період спостережень 1979–2000 рр. перебував на фоновому рівні. Після здійснення вибуху відзначено зниження частоти викидів вугілля та породи. У період 1980-85 рр. на горизонті 826 м, розташованому на 77 м вище рівня зарядної камери, відпрацьовано вугільні пласти «Мазур» та «Дев'ятка».

Роботи щодо об'єкта «Кліваж» здійснювалися інститутом ВНДІПІпромтехнології.

Затоплення шахти

Небезпека затоплення шахти «Юнком», де було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», викликала занепокоєння екологів наприкінці XX-го сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки Василя Яковича Шевчука, може призвести до радіоактивного забруднення підземних вод[3].

2018 року адміністрація проголошеної російською владою ДНР, під контролем якої перебувало м. Єнакієве, вирішила затопити шахту «Юнком»[4][5].

Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ[6] Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся ядерних вибух. Про це написала речник Держдепу Хізер Ноєрт[7]. Українські фахівці попереджають про масштабну екологічну небезпеку затоплення шахти Юнком. За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є цезій і стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 кюрі, зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі». Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей[8][9].[10][11]

24.04.2018 р. повідомлено, що 21 квітня бойовики прибрали частину насосів із забрудненої радіоактивними відходами шахти Юний комунар (Юнком) у тимчасово окупованому місті Бунге Донецької області. До кінця квітня окупанти планують повністю її затопити.[12]

Аналіз показує, що екологічна катастрофа на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком), спричинена збройною агресією РФ, стане екологічною катастрофою для всієї Європи[13][14].

Див. також

Посилання

  1. ↑ Database of nuclear tests, USSR: part 3, 1979–1990
  2. ↑ Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949–1990 гг. [Архівовано 30 вересня 2010 у Wayback Machine.] РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01
  3. ↑ Про заходи щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничо-видобувних підприємств, шахт і розрізів. За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки Василя Шевчука на засіданні Кабінету міністрів України 11 січня 1999 року
  4. ↑ «ДНР» збирається затопити шахту, де СРСР провів ядерний вибух
  5. ↑ В ОРДО бойовики вирішили затопити радіоактивну шахту.
  6. ↑ Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 11 апреля 2018 года, 19:30
  7. ↑ Держдеп США стурбований інформаціією про наміри бойовиків затопити "ядерну" шахту на Донбасі
  8. ↑ Стартує затоплення радіоактивної шахти «Юнком»: що треба знати
  9. ↑ Донбассу грозит масштабная экологическая катастрофа. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  10. ↑ Эхо подземной войны. Отравит ли шахта-призрак своей радиацией Донбасс
  11. ↑ В Донецкой области боевики начали затопление радиоактивной шахты "Юнком". Подробности от Гримчака
  12. ↑ Из-за шахты Юнком Азовское море может стать мертвым
  13. ↑ А.Акаков (1 вересня-7 вересня 2018). Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи. Дзеркало тижня. № 32.
  14. ↑ Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій. Дзеркало тижня. № 15. 21 квітня-27 квітня 2018.

Джерела інформації

Історія СРСР (УРСР) Це незавершена стаття про УРСР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Об%27єкт_«Кліваж»&oldid=33898941