Есватіні

Королівство Свазіленд свазі Umbuso weSwatini англ. Kingdom of Swaziland
Прапор Герб
Девіз: "Siyinqaba"(свазі) «Ми — фортеця»
Гімн: Nkulunkulu Mnikati wetibusiso temaSwati
Розташування Свазіленду
Столиця	Лобамба (королівська та законодавча) Мбабане (адміністративна; координати нижче)
Найбільше місто	Манзіні
Офіційні мови	свазі, англійська
Форма правління	Монархія
- Король	Мсваті III
- Ндловукаті	Королева Нтомбі
- Прем'єр-міністр	Тхемба Дляміні
Незалежність
- від Великої Британії	6 вересня 1968
Площа
- Загалом	17,364 км² (157th)
- Внутр. води	0,9 %
Населення
- оцінка липень 2005	1 032 000 (154)
- перепис 2001	1 173 900
- Густота	59/км² (135)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$5.72 млрд (146)
- На душу населення	$5,245 (101)
ІЛР (2004)	▲ 0.500 (середня) (146)
Валюта	Ліланджені (SZL)
Часовий пояс	(UTC+2)
Коди ISO 3166	SZ / SWZ / 748
Домен	.sz
Телефонний код	+268
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Есватіні

Сва́зіленд (англ. Swaziland), або офіційно Королі́вство Е-Сва́тіні (англ. Kingdom of eSwatini, сваті Umbuso weSwatini), іноді називають Нгване — держава на південному-сході Африки. Площа країни становить 17 364 км² (152 місце у світі). Населення: 1,1 млн осіб (149 місце у світі). Переважну більшість населення країни становить народ свазі. Столиці: міста Мбабане (адміністративна) і Лобамба (законодавча). Переважно рівнинна країна (плато Лоувельд), на заході гори Хайвельд, на сході — Лубомбо. Глава держави й уряду король Мсваті III з 1986 року.

Назви

Однією з причин перейменування Свазіленду на е-Сватіні була плутанина в назвах: в англійській мові назва цієї країни співзвучна з Швейцаріей (Switzerland).

Географія

Держава знаходиться в Південній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 190 км, а із заходу на схід — на 140 км. На сході країна межує з Мозамбіком (спільний кордон 105 км); на півночі, заході й півдні — з провінцією Мпумаланга і Квазулу-Наталь Південно-Африканської Республіки (470 км). Виходу до моря країна не має.

Західну частину країни складають гори, що плавно переходять на схід у рівнину. На східному кордоні з Мозамбіком і Південно-Африканською Республікою переважають обривачасті гори Лубомбо. Клімат помірний, але влітку температура може досягати позначки 40 градусів у рівнинній частині Свазіленду. З крупних тварин живуть Буйволи, гвинторогі антилопи, зебри, гіпопотами, а також крокодили.

Історія

Територія Свазіленду була завжди заселена людьми, ще з доісторичних часів. Предки народу свазі прийшли на південь Африки в середньовіччя, з центральної частини континенту. Спочатку вони влаштувалися на узбережжі Індійського океану, однак у XVIII столітті свазі були витіснені іншими племенами на північ, на територію нинішнього Свазіленду. На початку XIX століття свазі вели кровопролитні війни проти зулу та інших сусідніх племен, що здійснювали набіги на землі свазі.

У 1836 році вождь свазі Собхуза (нині званий королем) отримав вирішальну перемогу над зулу, ввів централізовану систему своєї влади, підпорядкувавши інших вождів, і фактично створив державу свазі.

Наступний король свазі, Мсваті I, в кінці 1830-х років приєднав нові землі на півночі країни і створив державу, територія якого більш ніж удвічі перевищувала площу сучасного Свазіленду.

З середини XIX століття в Свазіленд прийшли африканери. Вони скуповували у вождів свазі великі земельні ділянки у приватну власність. Потім, в 1894 році, територія Свазіленду була оголошена частиною бурської республіки Трансвааль.

Після англо-бурської війни 1899—1902 років Британія оголосила Свазіленд своїм протекторатом, зберігши там владу місцевих королів і вождів.

У 1964 році в Свазіленді відбулися перші вибори місцевого парламенту. Більшість депутатських місць отримала партія, створена тодішнім королем Собузой II, Національний рух Імбокодво.

6 вересня 1968 року Британія надала повну незалежність королівству Свазіленд.

На парламентських виборах 1973 року близько 20 % голосів отримала ліва партія Конгрес національного визволення Нгване, і в результаті король скасував дію конституції, розпустив парламент і оголосив поза законом діяльність усіх політичних партій, профспілок та інших громадських організацій.

Король Собуза ІІ помер у 1982, боротьба за владу почалася між двома з його дружин. У 1984 18-літній кронпринц став королем; формально вступив на престол у 1986. Новий уряд був обраний 26 листопад 2003 з Тхемба Дламіні на посаді прем'єр-міністра.

Політична система

Король Свазіленду, Мсваті III

Королівство Свазіленд за формою правління є конституційною монархією, глава держави — король Мсваті III, з 1986 року. Державний устрій — унітарна держава.

У руках короля зосереджена законодавча і виконавча влада. Він володіє правом призначати прем'єр-міністра і кількох своїх представників у кожній з палат парламенту (Libandla).

Парламент

Парламент Свазіленду складається з двох палат, Сенату (30 місць) і Національних зборів (65 місць). Термін діяльності парламенту — 5 років. Голова Сенату (2004) — Мозес Матхенделе Дламіні. Голова Національних зборів (2004) — Чарльз Сгайойо Магонго.

У 1977 році була ліквідована парламентська система, заборонені політичні партії. У 1979 році відновлені непрямі вибори до парламенту. У 1993 році дозволені частково прямі вибори до парламенту.

Вибори до Національних зборів двоступінчасті (у другому турі 55 депутатів обираються виборцями і 10 призначаються королем). Кожен з тінкундл, найменших адміністративних одиниць країни, обирає власного представника до Палати зборів Свазіленду. 10 сенаторів призначаються Національними Зборами, 20 — королем.

Парламент не володіє реальною законодавчою владою і фактично є консультативним органом при королі. Кандидатури претендентів висуваються місцевими радами, вибори завжди проходять у два тури — у другий тур виходять три кандидати, що отримали найбільшу кількість голосів у першому. Не менш 30 % місць у палаті зборів повинні займати жінки.

Перші вибори в місцеві законодавчі збори (Свазіленд був тоді ще британською колонією) відбулися 1964 року.

Політичні партії

Основні політичні партії країни:

• Об'єднаний фронт Свазіленду, заснований у 1960 році.
• Прогресивна партія Свазіленду, заснована у 1960 році.
• Конгрес національного визволення Нгване, заснований у 1962 році.
• Національний рух Імбокодво, заснований у 1964 році.

Станом на 2004 рік, діяльність політичних партій заборонена.

Зовнішня політика

Українсько-свазілендські відносини

Уряд Свазіленду офіційно визнав незалежність України 13 травня 1998 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Свазіленду, що відає справами щодо України, знаходиться в Дюсельдорфі (Німеччина). Справами України в Свазіленді відає українське посольство в Південно-Африканській Республіці.

Державна символіка

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Адміністративно-територіальній поділ

Адміністративний поділ Свазіленду
1 — Хохо
2 — Лубомбо
3 — Манзіні
4 — Шіселвені

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 4 округи, кожен з яких в свою чергу поділяється на тінкундли (усього 55).

• Хохо
• Лубомбо
• Манзіні
• Шіселвені

Економіка

Центральний банк Свазіленду

Свазіленд — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 5,9 млрд доларів США (148 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 5,2 тис. доларів (96 місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 46 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 10 %; сфера обслуговування — 44 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 24 % — промисловість і будівництво; 27 % — аграрне, лісове і рибне господарства, видобувна промисловість; 49 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).

Надходження в державний бюджет Свазіленду за 2006 рік склали 1 млрд доларів США, а витрати — 1 млрд; державний бюджет збалансований.

ВВП станом на 2011 рік 3,4 тис. доларів. Нижче рівня бідності знаходиться 69 % населення, рівень безробіття 40 % (станом на 2006 рік).

Валютні резерви країни оцінюються в 920 млн доларів (січень 2010). Рівень інфляції в 2008 році склав 7,8 %. Об'єм зовнішньої заборгованості 367 млн доларів.

Валюта

Національною валютою країни слугує ліланджені (SZL). У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 6,85 ліланджені.

Промисловість

Головні галузі промисловості: харчова (виробництво цукру з тростини, концентратів фруктових соків), гірнича (видобуток вугілля), деревопереробна і хімічна.

Гірнича промисловість

Найдавніші розробки гематиту (червоного залізняку) зафіксовані у Свазіленді (т. зв. «Левова печера») і датовані 41-м тисячоліттям до Р. Х.

Енергетика

За 2004 рік було вироблено 157 млн кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 855 млн кВт/год (імпортовано 697 млн кВт/год).

У 2004 році споживання нафти склало 3,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.

Агровиробництво

У сільськогосподарському обробітку знаходиться лише 8 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: тютюн, цукрова тростина, кукурудза, бавовник, рис, арахіс, сорго, ананаси, цитрусові.

Транспорт

У країні є аеропорти: Ранчо Убомбо, Нсоко та Нхлангано. Загальна протяжність залізничних колій — 297 км. Автодоріг 2853 км (510 км доріг з твердим покриттям).

Туризм

У 1996 році Свазіленд відвідало 1,6 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 35 млн доларів США.

Зовнішня торгівля

Основні торговельні партнери Свазіленду: ПАР, Велика Британія, Нідерланди.

Держава експортує: концентрати соків, бавовна, цитрусові, консервовані фрукти (24 %), деревина (19 %), цукор (16 %). Основні покупці: Південно-Африканська Республіка (58 %); Велика Британія. У 2006 році вартість експорту склала 776 млн доларів США.

Держава імпортує: промислові вироби, продукти харчування. Основні імпортери: ПАР (83 %); Велика Британія; Нідерланди. У 2006 році вартість імпорту склала 908 млн доларів США.

Негативне сальдо торгового балансу в 2008 році зросло з 153 млн до 194 млн доларів США.

Населення

Чоловіки у традиційних військових костюмах

Населення держави у 2006 році становило 1,1 млн осіб (149 місце у світі). Населення країни в 1950 році становило 195 тис. осіб; у 1980 році — 557 тис. осіб. Густота населення: 63,6 осіб/км² (97 місце у світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 27,4 ‰; смертність 29,7 ‰; природний приріст 2,3 ‰.

Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

• діти віком до 14 років — 40,7 % (233 тис. чоловіків, 229 тис. жінок);
• дорослі (15-64 років) — 55,8 % (303 тис. чоловіків, 330 тис. жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,6 % (16 тис. чоловіків, 24 тис. жінок).

У липні 2010 року чисельність населення Свазіленду оцінювалася в 1,35 млн

Урбанізація

Рівень урбанізованості в 1996 році склав 29 %. Головні міста держави: Манзіні (110 тис. осіб), Мбабане (76 тис. осіб), Біг-Бенд (10 тис. осіб).

Номер	місто	Населення
		Перепис 1997	Оцінка 2012
1.	Манзіні	78 734	97 934
2.	Мбабане	57 992	62 630
3.	Малкернс	7 400	8 074
4.	Нхлангано	6 540	7 161
5.	Мхлуме	7 661	6 713

Етнічний склад

Головні етноси, що складають свазілендську націю: свазі — 93 %, зулуси — 2 %, європейці — 2 %.

Більшість населення Свазіленду складає народ свазі, також в країні проживають народи зулу і білі африканці, більшість з яких мають британське та африканерське походження. Традиційно свазі були фермерами та скотарями, але більшість зараз зайнята в економіці у великих містах і уряді, деякі працюють у шахтах південної Африки.

Українська громада країни

Українська громада Свазіленду є зовсім маленькою, вона складається з 6 осіб: 2 дорослих та 4 дітей, 3 з яких є афро-українцями.

Олена Дламіні народилася у Києві у 1965 році, за фахом вона архітектор, закінчила Київський інженерно-будівельний інститут, спеціальність — дизайн внутрішніх приміщень. У 1993 році, в Києві, вона одружилась із африканським студентом — Фелізве Дламіні, який в Державному університеті ім. Тараса Шевченка вивчав міжнародне право. Родина має трьох дітей: Тараса (1988), Стівена (1993) та Кріса (1998). З 2000 року Фелізве Дламіні обіймає посаду начальника Королівського протоколу, він контролює щоденний робочий графік короля Свазіленду Мсваті III. Олена Дламіні є власницею приватної фірми «Рамашка», яка займається архітектурою та дизайном внутрішніх приміщень.

Мови

Державні мови: свазі й англійська.

Релігії

Головні релігії держави: протестантизм — 78 % населення, анімізм — 21 %.

Охорона здоров'я

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 32,6 року: для чоловіків — 32,1 року, для жінок — 33,2 року. Смертність немовлят до 1 року становила 72 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 290 жителів; лікарями — 1 лікар на 18,8 тис. жителів (станом на 1990 рік).

У країні високий рівень зараженості вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 26,1 % дорослого населення за оцінкою ООН 2007 року (найвищий рівень серед країн світу).

Освіта

Рівень письменності в 2003 році становив 81,6 %: 82,6 % серед чоловіків, 80,8 % серед жінок.

Витрати на освіту в 1995 році склали 6,4 % від ВВП, 22,5 % усіх державних громадських видатків.

Інтернет

У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Свазіленді користувались 4 тис. осіб.

Література

• (рос.) Николаев О. Н., Степанов А. Н. Лесото. Свазиленд. — М. : Знание, 1983. — 64 с.
• (рос.) Трушин А. Нищий на мешке с золотом // Нефть России. — 2010. — № 2. — С. 110—112.

Посилання

• (англ.) Уряд Свазіленду.
• (англ.) Склад Кабінету міністрів Свазіленду.