Перейти до вмісту

Махарадзе Пилип Ієсейович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 55: Рядок 55:
== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_m/maharadze_fi.php Махарадзе Филипп Иванович] {{ref-ru}}
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_m/maharadze_fi.php Махарадзе Филипп Иванович] {{ref-ru}}

{{Керівники Грузинської РСР}}
{{Прем'єр-міністри Грузії}}


[[Категорія:Перші секретарі ЦК КП Грузії]]
[[Категорія:Перші секретарі ЦК КП Грузії]]

Версія за 18:19, 1 травня 2014

Філіп Махарадзе
груз. ფილიპე მახარაძე
Філіп Махарадзе
Філіп Махарадзе
Прапор
Прапор
Відповідальний секретар ЦК КП Грузії
лютий 1921 — 1922 рік
Попередник: Утворення Грузинської РСР
Наступник: Михайло Окуджава
Прапор
Прапор
Голова Ради Народних Комісарів Грузинської РСР
1929 — 1931
Попередник: Лаврентій Картвелішвілі
Наступник: Володимир Сухішвілі
 
Народження: 9 березня 1868(1868-03-09)
с. Каріскуре, Грузія
Смерть: 10 грудня 1941(1941-12-10) (73 роки)
Тбілісі
Країна:  Російська імперія
 Російська республіка
 Закавказька Демократична Федеративна Республіка
 Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d]
 Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
 СРСР
Релігія: атеїзм
Освіта: ТДС
Партія: РСДРП
Нагороди: Орден Леніна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Філіп Ієсеєвич Махарадзе (груз. ფილიპე მახარაძე; 9 березня 1868 — 10 грудня 1941) — радянський партійний та державний діяч, керівник Грузинської РСР. Член РСДРП з 1903 року, один з небагатьох старих більшовиків, що пережив сталінські чистки.

Життєпис

Народився в родині священика. 1884 здобув освіту в Озургетському духовному училищі. Згодом вступив до Тіфліської духовної семінарії. Також навчався у Варшавському ветеринарному інституті, але не закінчив його.

Файл:Makharadze, Mir-Jafar Bagirov, Beria.jpg
Махарадзе на Кавказькому з'їзді партії, 1935 рік. Зліва направо: Махарадзе, Багіров, Берія

Після вступу до лав РСДРП неодноразово заарештовувався. У лютому 1915 був засланий до Бакинської губернії, звідти втік до Кутаїсі, 1916 року — до Тіфліса. 1917 працював редактором газети «Кавказький робітник» (Тіфліс).

16 лютого 1921 в якості голови грузинського ревкому проголосив «Грузинську радянську республіку» та звернувся з проханням про військову допомогу до уряду РРФСР, після чого Росія розпочала проти Грузії війну.

Після 1921 обіймав у Грузії посади голови ЦВК, голови Ради Народних Комісарів, а також голови ЦВК ЗРФСР. 1922 виступив за збереження автономії Грузії у складі СРСР.

Автор творів з історії партії більшовиків. У 19341989 роках його ім'я носило місто Озургеті.

Нагороди

Джерела