Перейти до вмісту

Градус Цельсія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показано 24 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox unit}}
{{Infobox unit
| image = [[File:Pakkanen.jpg|150 px|center]]
⚫
'''Градус Цельсія''' — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці використовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.
| caption = Вуличний [[термометр]] зі шкалою Цельсія.
| standard = [[Міжнародна система одиниць (SI)]]
| quantity = [[температура|температури]]
| symbol = °C
| units1 = {{nbsp|3}}[[Кельвін|K]]
| inunits1 = {{nbsp|3}}{{math|''x'' + 273.15}}
| units2 = {{nbsp|3}}[[Шкала Фаренгейта|°F]]
| inunits2 = {{nbsp|3}}{{math|{{sfrac|9|5}}''x'' + 32}}}}
⚫
'''Градус Цельсія''' — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці застосовується символ '''°C'''. Широко використовується в побуті та медицині.


Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в [[1742]] нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[0 (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[температура плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[температура кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) за нормального [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0° — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.
Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в 1742 році нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[0 (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[температура плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[температура кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) за нормального [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100 градусів взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0 — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його земляк М. Штремер «перевернув» цю шкалу.


Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0 — 100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.
Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0—100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.


== Історія ==
== Історія ==
⚫
1665 року нідерландський фізик [[Християн Гюйгенс]] та англійський фізик [[Роберт Гук]] вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води<ref name=Reference1>[http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 Сайт «МАСТЕР КИТ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420035608/http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 |date=20 квітня 2014 }}. Журнал «Радиодело» 2005'04, статья «О Цельсии бедном замолвите слово», автор М. Лебедев.</ref><ref name=Reference2>{{cite web
|url = http://www.efishery.ru/node/2359
|date = 03 серпня 2017
|title = А ЦЕЛЬСИЙ НИ ПРИ ЧЕМ
|author = Н. Филипецкий
|publisher = Рыболовный промысел на Дальнем Востоке
|language = ru
|accessdate = 18 січня 2020
|archive-date = 3 серпня 2017
|archive-url = https://web.archive.org/web/20170803141049/http://www.efishery.ru/node/2359
}}{{неавторитетне джерело}}</ref>.


⚫
[[Файл:Anders-Celsius-Head.jpg|thumb|290px|right|Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).]]
⚫
1665 року нідерландський фізик [[Християн Гюйгенс]] та англійський фізик [[Роберт Гук]] вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали точки танення льоду та кипіння води. <ref name=Reference1>[http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 Сайт "МАСТЕР КИТ"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420035608/http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 |date=20 квітень 2014 }}. Журнал "Радиодело" 2005`04, статья "О Цельсии бедном замолвите слово", автор М. Лебедев.</ref> <ref name=Reference2>[http://www.efishery.ru/node/2359 Заметка]. Автор Н. Филипецкий</ref>
⚫
У 1742 році шведський астроном, геолог та метеоролог [[Андерс Цельсій]] (1701—1744) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100&nbsp;°C була прийнята температура [[Температура плавлення|замерзання води та плавлення льоду]], а за 0&nbsp;°C&nbsp;— температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники [[Карл Лінней]] та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0&nbsp;°C&nbsp;— точка замерзання води, 100&nbsp;°C&nbsp;— точка кипіння води). Саме в такому вигляді систему було прийнято.


⚫
За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М.&nbsp;Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми&nbsp;— шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції&nbsp;— під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік [[Єнс Якоб Берцеліус|Єнс Якоб Берце́ліус]] у своєму «Посібнику з хімії» назвав шкалу «Цельсієвою» і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.
⚫
[[Файл:Anders-Celsius-Head.jpg|thumb|200px|right|Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).]]
⚫
[[1742]] року шведський астроном, геолог та метеоролог [[Андерс Цельсій]] ([[1701]]–[[1744]]) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній 0° (нулем) була точка замерзання [[Вода|води]] та плавлення льоду, а 100° — точка кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники [[Карл Лінней]] та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0° — точка замерзання води, 100° — точка кипіння води). У такому вигляді нею користуємося і ми.


⚫
Цельсій у своїй праці «[[Observations of two persistent degrees on a thermometer]]» розповів про власні досліди, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]]. Він припустив, що позначку °C можна [[Калібрування|відкалібрувати]], знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться [[термометр]].
⚫
За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми — шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою "шведський термометр", а власне у Швеції — під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімик [[Єнс Якоб Берцеліус|Єнс Якоб Берце́ліус]] у своєму "Посібнику з хімії" назвав шкалу "Цельсієвою" і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.

⚫
Цельсій у своїй праці «[[Observations of two persistent degrees on a thermometer]]» розповів про свої експерименти, які показали, що температура танення льоду (100°) не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]]. Він припустив, що позначку 0 (кипіння води) можна [[Калібрування|відкалібрувати]], знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться [[термометр]].


== Сучасне визначення ==
== Сучасне визначення ==


[[Файл:Pakkanen.jpg|міні|right|Звичайний вуличний термометр зі шкалою Цельсія.]]
Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від [[тиск]]у). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття кельвіна основною одиницею вимірювання термодинамічної температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.
Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від [[тиск]]у). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття кельвіна основною одиницею вимірювання термодинамічної температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.


За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному [[кельвін]]у, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура [[потрійна точка|потрійної точки]] води за шкалою Цельсія становить 0,01&nbsp;°C. В результаті шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15 одиниці:
За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному [[кельвін]]у, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура [[потрійна точка|потрійної точки]] води за шкалою Цельсія становить 0,01&nbsp;°C. У підсумку, шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15 одиниці:


: °C = K − 273,15
: °C = K − 273,15


Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою t, а [[Термодинамічна температура|термодинамічну температуру]]&nbsp;— великою латинською літерою T.
Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою ''t'', а [[Термодинамічна температура|термодинамічну температуру]]&nbsp;— великою латинською літерою ''T''.


== Посилання ==
== Див. також ==
* [[Кельвін]]
⚫
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
* [[Данієль Габрієль Фаренгейт]]
⚫
# [https://web.archive.org/web/20070523105455/http://www1.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/2-1-1/kelvin.html SI brochure, section 2.1.1.5]{{ref-en}}
* [[Шкала Фаренгейта]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


==Література==
== Література ==
* Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
* Біленко І.&nbsp;І.&nbsp;Фізичний словник.&nbsp;— К.: Вища школа, Головне видав. 1979.&nbsp;— 336 с.
==Інтернет-ресурси==
* [https://www.youtube.com/watch?v=WopXzqbv9hg Створення шкали Цельсія]


== Посилання ==
{{ external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=WopXzqbv9hg Цельсій не винаходив шкалу Цельсія]&nbsp;// Канал «Цікава наука» на [[YouTube]], 29 лютого 2020.
}}
* {{ТС_Буд|частина=Цельсія шкала|сторінки =207}}
⚫
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190820095306/https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. |date=20 серпня 2019 }} Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
⚫
* [https://web.archive.org/web/20070523105455/http://www1.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/2-1-1/kelvin.html SI brochure, section 2.1.1.5]{{ref-en}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
{{Одиниці СІ}}
{{Одиниці СІ}}
Рядок 43: Рядок 70:
{{Температурні шкали}}
{{Температурні шкали}}


[[Категорія:Одиниці СІ]]
[[Категорія:Похідні одиниці SI]]
[[Категорія:Одиниці температури]]
[[Категорія:Одиниці температури]]

Поточна версія на 07:53, 10 листопада 2024

похідна одиниця SI[1]
похідна одиниця SI, що має власну назву
одиниця вимірювання температури
UCUM derived unitd
одиниця без стандартного значення в СІd і unit of Celsius temperatured
Градус Цельсія
Вуличний термометр зі шкалою Цельсія.
Загальна інформація
Система одиниць Міжнародна система одиниць (SI)
Одиниця температури
Позначення °C
Названа на честь Андерс Цельсій
Перерахунок в інші системи
1 °C в... дорівнює...
      K       x + 273.15
      °F       9/5x + 32
CMNS: Градус Цельсія у Вікісховищі

Градус Цельсія — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці застосовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.

Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 році нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята температура плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів — температура кипіння води (та конденсації пари) за нормального атмосферному тиску. Початково Цельсій за 100 градусів взяв температуру танення льоду, а за 0 — температуру кипіння води. І лише згодом його земляк М. Штремер «перевернув» цю шкалу.

Ця шкала є лінійною в інтервалі 0—100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.

Історія

[ред. | ред. код]

1665 року нідерландський фізик Християн Гюйгенс та англійський фізик Роберт Гук вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води[2][3].

Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).

У 1742 році шведський астроном, геолог та метеоролог Андерс Цельсій (1701—1744) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100 °C була прийнята температура замерзання води та плавлення льоду, а за 0 °C — температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники Карл Лінней та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0 °C — точка замерзання води, 100 °C — точка кипіння води). Саме в такому вигляді систему було прийнято.

За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми — шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції — під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік Єнс Якоб Берце́ліус у своєму «Посібнику з хімії» назвав шкалу «Цельсієвою» і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.

Цельсій у своїй праці «Observations of two persistent degrees on a thermometer» розповів про власні досліди, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від атмосферного тиску. Він припустив, що позначку °C можна відкалібрувати, знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться термометр.

Сучасне визначення

[ред. | ред. код]

Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від тиску). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття кельвіна основною одиницею вимірювання термодинамічної температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.

За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному кельвіну, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура потрійної точки води за шкалою Цельсія становить 0,01 °C. У підсумку, шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15 одиниці:

°C = K − 273,15

Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою t, а термодинамічну температуру — великою латинською літерою T.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
  2. ↑ Сайт «МАСТЕР КИТ» [Архівовано 20 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Журнал «Радиодело» 2005'04, статья «О Цельсии бедном замолвите слово», автор М. Лебедев.
  3. ↑ Н. Филипецкий (03 серпня 2017). А ЦЕЛЬСИЙ НИ ПРИ ЧЕМ (рос.). Рыболовный промысел на Дальнем Востоке. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 18 січня 2020.[неавторитетне джерело]

Література

[ред. | ред. код]
  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
1. Цельсій не винаходив шкалу Цельсія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Градус_Цельсія&oldid=43860585