Махарадзе Пилип Ієсейович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
(Не показані 26 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Державний діяч |
{{Державний діяч |
||
| українське ім'я = |
| українське ім'я = Махарадзе Пилип Ієсейович |
||
| оригінальне ім'я = {{lang-ka|ფილიპე მახარაძე}} |
| оригінальне ім'я = {{lang-ka|ფილიპე მახარაძე}} |
||
| портрет = |
| портрет = |
||
| ширина портрета = |
| ширина портрета = |
||
| підпис = |
| підпис = |
||
| герб = |
| герб = |
||
| титул = [[Список перших секретарів ЦК КП Грузинської РСР|Відповідальний секретар ЦК КП Грузії]] |
|||
⚫ | |||
| прапор = Flag of Georgian |
| прапор = Flag of the Georgian Soviet Socialist Republic.svg |
||
| періодпочаток = [[лютий]] [[1921]] |
|||
| |
| періодпочаток = [[1929]] |
||
| періодкінець = [[1930]] |
|||
| попередник = Утворення Грузинської РСР |
|||
⚫ | |||
| наступник = [[Окуджава Михайло Степанович|Михайло Окуджава]] |
|||
| наступник = [[Леван Сухішвілі]] |
|||
⚫ | |||
| прапор_2 = Flag of Georgian SSR.svg |
|||
| періодпочаток_2 = [[1929]] |
|||
| періодкінець_2 = [[1931]] |
|||
⚫ | |||
| наступник_2 = [[Сухішвілі Володимир Павлович|Володимир Сухішвілі]] |
|||
| дата народження = 9.3.1868 |
|||
| місце народження = с. Каріскуре, [[Грузія]] |
|||
| дата смерті = 10.12.1941 |
|||
| місце смерті = [[Тбілісі]] |
|||
| похований = |
| похований = |
||
| громадянство = {{RUSold}}→{{USSR}} |
|||
| національність = [[грузин]] |
|||
| віросповідання = |
| віросповідання = |
||
| династія = |
| династія = |
||
Рядок 31: | Рядок 26: | ||
| діти = |
| діти = |
||
| партія = [[РСДРП]] |
| партія = [[РСДРП]] |
||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
| автограф = |
| автограф = |
||
| Commons = |
| Commons = |
||
}} |
}} |
||
'''Філіп Ієсеєвич Махарадзе''' ({{lang-ka|ფილიპე მახარაძე}}; [[9 березня]] [[1868]] — [[10 грудня]] [[1941]]) — радянський партійний та державний діяч, керівник [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]]. Член [[РСДРП]] з |
'''Пилип Овсійович (Філіп Ієсеєвич) Махарадзе''' ({{lang-ka|ფილიპე მახარაძე}}; [[9 березня]] [[1868]], с. Карискуре (Шемокмеді), [[Кутаїська губернія]], [[Російська імперія]], сучасне село Гонебіскарі, [[Озургеті]], [[Грузія]] — [[10 грудня]] [[1941]], [[Тбілісі]], [[Грузинська РСР]], [[СРСР]]) — радянський партійний та державний діяч, керівник [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]]. Член [[РСДРП]] з 1903 року, один з небагатьох старих більшовиків, що пережив [[Сталінські репресії|сталінські чистки]]. Член [[Центральна контрольна комісія КПРС|Центральної контрольної комісії ВКП(б)]] (1927—1930). Депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] 1-го скликання (1937—1941). |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився в родині [[священик]]а. |
Народився в родині сільського [[священик]]а. З 1878 року навчався в Озургетському духовному училищі. Після його закінчення, в 1884 році вступив до [[Тбіліська духовна семінарія|Тифліської духовної семінарії]]. Перебував під загрозою виключення із семінарії за участь в учнівському страйку в 1890 році, отримав в атестаті про закінчення семінарії низький бал за поведінку. |
||
У 1891 році поступив до [[Варшава|Варшавського]] ветеринарного інституту, брав участь у діяльності студентського марксистського гуртка у Варшаві. У 1893 році був заарештований, відрахований із інституту, два роки перебував у Олександрівській фортеці (в'язниці Варшави). |
|||
У 1895 році висланий із Варшави на батьківщину (до сільської місцевості Грузії) під нагляд поліції. З 1900 року проживав у Тифлісі, співпрацював із грузинським соціал-демократичним журналом «Квалі». У 1901 році двічі арештовувався, був висланий до Кутаїса під нагляд поліції. У 1902 році брав участь у створенні Гурійсько-Мінгрельського комітету. |
|||
Член [[РСДРП]] з 1903 року. Брав участь у першому кавказькому з'їзді соціал-демократичних організацій (початок 1903 року), де його обрали членом Кавказького союзного комітету РСДРП. З 1904 по 1905 рік редагував марксистські журнали («Квалі», «Могзаурі»), перекладав статті Леніна грузинською мовою. |
|||
Наприкінці 1905 року був заарештований, деякий час перебував у в'язниці. У травні 1906 року звільнений, восени 1906 року виїхав до Німеччини. У лютому 1907 року повернувся до Тифлісу. У січні 1908 року знову заарештований та засланий до Астраханської губернії, де перебував до 1911 року. З 1911 по 1913 рік проживав у Ростові-на-Дону та на Донбасі (Олександро-Грушевські Парамоновські кам'яновугільні копальні), де його дружина працювала вчителькою. У 1913 році переїхав до Баку. Після початку Першої світової війни в 1914 році Махарадзе заарештували та в лютому 1915 року заслали до [[Бакинська губернія|Бакинської губернії]], звідти він втік до [[Кутаїсі]], 1916 року — до [[Тифліс]]а, де працював статистиком у Земському Союзі. |
|||
У 1917 році працював [[Редактор (професія)|редактором]] першої більшовицької газети «Кавказький робітник» (Тифліс), був одним із організаторів Тифліської ради робітничих депутатів, обирався членом Кавказького крайового комітету РСДРП(б) у жовтні 1917 року. |
|||
У 1918 році перебував на нелегальному становищі в Тифлісі та Кутаїсі. Наприкінці травня 1918 року втік через Південну Осетію на Північний Кавказ (до Владикавказу), який був тоді окупований більшовиками. З 1918 по 1919 рік — народний комісар фінансів Терської радянської республіки. У квітні 1919 року знову повернувся до Грузії для ведення нелегальної роботи. Півтора місяця перебував на нелегальній роботі в Баку, потім перебрався до Тифліса. Наприкінці 1919 року заарештований, але в лютому 1920 року втік із Тифліської в'язниці. Був членом Кавказького бюро ЦК РКП(б) та членом Президії ЦК КП(б) Грузії. У червні 1920 року виїхав до Москви на Другий конгрес Комінтерну. Потім деякий час перебував у Баку, брав участь у з'їзді народів Сходу. Після з'їзду знову переїхав до Москви. |
|||
⚫ | 16 лютого 1921 року як голова грузинського революційного комітету ([[ревком]]у) проголосив «Грузинську радянську республіку» та звернувся з проханням про військову допомогу до уряду [[РРФСР]], після чого Росія [[Радянсько-грузинська війна|розпочала]] проти Грузії війну. У лютому 1921 року разом із радянськими окупаційними військами прибув до Тифлісу. До 7 липня 1921 року був головою революційного комітету Грузії. |
||
У 1921 — лютому 1922 року — народний комісар землеробства СРР Грузія. Із 7 березня по жовтень 1922 року — голова Всегрузинського Центрального виконавчого комітету (ЦВК). 1922 року виступив за збереження автономії Грузії у складі [[СРСР]], належав до т.зв. грузинських «націонал-ухильників». |
|||
З 1924 року — голова Державної планової комісії при Раді праці та оборони Закавказької РФСР. |
|||
У 1929—1930 роках — голова Ради народних комісарів Грузинської РСР. |
|||
20 лютого 1931 — 8 липня 1938 року — голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Грузинської РСР. Одночасно з 1931 по 5 березня 1935 року і з 27 травня 1935 по 1936 рік — співголова ЦВК Закавказької РФСР від Грузії. |
|||
[[Файл:Makharadze, Mir-Jafar Bagirov, Beria.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Махарадзе на Кавказькому з'їзді партії, [[1935]] рік. Зліва направо: Махарадзе, [[Мір Багіров|Багіров]], [[Лаврентій Берія|Берія]]]] |
|||
Після вступу до лав РСДРП неодноразово заарештовувався. У лютому [[1915]] був засланий до [[Бакинська губернія|Бакинської губернії]], звідти втік до [[Кутаїсі]], [[1916]] року — до [[Тіфліс]]а. [[1917]] працював [[Редактор (професія)|редактором]] газети «Кавказький робітник» (Тіфліс). |
|||
З 10 липня 1938 по 10 грудня 1941 року — голова Президії Верховної ради Грузинської РСР. |
|||
⚫ | |||
Автор праць «Даніель Чонкадзе і його час» (1904), «Про народну поезію», «Диктатура меншовицької партії в Грузії» (1921), «1905 рік у Закавказзі» (1926). |
|||
Після 1921 обіймав у Грузії посади голови ЦВК, голови Ради Народних Комісарів, а також голови ЦВК ЗРФСР. [[1922]] виступив за збереження автономії Грузії у складі [[СРСР]]. |
|||
Автор творів з історії партії більшовиків. У |
10 грудня 1941 року помер у місті Тбілісі. Був похований в Пантеоні Мтацмінда, але пізніше перепохований. Автор творів з історії партії більшовиків. У 1934–1989 роках ім'я Махарадзе носило місто [[Озургеті]]. |
||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* Орден Трудового Червоного Прапора ЗСФСР |
* [[Орден Леніна]] (24.02.1941) |
||
* [[Орден Трудового Червоного Прапора]] ЗСФСР |
|||
* [[Орден Леніна]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_m/maharadze_fi.php Махарадзе Филипп Иванович] {{ref-ru}} |
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_m/maharadze_fi.php Махарадзе Филипп Иванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130218230103/http://hrono.ru/biograf/bio_m/maharadze_fi.php |date=18 лютого 2013 }} {{ref-ru}} |
||
{{ac}} |
|||
{{Керівники Грузинської РСР}} |
|||
{{Прем'єр-міністри Грузії}} |
{{Прем'єр-міністри Грузії}} |
||
[[Категорія:Перші секретарі ЦК КП Грузії]] |
|||
[[Категорія:Члени КПРС]] |
[[Категорія:Члени КПРС]] |
||
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]] |
|||
[[Категорія:Прем'єр-міністри Грузії]] |
|||
[[Категорія: |
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]] |
Поточна версія на 10:05, 17 жовтня 2024
Махарадзе Пилип Ієсейович груз. ფილიპე მახარაძე | |||
| |||
---|---|---|---|
1929 — 1930 | |||
Попередник: | Лаврентій Картвелішвілі | ||
Наступник: | Леван Сухішвілі | ||
Народження: |
9 березня 1868 Gonebiskarid, Озургетський повітd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія | ||
Смерть: |
10 грудня 1941 (73 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | ||
Національність: | грузин | ||
Країна: | Російська імперія→ СРСР | ||
Релігія: | атеїзм | ||
Освіта: | ТДС | ||
Партія: | РСДРП | ||
Нагороди: | |||
Пилип Овсійович (Філіп Ієсеєвич) Махарадзе (груз. ფილიპე მახარაძე; 9 березня 1868, с. Карискуре (Шемокмеді), Кутаїська губернія, Російська імперія, сучасне село Гонебіскарі, Озургеті, Грузія — 10 грудня 1941, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський партійний та державний діяч, керівник Грузинської РСР. Член РСДРП з 1903 року, один з небагатьох старих більшовиків, що пережив сталінські чистки. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) (1927—1930). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1941).
Народився в родині сільського священика. З 1878 року навчався в Озургетському духовному училищі. Після його закінчення, в 1884 році вступив до Тифліської духовної семінарії. Перебував під загрозою виключення із семінарії за участь в учнівському страйку в 1890 році, отримав в атестаті про закінчення семінарії низький бал за поведінку.
У 1891 році поступив до Варшавського ветеринарного інституту, брав участь у діяльності студентського марксистського гуртка у Варшаві. У 1893 році був заарештований, відрахований із інституту, два роки перебував у Олександрівській фортеці (в'язниці Варшави).
У 1895 році висланий із Варшави на батьківщину (до сільської місцевості Грузії) під нагляд поліції. З 1900 року проживав у Тифлісі, співпрацював із грузинським соціал-демократичним журналом «Квалі». У 1901 році двічі арештовувався, був висланий до Кутаїса під нагляд поліції. У 1902 році брав участь у створенні Гурійсько-Мінгрельського комітету.
Член РСДРП з 1903 року. Брав участь у першому кавказькому з'їзді соціал-демократичних організацій (початок 1903 року), де його обрали членом Кавказького союзного комітету РСДРП. З 1904 по 1905 рік редагував марксистські журнали («Квалі», «Могзаурі»), перекладав статті Леніна грузинською мовою.
Наприкінці 1905 року був заарештований, деякий час перебував у в'язниці. У травні 1906 року звільнений, восени 1906 року виїхав до Німеччини. У лютому 1907 року повернувся до Тифлісу. У січні 1908 року знову заарештований та засланий до Астраханської губернії, де перебував до 1911 року. З 1911 по 1913 рік проживав у Ростові-на-Дону та на Донбасі (Олександро-Грушевські Парамоновські кам'яновугільні копальні), де його дружина працювала вчителькою. У 1913 році переїхав до Баку. Після початку Першої світової війни в 1914 році Махарадзе заарештували та в лютому 1915 року заслали до Бакинської губернії, звідти він втік до Кутаїсі, 1916 року — до Тифліса, де працював статистиком у Земському Союзі.
У 1917 році працював редактором першої більшовицької газети «Кавказький робітник» (Тифліс), був одним із організаторів Тифліської ради робітничих депутатів, обирався членом Кавказького крайового комітету РСДРП(б) у жовтні 1917 року.
У 1918 році перебував на нелегальному становищі в Тифлісі та Кутаїсі. Наприкінці травня 1918 року втік через Південну Осетію на Північний Кавказ (до Владикавказу), який був тоді окупований більшовиками. З 1918 по 1919 рік — народний комісар фінансів Терської радянської республіки. У квітні 1919 року знову повернувся до Грузії для ведення нелегальної роботи. Півтора місяця перебував на нелегальній роботі в Баку, потім перебрався до Тифліса. Наприкінці 1919 року заарештований, але в лютому 1920 року втік із Тифліської в'язниці. Був членом Кавказького бюро ЦК РКП(б) та членом Президії ЦК КП(б) Грузії. У червні 1920 року виїхав до Москви на Другий конгрес Комінтерну. Потім деякий час перебував у Баку, брав участь у з'їзді народів Сходу. Після з'їзду знову переїхав до Москви.
16 лютого 1921 року як голова грузинського революційного комітету (ревкому) проголосив «Грузинську радянську республіку» та звернувся з проханням про військову допомогу до уряду РРФСР, після чого Росія розпочала проти Грузії війну. У лютому 1921 року разом із радянськими окупаційними військами прибув до Тифлісу. До 7 липня 1921 року був головою революційного комітету Грузії.
У 1921 — лютому 1922 року — народний комісар землеробства СРР Грузія. Із 7 березня по жовтень 1922 року — голова Всегрузинського Центрального виконавчого комітету (ЦВК). 1922 року виступив за збереження автономії Грузії у складі СРСР, належав до т.зв. грузинських «націонал-ухильників».
З 1924 року — голова Державної планової комісії при Раді праці та оборони Закавказької РФСР.
У 1929—1930 роках — голова Ради народних комісарів Грузинської РСР.
20 лютого 1931 — 8 липня 1938 року — голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Грузинської РСР. Одночасно з 1931 по 5 березня 1935 року і з 27 травня 1935 по 1936 рік — співголова ЦВК Закавказької РФСР від Грузії.
З 10 липня 1938 по 10 грудня 1941 року — голова Президії Верховної ради Грузинської РСР.
Автор праць «Даніель Чонкадзе і його час» (1904), «Про народну поезію», «Диктатура меншовицької партії в Грузії» (1921), «1905 рік у Закавказзі» (1926).
10 грудня 1941 року помер у місті Тбілісі. Був похований в Пантеоні Мтацмінда, але пізніше перепохований. Автор творів з історії партії більшовиків. У 1934–1989 роках ім'я Махарадзе носило місто Озургеті.
- Орден Леніна (24.02.1941)
- Орден Трудового Червоного Прапора ЗСФСР
- Махарадзе Филипп Иванович [Архівовано 18 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 9 березня
- Народились 1868
- Уродженці Кутаїської губернії
- Померли 10 грудня
- Померли 1941
- Померли у Тбілісі
- Випускники Тбіліської духовної семінарії
- Кавалери ордена Леніна
- Прем'єр-міністри Грузії
- Члени КПРС
- Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання