Об'єкт «Кліваж»: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлення дат |
Виправлено помилки |
||
| (Не показані 15 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кліваж.JPG|thumb|390px|]] |
[[Файл:Кліваж.JPG|thumb|390px|]] |
||
'''Об'єкт «Кліваж»''' — підземний [[ядерний вибух]] у мирних цілях на території [[ |
'''Об'єкт «Кліваж»''' — підземний [[ядерний вибух]] у мирних цілях на території [[Донецька область|Донецькій області]], [[Українська РСР|Української РСР]], здійснений [[16 вересня]] [[1979|1979 року]]. |
||
== Параметри, географія та мета ядерного вибуху == |
== Параметри, географія та мета ядерного вибуху == |
||
Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3 Кт [[тротиловий еквівалент|тротилового |
Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3 Кт [[тротиловий еквівалент|тротилового еквівалента]], який було здійснено на території [[Українська РСР|Української РСР]] на східному крилі шахти «[[Юнком]]» (м. [[Бунге (місто)|Бунге]], [[Єнакієвська міськрада|Єнакієвської міськради]], ВО «[[Орджонікідзевугілля]]») на глибині 903 м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) [[16 вересня]] [[1979]] р. о 9 годині (GMT)<ref>[http://www.johnstonsarchive.net/nuclear/tests/USSR-ntests3.html Database of nuclear tests, USSR: part 3, 1979–1990]</ref><ref>[http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949–1990 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100930181048/http://npc.sarov.ru/issues/peaceful.html |date=30 вересня 2010 }} РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01</ref>. Мета вибуху — зниження напруги в [[гірничий масив|гірничому масиві]], що мало підвищити безпеку відпрацювання [[вугільний пласт|вугільних пластів]]. |
||
== Передісторія == |
== Передісторія == |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
Унаслідок ядерного вибуху утворилася порожнина радіусом 5–6 м, навколо якої сформувалася зона зім'яття (зминання) і дроблення радіусом 20–25 м. Рівень [[радіоактивність|радіоактивності]] у гірничих виробках і шахтних водах за період спостережень 1979–2000 рр. перебував на фоновому рівні. Після здійснення вибуху відзначено зниження частоти викидів вугілля та породи. У період 1980- |
Унаслідок ядерного вибуху утворилася порожнина радіусом 5–6 м, навколо якої сформувалася зона зім'яття (зминання) і дроблення радіусом 20–25 м. Рівень [[радіоактивність|радіоактивності]] у гірничих виробках і шахтних водах за період спостережень 1979–2000 рр. перебував на фоновому рівні. Після здійснення вибуху відзначено зниження частоти викидів вугілля та породи. У період 1980-1985 рр. на горизонті 826 м, розташованому на 77 м вище рівня зарядної камери, відпрацьовано вугільні пласти «Мазур» та «Дев'ятка». |
||
Роботи щодо об'єкта «Кліваж» здійснювалися інститутом ВНДІПІпромтехнології. |
Роботи щодо об'єкта «Кліваж» здійснювалися інститутом ВНДІПІпромтехнології. |
||
== Затоплення шахти == |
== Затоплення шахти == |
||
Небезпека затоплення шахти «[[Юнком]]», де було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», викликала занепокоєння екологів наприкінці XX-го сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки [[Шевчук Василь Якович|Василя Яковича Шевчука]], може призвести до радіоактивного забруднення [[підземні води|підземних вод]]<ref>[https://web.archive.org/web/20050321002725/http://members.fortunecity.com/dnipro/pressa/12_01_98s.html Про заходи щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничо-видобувних підприємств, шахт і розрізів.] За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки [[Шевчук Василь Якович|Василя Шевчука]] на засіданні [[Кабінет міністрів України|Кабінету міністрів України]] 11 січня 1999 року</ref>. |
Небезпека затоплення шахти «[[Юнком]]», де було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», викликала занепокоєння екологів наприкінці XX-го сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки [[Шевчук Василь Якович|Василя Яковича Шевчука]], це може призвести до радіоактивного забруднення [[підземні води|підземних вод]]<ref>[https://web.archive.org/web/20050321002725/http://members.fortunecity.com/dnipro/pressa/12_01_98s.html Про заходи щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничо-видобувних підприємств, шахт і розрізів.] За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки [[Шевчук Василь Якович|Василя Шевчука]] на засіданні [[Кабінет міністрів України|Кабінету міністрів України]] 11 січня 1999 року</ref>. |
||
2018 року адміністрація проголошеної російською владою [[Донецька народна республіка|ДНР]], під контролем якої перебувало м. [[Єнакієве]], вирішила затопити шахту «Юнком»<ref>[https://glavcom.ua/country/incidents/dnr-zbirajetsya-zatopiti-shahtu-de-srsr-proviv-yaderniy-vibuh-483802.html «ДНР» збирається затопити шахту, де СРСР провів ядерний вибух]</ref><ref>[http://tyzhden.ua/News/212475 В ОРДО бойовики вирішили затопити радіоактивну шахту].</ref>. |
2018 року адміністрація проголошеної російською владою [[Донецька народна республіка|ДНР]], під контролем якої перебувало м. [[Єнакієве]], вирішила затопити шахту «Юнком»<ref>[https://glavcom.ua/country/incidents/dnr-zbirajetsya-zatopiti-shahtu-de-srsr-proviv-yaderniy-vibuh-483802.html «ДНР» збирається затопити шахту, де СРСР провів ядерний вибух]</ref><ref>[http://tyzhden.ua/News/212475 В ОРДО бойовики вирішили затопити радіоактивну шахту].</ref>. |
||
Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ<ref>[https://www.osce.org/ru/special-monitoring-mission-to-ukraine/377731 Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 11 апреля 2018 года, 19:30]</ref> |
Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]]<ref>[https://www.osce.org/ru/special-monitoring-mission-to-ukraine/377731 Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 11 апреля 2018 года, 19:30]</ref> |
||
Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся |
Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся ядерний вибух. Про це написала речник [[Державний департамент США|Держдепу]] Хізер Ноєрт<ref>[http://tyzhden.ua/News/212408 Держдеп США стурбований інформаціією про наміри бойовиків затопити "ядерну" шахту на Донбасі]</ref>. Українські фахівці попереджають про масштабну екологічну небезпеку затоплення шахти «Юнком». За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є [[цезій]] і [[стронцій]] з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40 років. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 [[кюрі]], зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі». Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок [[Сіверський Донець]] і [[Кальміус]], а також [[Азовське море]]. Це може торкнутися не лише [[Донбас]]у, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29165467.html Стартує затоплення радіоактивної шахти «Юнком»: що треба знати]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.expert.ua/novosti/0/217-donbassu-grozit-masshtabnaya-ekologicheskaya-katastrofa |title=Донбассу грозит масштабная экологическая катастрофа |accessdate=18 квітня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180418225308/http://www.expert.ua/novosti/0/217-donbassu-grozit-masshtabnaya-ekologicheskaya-katastrofa |archivedate=18 квітня 2018 |deadurl=yes }}</ref>.<ref>{{Cite web |url=https://strana.ua/news/135682-radiatsija-v-donbasse-chto-budet-s-jadernym-mohilnikom-v-shakhte-junkom.html |title=Эхо подземной войны. Отравит ли шахта-призрак своей радиацией Донбасс |accessdate=2018-04-18 |archive-date=2018-04-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180418230132/https://strana.ua/news/135682-radiatsija-v-donbasse-chto-budet-s-jadernym-mohilnikom-v-shakhte-junkom.html }}</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Ieym4TI56NI В Донецкой области боевики начали затопление радиоактивной шахты "Юнком". Подробности от Гримчака]</ref> |
||
24.04.2018 р. повідомлено, що 21 квітня бойовики прибрали частину насосів із забрудненої радіоактивними відходами шахти Юний комунар (Юнком) у тимчасово окупованому місті Бунге Донецької області. До кінця квітня окупанти |
24.04.2018 р. повідомлено, що 21 квітня бойовики прибрали частину насосів із забрудненої радіоактивними відходами шахти «Юний комунар» (Юнком) у тимчасово окупованому місті Бунге Донецької області. До кінця квітня 2018 року окупанти планували повністю її затопити.<ref>[http://www.liga.net/society/articles/tema-dnya-iz-za-shahty-yunkom-azovskoe-more-mojet-stat-mertvym Из-за шахты Юнком Азовское море может стать мертвым]</ref> |
||
Аналіз показує, що екологічна катастрофа на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком), спричинена [[Війна на сході України|збройною агресією РФ]], стане екологічною катастрофою для всієї Європи<ref>{{cite news |
Аналіз показує, що екологічна катастрофа на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком), спричинена [[Війна на сході України|збройною агресією РФ]], стане екологічною катастрофою для всієї Європи<ref>{{cite news |
||
| Рядок 30: | Рядок 31: | ||
|issue = 32 |
|issue = 32 |
||
|date = 1 вересня-7 вересня 2018 |
|date = 1 вересня-7 вересня 2018 |
||
|title = Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи |
|title = Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи |
||
|accessdate = 2018-09-02 |
|||
|archive-date = 2018-09-01 |
|||
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180901112455/https://dt.ua/internal/mayday-donbas-zagroza-ekologichnoyi-katastrofi-u-centri-yevropi-287127_.html |
|||
}}</ref><ref>{{cite news |
|||
|url = https://dt.ua/energy_market/mutaciyi-nebezpeki-275772_.html |
|url = https://dt.ua/energy_market/mutaciyi-nebezpeki-275772_.html |
||
|newspaper = Дзеркало тижня |
|newspaper = Дзеркало тижня |
||
|issue = 15 |
|issue = 15 |
||
|date = 21 квітня-27 квітня 2018 |
|date = 21 квітня-27 квітня 2018 |
||
|title = Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій |
|title = Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій |
||
|accessdate = 2018-09-02 |
|||
|archive-date = 2021-11-27 |
|||
|archive-url = https://web.archive.org/web/20211127125055/https://zn.ua/ukr/energy_market/mutaciyi-nebezpeki-275772_.html |
|||
}}</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 42: | Рядок 51: | ||
* [[Мирні ядерні вибухи в СРСР]] |
* [[Мирні ядерні вибухи в СРСР]] |
||
* [[Радіаційна аварія в губі Андрєєва]] |
* [[Радіаційна аварія в губі Андрєєва]] |
||
* [[Операція «Плаушер»]] |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
| Рядок 61: | Рядок 71: | ||
[[Категорія:Мирні ядерні вибухи на території СРСР]] |
[[Категорія:Мирні ядерні вибухи на території СРСР]] |
||
[[Категорія:Новітня історія Донецької області]] |
[[Категорія:Новітня історія Донецької області]] |
||
[[Категорія:УРСР]] |
[[Категорія:Історія УРСР]] |
||
[[Категорія:1979 у Донецькій області]] |
[[Категорія:1979 у Донецькій області]] |
||
[[Категорія:Вересень 1979]] |
[[Категорія:Вересень 1979]] |
||
Версія за 09:43, 27 серпня 2024
Об'єкт «Кліваж» — підземний ядерний вибух у мирних цілях на території Донецькій області, Української РСР, здійснений 16 вересня 1979 року.
Параметри, географія та мета ядерного вибуху
Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3 Кт тротилового еквівалента, який було здійснено на території Української РСР на східному крилі шахти «Юнком» (м. Бунге, Єнакієвської міськради, ВО «Орджонікідзевугілля») на глибині 903 м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) 16 вересня 1979 р. о 9 годині (GMT)[1][2]. Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів.
Передісторія
До 1979 р. на шахті «Юнком» мала місце максимальна в Центральному Донбасі частота раптових викидів вугілля і газу та викидів породи і газу, що було пов'язано зі станом порід, обумовленими впливом Юнкомівського Північного, Брунвальдського та інших насувів (42% пластів, що розроблялися на шахті «Юнком» перебували в зоні тектонічних порушень).
Наслідки
Унаслідок ядерного вибуху утворилася порожнина радіусом 5–6 м, навколо якої сформувалася зона зім'яття (зминання) і дроблення радіусом 20–25 м. Рівень радіоактивності у гірничих виробках і шахтних водах за період спостережень 1979–2000 рр. перебував на фоновому рівні. Після здійснення вибуху відзначено зниження частоти викидів вугілля та породи. У період 1980-1985 рр. на горизонті 826 м, розташованому на 77 м вище рівня зарядної камери, відпрацьовано вугільні пласти «Мазур» та «Дев'ятка».
Роботи щодо об'єкта «Кліваж» здійснювалися інститутом ВНДІПІпромтехнології.
Затоплення шахти
Небезпека затоплення шахти «Юнком», де було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», викликала занепокоєння екологів наприкінці XX-го сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки Василя Яковича Шевчука, це може призвести до радіоактивного забруднення підземних вод[3].
2018 року адміністрація проголошеної російською владою ДНР, під контролем якої перебувало м. Єнакієве, вирішила затопити шахту «Юнком»[4][5].
Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ[6] Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся ядерний вибух. Про це написала речник Держдепу Хізер Ноєрт[7]. Українські фахівці попереджають про масштабну екологічну небезпеку затоплення шахти «Юнком». За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є цезій і стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40 років. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 кюрі, зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі». Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей[8][9].[10][11]
24.04.2018 р. повідомлено, що 21 квітня бойовики прибрали частину насосів із забрудненої радіоактивними відходами шахти «Юний комунар» (Юнком) у тимчасово окупованому місті Бунге Донецької області. До кінця квітня 2018 року окупанти планували повністю її затопити.[12]
Аналіз показує, що екологічна катастрофа на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком), спричинена збройною агресією РФ, стане екологічною катастрофою для всієї Європи[13][14].
Див. також
- Факел (ядерний вибух)
- Радіоактивне зараження в Краматорську
- Мирні ядерні вибухи в СРСР
- Радіаційна аварія в губі Андрєєва
- Операція «Плаушер»
Посилання
- ↑ Database of nuclear tests, USSR: part 3, 1979–1990
- ↑ Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949–1990 гг. [Архівовано 30 вересня 2010 у Wayback Machine.] РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01
- ↑ Про заходи щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничо-видобувних підприємств, шахт і розрізів. За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки Василя Шевчука на засіданні Кабінету міністрів України 11 січня 1999 року
- ↑ «ДНР» збирається затопити шахту, де СРСР провів ядерний вибух
- ↑ В ОРДО бойовики вирішили затопити радіоактивну шахту.
- ↑ Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 11 апреля 2018 года, 19:30
- ↑ Держдеп США стурбований інформаціією про наміри бойовиків затопити "ядерну" шахту на Донбасі
- ↑ Стартує затоплення радіоактивної шахти «Юнком»: що треба знати
- ↑ Донбассу грозит масштабная экологическая катастрофа. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Эхо подземной войны. Отравит ли шахта-призрак своей радиацией Донбасс. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ В Донецкой области боевики начали затопление радиоактивной шахты "Юнком". Подробности от Гримчака
- ↑ Из-за шахты Юнком Азовское море может стать мертвым
- ↑ А.Акаков (1 вересня-7 вересня 2018). Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи. Дзеркало тижня. № 32. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
- ↑ Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій. Дзеркало тижня. № 15. 21 квітня-27 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 2 вересня 2018.
Джерела інформації
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Григорій Мусієнко. Як «мирний атом» наближав комунізм. Персонал Плюс. № 8 22-28 лютого 2006 року
- Атомный взрыв в шахте Донбасса. Радиация!
- Місто Юнокомунарівськ, на сайті Єнакієвської міськради
- «Влияние ЗАО 'Енакиевского коксохимического предприятия' на окружающую среду в Горловском промузле»
- Донецк: Зов Припяти
|
Це незавершена стаття про УРСР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |