Перейти до вмісту

Кріп: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Speciesbox
м Відкинуто редагування 178.158.220.25 (обговорення) до зробленого Dars
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
| genus = Anethum
| genus = Anethum
| species = graveolens
| species = graveolens
| authority = L., 1753
| authority = [[Карл Лінней|L.]], 1753
}}
}}
'''Кріп запашний'''<ref>{{Кобів|Anethum|graveolens}}</ref>, '''кріп пахучий'''<ref>{{ОВРУ|}}</ref>, '''кріп''' (''Anethum graveolens'' <small>[[L.]]</small>)&nbsp;— [[однорічні рослини|однорічна]] [[трав'яниста рослина]] родини [[Окружкові|окружкових]].
'''Кріп запашний'''<ref>{{Кобів|Anethum|graveolens}}</ref>, '''кріп пахучий'''<ref>{{ОВРУ|}}</ref>, '''кріп''' (''Anethum graveolens'' <small>[[Карл Лінней|L.]]</small>)&nbsp;— [[однорічні рослини|однорічна]] [[трав'яниста рослина]] родини [[Окружкові|окружкових]].


* [[Синонім]]и латиною : '''''Anethum graveolens''''' [[L.]], '''''Anethum graveolens''''', '''''Anethum sowa''''' [[Roxburgh]], '''''Ferula marathrophylla''''' [[W. G. Walpers]], '''''Peucedanum anethum''''' [[Baillon]], '''''Peucedanum graveolens''''' L., '''''Peucedanum sowa''''' (Roxburgh) [[Kurz]].
[[Синонім]]и латиною: '''''Anethum graveolens''''' [[Карл Лінней|L.]], '''''Anethum graveolens''''', '''''Anethum sowa''''' [[Roxburgh]], '''''Ferula marathrophylla''''' [[W. G. Walpers]], '''''Peucedanum anethum''''' [[Baillon]], '''''Peucedanum graveolens''''' L., '''''Peucedanum sowa''''' (Roxburgh) [[Kurz]].


Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення [[Приправи|приправ]], [[соління]] огірків, помідорів та іншої [[Городина|городини]].
Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення [[Приправи|приправ]], [[соління]] огірків, помідорів та іншої [[Городина|городини]].
Рядок 17: Рядок 17:


== Етимологія ==
== Етимологія ==
Українське ''кріп'' ([[розмовний стиль мовлення|розм.]] ''укрі́п, окрі́п''<ref>{{СУМ-11|Укріп}}</ref><ref>{{СУМ-11|Окріп}}</ref>, {{lang-orv|кропъ}}), очевидно, походить від {{lang-x-slav|*koprъ}} (пор. {{lang2|uk|ru|копер}}, {{lang-pl|kорr}}); [[метатеза (лінгвістика)|метатеза]] пояснюється впливом слова «кропити»&nbsp;— стебла рослини використовувались для [[кропило|кропил]]<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з {{lang-lt|kvẽpia}} («добре пахне», «благоухає»), ''kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas'' («дух», «дихання», «запах»), а також з ''*kopъtь'' («[[кіпоть]]»)<ref>{{книга|автор=[[Макс Фасмер|М. Р. Фасмер]]|частина=Копер|посилання частина=http://endic.ru/fasmer/Koper-6282.html|заголовок=Этимологический словарь русского языка|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=М.|видавництво=Прогресс|рік=1964—1973|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}}</ref>.
Українське ''кріп'' ([[розмовний стиль мовлення|розм.]] ''укрі́п, окрі́п''<ref>{{СУМ-11|Укріп}}</ref><ref>{{СУМ-11|Окріп}}</ref>, {{lang-orv|кропъ}}), очевидно, походить від {{lang-x-slav|*koprъ}} (пор. {{lang2|uk|ru|копер}}, {{lang-pl|kopr}}); [[метатеза (лінгвістика)|метатеза]] пояснюється впливом слова «кропити»&nbsp;— стебла рослини використовувались для [[кропило|кропил]]<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з {{lang-lt|kvẽpia}} («добре пахне», «благоухає»), ''kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas'' («дух», «дихання», «запах»), а також з ''*kopъtь'' («[[кіпоть]]»)<ref>{{книга|автор=[[Макс Фасмер|М. Р. Фасмер]]|частина=Копер|посилання частина=http://endic.ru/fasmer/Koper-6282.html|заголовок=Этимологический словарь русского языка|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=М.|видавництво=Прогресс|рік=1964—1973|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}}</ref>.


== Опис рослини ==
== Опис рослини ==
Виростає у висоту до 140—160&nbsp;см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10-20&nbsp;см в довжину. Відростки [[листя]] мають в ширину 1-2&nbsp;мм, листки ниткоподібні шириною менше 1&nbsp;мм. [[Квіти]] мають [[забарвлення]] від білого до жовтого, зібрані в невеликі [[зонтик]]и (парасольки) діаметром 2-9&nbsp;см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.
Виростає у висоту до 140—160&nbsp;см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10–20&nbsp;см в довжину. Відростки [[листя]] мають в ширину 1–2&nbsp;мм, листки ниткоподібні шириною менше 1&nbsp;мм. [[Квіти]] мають [[забарвлення]] від білого до жовтого, зібрані в невеликі [[зонтик]]и (парасольки) діаметром 2–9&nbsp;см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.


Насіння 4—5&nbsp;мм в довжину та 1&nbsp;мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
Насіння 4–5&nbsp;мм в довжину та 1&nbsp;мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.


== Хімічний склад ==
== Хімічний склад ==
Рядок 44: Рядок 44:
У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та [[маринад]]ів, а в цвітучому стані при солінні і [[Маринування|маринуванні]] овочів.
У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та [[маринад]]ів, а в цвітучому стані при солінні і [[Маринування|маринуванні]] овочів.


Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% [[Аскорбінова кислота|аскорбінової кислоти]] і до 7 мт/% [[каротин]]у<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% [[Аскорбінова кислота|аскорбінової кислоти]] і до 7 мг/% [[каротин]]у<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.


У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, [[гастрит]]ах, [[метеоризм]]і.
У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, [[гастрит]]ах, [[метеоризм]]і.


Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, [[ефірна олія|ефірні олії]], тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на [[Близький Схід|Близькому Сході]] ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.
Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B<sub>1</sub>, B<sub>2</sub>, B<sub>6</sub>, B<sub>12</sub>, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, [[ефірна олія|ефірні олії]], тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на [[Близький Схід|Близькому Сході]] ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.


Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
Рядок 54: Рядок 54:
Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.


На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10-12&nbsp;см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил."/>.
На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10–12&nbsp;см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил."/>.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 78: Рядок 78:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3735/krip-zapashnij КРІП ЗАПАШНИЙ] // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3735/krip-zapashnij КРІП ЗАПАШНИЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160406004707/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3735/krip-zapashnij |date=6 квітня 2016 }} // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Кріп] // {{УМЕ6|сторінки=770}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Кріп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=770}}


{{Овочеві культури}}
{{Овочеві культури}}

Поточна версія на 09:46, 7 березня 2024

Кріп
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Apieae
Рід: Кріп (Anethum)
Вид:
Кріп (A. graveolens)
Біноміальна назва
Anethum graveolens
L., 1753

Кріп запашний[1], кріп пахучий[2], кріп (Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини окружкових.

Синоніми латиною: Anethum graveolens L., Anethum graveolens, Anethum sowa Roxburgh, Ferula marathrophylla W. G. Walpers, Peucedanum anethum Baillon, Peucedanum graveolens L., Peucedanum sowa (Roxburgh) Kurz.

Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.

У дикому стані росте в Південно-західній та Центральній Азії.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське кріп (розм. укрі́п, окрі́п[3][4], д.-рус. кропъ), очевидно, походить від прасл. *koprъ (пор. укр. і рос. копер, пол. kopr); метатеза пояснюється впливом слова «кропити» — стебла рослини використовувались для кропил[5]. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з лит. kvẽpia («добре пахне», «благоухає»), kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas («дух», «дихання», «запах»), а також з *kopъtь («кіпоть»)[6].

Опис рослини

[ред. | ред. код]

Виростає у висоту до 140—160 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10–20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1–2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2–9 см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.

Насіння 4–5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол[7].

Застосування

[ред. | ред. код]

Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.

Запах кропу в Стародавній Греції «змагався» з ароматом троянд[8]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки[8].

Відома грецька поетеса Сафо оспівала кріп у віршах[8]:

Вінком охопи,
Дика моя,
хвилі кучерів прекрасних.
Нарви для вінка
ніжною рукою
свіжих кропу гілок.

У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.

Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мг/% каротину[9]) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.

У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.

Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні олії, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Близькому Сході ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.

Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.

Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.

На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10–12 см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням[9].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Anethum graveolens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Укріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Окріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
  7. Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
  8. а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  9. а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]