Кріп: відмінності між версіями

Кріп
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Окружкові (Apiaceae)
Підродина:	Селерові (Apioideae)
Триба:	Apieae
Рід:	Кріп (Anethum)
Вид:	Кріп (A. graveolens)
Біноміальна назва
	Anethum graveolens; L., 1753

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 09:46, 7 березня 2024

Кріп запашний^[1], кріп пахучий^[2], кріп (Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини окружкових.

Синоніми латиною: Anethum graveolens L., Anethum graveolens, Anethum sowa Roxburgh, Ferula marathrophylla W. G. Walpers, Peucedanum anethum Baillon, Peucedanum graveolens L., Peucedanum sowa (Roxburgh) Kurz.

Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.

У дикому стані росте в Південно-західній та Центральній Азії.

Етимологія

Українське кріп (розм. укрі́п, окрі́п^[3]^[4], д.-рус. кропъ), очевидно, походить від прасл. *koprъ (пор. укр. і рос. копер, пол. kopr); метатеза пояснюється впливом слова «кропити» — стебла рослини використовувались для кропил^[5]. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з лит. kvẽpia («добре пахне», «благоухає»), kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas («дух», «дихання», «запах»), а також з *kopъtь («кіпоть»)^[6].

Опис рослини

Виростає у висоту до 140—160 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10–20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1–2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2–9 см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.

Насіння 4–5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.

Хімічний склад

Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол^[7].

Застосування

Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.

Запах кропу в Стародавній Греції «змагався» з ароматом троянд^[8]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки^[8].

Відома грецька поетеса Сафо оспівала кріп у віршах^[8]:

Вінком охопи,
Дика моя,
хвилі кучерів прекрасних.
Нарви для вінка
ніжною рукою
свіжих кропу гілок.

У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.

Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мг/% каротину^[9]) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.

У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.

Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B₁, B₂, B₆, B₁₂, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні олії, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Близькому Сході ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.

Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.

Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.

На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10–12 см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням^[9].

Галерея

Суцвіття кропу
Квітки кропу
Зелень кропу
Кущ кропу
Сушена парасолька
Насіння кропу
Насіння кропу (зблизька)

Примітки

↑ Anethum graveolens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
↑ Укріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Окріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
↑ Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
↑ ^а ^б ^в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
↑ ^а ^б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Кріп запашний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 219. — ISBN 5-88500-055-7.

Посилання

КРІП ЗАПАШНИЙ [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Кріп [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 770. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про окружкові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про їжу та напої.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Ботаніка» Портал «Біологія»

[1] Anethum graveolens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.

[3] Укріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Окріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[6] М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.

[Товстуха_Є.С._Фітотерапія._—_К.:_Здоров'я,_1990.-304_с.,_іл.,_6,55_арк._іл._Тир._75_000_прим._ISBN_5-311-00418-5-7] Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5

[Верзилин-8] а ^б ^в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

[Советы_по_ведению_приусадебного_хозяйства_/_Ф.Я._Попович,_Б.К._Гапоненко,_Н.М._Коваль_и_др.;_Под_ред._Ф.Я.Поповича._—_Киев_:_Урожай,_1985.—_с.664,_ил.-9] а ^б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Speciesbox
-{{Taxobox
- | name = Кріп
+| name = Кріп
+| image = Illustration Anethum graveolens0.jpg
-| color = lightgreen
+| image_width = 270px
- | image = Illustration Anethum graveolens0.jpg
+| display_parents = 3
-| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
+| genus = Anethum
- | regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
+| species = graveolens
-| divisio = [[Streptophyta]]
+| authority = [[Карл Лінней|L.]], 1753
-| superclassis = [[Покритонасінні]]&nbsp;(Magnoliophyta)
-| classis = [[Еудікоти]] (Eudicots)
-| ordo = [[Аралієцвіті]] (Apiales)
-| familia = [[Зонтичні]] (Apiaceae)
- | genus = '''Кріп''' (''Anethum'')
- | species = '''Кріп городній'''
- | binomial = ''Anethum graveolens''
-| binomial_authority = L.
-| ncbi = 40922
- | commons = Anethum graveolens
 }}
-'''Кріп, горо́дній чи паху́чий кріп''' (''Anethum graveolens'' L.)&nbsp;— [[однорічні рослини|однорічна]] [[трав'яниста рослина]] родини [[Зонтичні|зонтичних]]. Поширена городня культура, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення [[Приправи|приправ]], [[соління]] огірків, помідорів та іншої [[Городина|городини]].
+'''Кріп запашний'''<ref>{{Кобів|Anethum|graveolens}}</ref>, '''кріп пахучий'''<ref>{{ОВРУ|}}</ref>, '''кріп''' (''Anethum graveolens'' <small>[[Карл Лінней|L.]]</small>)&nbsp;— [[однорічні рослини|однорічна]] [[трав'яниста рослина]] родини [[Окружкові|окружкових]].
+[[Синонім]]и латиною: '''''Anethum graveolens''''' [[Карл Лінней|L.]], '''''Anethum graveolens''''', '''''Anethum sowa''''' [[Roxburgh]], '''''Ferula marathrophylla''''' [[W. G. Walpers]], '''''Peucedanum anethum''''' [[Baillon]], '''''Peucedanum graveolens''''' L., '''''Peucedanum sowa''''' (Roxburgh) [[Kurz]].
-В дикому [[стан]]і росте в [[Південно-західна Азія|Південно—західній]] та [[Центральна Азія|Центральній Азії]].
+Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення [[Приправи|приправ]], [[соління]] огірків, помідорів та іншої [[Городина|городини]].
+У дикому стані росте в [[Південно-західна Азія|Південно-західній]] та [[Центральна Азія|Центральній Азії]].
+== Етимологія ==
+Українське ''кріп'' ([[розмовний стиль мовлення|розм.]] ''укрі́п, окрі́п''<ref>{{СУМ-11|Укріп}}</ref><ref>{{СУМ-11|Окріп}}</ref>, {{lang-orv|кропъ}}), очевидно, походить від {{lang-x-slav|*koprъ}} (пор. {{lang2|uk|ru|копер}}, {{lang-pl|kopr}}); [[метатеза (лінгвістика)|метатеза]] пояснюється впливом слова «кропити»&nbsp;— стебла рослини використовувались для [[кропило|кропил]]<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з {{lang-lt|kvẽpia}} («добре пахне», «благоухає»), ''kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas'' («дух», «дихання», «запах»), а також з ''*kopъtь'' («[[кіпоть]]»)<ref>{{книга|автор=[[Макс Фасмер|М. Р. Фасмер]]|частина=Копер|посилання частина=http://endic.ru/fasmer/Koper-6282.html|заголовок=Этимологический словарь русского языка|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=М.|видавництво=Прогресс|рік=1964—1973|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}}</ref>.
 == Опис рослини ==
-Виростає у висоту до 40—60 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та мякі листки 10-20 см в довжину. Відростки [[листя]] мають в ширину 1-2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. [[Квіти]] мають [[забарвлення]] від білого до жовтого, зібрані в невеликі [[зонтики]] (парасольки) діаметром 2-9см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.
+Виростає у висоту до 140—160&nbsp;см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та м'які листки 10–20&nbsp;см в довжину. Відростки [[листя]] мають в ширину 1–2&nbsp;мм, листки ниткоподібні шириною менше 1&nbsp;мм. [[Квіти]] мають [[забарвлення]] від білого до жовтого, зібрані в невеликі [[зонтик]]и (парасольки) діаметром 2–9&nbsp;см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.
-Насіння 4—5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
+Насіння 4–5&nbsp;мм в довжину та 1&nbsp;мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
 == Хімічний склад ==
-Рослина містить [[тіамін]], [[рибофлавін]], [[Нікотинова кислота|нікотинову кислоту]], біфлавоноїди, [[Аскорбінова кислота|аскорбінову кислоту]], [[кверцетин]], [[Фолієва кислота|фолієву кислоту]], солі заліза, калію, кальцію, фосфору, [[Леткі олії|летку олію]], [[каротин]], [[флавоноїди]], [[ізорамнестин]], [[камферол]]<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
+Рослина містить [[тіамін]], [[рибофлавін]], [[Нікотинова кислота|нікотинову кислоту]], біфлавоноїди, [[Аскорбінова кислота|аскорбінову кислоту]], [[кверцетин]], [[Фолієва кислота|фолієву кислоту]], солі заліза, калію, кальцію, фосфору, [[Леткі олії|летку олію]], [[каротин]], [[флавоноїди]], [[ізорамнестин]], [[камферол]]<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
 == Застосування ==
+Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.
-[[Файл:Dill.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Зелень кропу]]
-[[Файл:Anethum graveolens20090812 480.jpg|thumb|200px|ліворуч|Квітки кропу]]
-Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.
-Запах кропу в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] "змагався" з ароматом [[троянда|троянд]]<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref>. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки<ref name="Верзилин"></ref>.
+Запах кропу в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] «змагався» з ароматом [[троянда|троянд]]<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref>. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки<ref name="Верзилин"/>.
-Відома грецька поетеса [[Сафо]] оспівала кріп у віршах<ref name="Верзилин"></ref>:
+Відома грецька поетеса [[Сафо]] оспівала кріп у віршах<ref name="Верзилин"/>:
 {{Цитата|
 Вінком охопи,<br />
@@ Рядок 45: / Рядок 44: @@
 У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та [[маринад]]ів, а в цвітучому стані при солінні і [[Маринування|маринуванні]] овочів.
-Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% [[Аскорбінова кислота|аскорбінової кислоти]] і до 7 мт/% [[каротин]]у<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. —  Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. —  Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>) та мікроелементів, які благотворно впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
+Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% [[Аскорбінова кислота|аскорбінової кислоти]] і до 7 мг/% [[каротин]]у<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>) та мікроелементів, які добре впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
-В дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, [[гастрит]]ах, [[метеоризм]]і.
+У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, [[гастрит]]ах, [[метеоризм]]і.
-Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні масла, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Ближньому Сході ще в біблейські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у годуючих жінок.
+Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B<sub>1</sub>, B<sub>2</sub>, B<sub>6</sub>, B<sub>12</sub>, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, [[ефірна олія|ефірні олії]], тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на [[Близький Схід|Близькому Сході]] ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.
 Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
-Ефірне масло з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
+Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
-На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10-12 см, а для технічних цілей після цвітіння, вимикуючи з корінням<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. —  Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. —  Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>.
+На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10–12&nbsp;см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил."/>.
-<center>
+== Галерея ==
-{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
+<gallery>
-|-
+Anethum graveolens20090812 475.jpg|Суцвіття кропу
-|[[Файл:Dill4-aneth4.jpg|border|110px|]]
+Anethum graveolens20090812 480.jpg|Квітки кропу
-|[[Файл:Dill dried umbel.jpg|border|135px|]]
+Dill.jpg|Зелень кропу
-|[[Файл:Specie 008.jpg|border|203px|]]
-|[[Файл:Anethum graveolens seeds.JPG|border|203px|]]
+Anethum graveolens 001.JPG|Кущ кропу
+Dill dried umbel.jpg|Сушена парасолька
-|-
+Specie 008.jpg|Насіння кропу
-|<div style='text-align: center;'><small>Трава кропу</small></div>
+Anethum graveolens seeds.JPG|Насіння кропу (зблизька)
-|<div style='text-align: center;'><small>Сушена парасолька</small></div>
+</gallery>
-|<div style='text-align: center;'><small>Насіння кропу</small></div>
-|<div style='text-align: center;'><small>Насіння крупним планом</small></div>
-|}
-</center>
 == Примітки ==
 {{reflist}}
 == Див. також ==
+* [[Список дикорослих корисних рослин України]]
+== Джерела ==
-{{ДКРУ}}
+* {{ДКРУ}}
+* {{ЛРЕД|частина=Кріп запашний|сторінки =219}}
+== Посилання ==
-[[Категорія:Зонтичні]]
+* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3735/krip-zapashnij КРІП ЗАПАШНИЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160406004707/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3735/krip-zapashnij |date=6 квітня 2016 }} // [[Фармацевтична енциклопедія]]
-[[Категорія:Прянощі]]
+* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Кріп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=770}}
+{{Овочеві культури}}
-[[ar:شبت]]
+{{Прянощі}}
-[[az:Şüyüd]]
+{{Apiaceae-stub}}
-[[ba:Укроп]]
+{{food-stub}}
-[[bat-smg:Kraps]]
+{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
-[[bg:Копър]]
+{{Taxonbar|from=Q26686}}
-[[bs:Kopar]]
-[[ca:Anet]]
+[[Категорія:Окружкові]]
-[[cs:Kopr vonný]]
+[[Категорія:Прянощі]]
-[[csb:Dil]]
+[[Категорія:Однорічні рослини]]
-[[da:Dild]]
+[[Категорія:Рослини, описані 1753]]
-[[de:Dill (Pflanze)]]
-[[dv:ދަމުއި]]
-[[el:Άνηθος]]
-[[en:Dill]]
-[[eo:Aneto]]
-[[es:Anethum graveolens]]
-[[fa:شوید]]
-[[fi:Tilli]]
-[[fr:Aneth]]
-[[gl:Aneto]]
-[[he:שבת ריחני]]
-[[hi:सोआ]]
-[[hr:Kopar (začin)]]
-[[ht:Lanni]]
-[[hu:Kapor (növényfaj)]]
-[[io:Aneto]]
-[[is:Dill]]
-[[it:Anethum graveolens]]
-[[ja:イノンド]]
-[[ka:კამა (მცენარე)]]
-[[kk:Аскөк]]
-[[kn:ಸಬ್ಬಸಿಗೆ]]
-[[la:Anethum]]
-[[lbe:Гъаран]]
-[[lt:Krapas]]
-[[lv:Dilles]]
-[[ml:ചതകുപ്പ]]
-[[mr:शेपू]]
-[[mrj:Ӓнис]]
-[[my:စမြိတ်ပင်]]
-[[myv:Копёр]]
-[[nl:Dille]]
-[[nn:Dill]]
-[[no:Dill]]
-[[os:Хъонтхора]]
-[[pam:Dill]]
-[[pcd:Anéte (Plante)]]
-[[pl:Koper ogrodowy]]
-[[pt:Endro]]
-[[ro:Mărar]]
-[[ru:Укроп]]
-[[sa:मिश्रेयसस्यम्]]
-[[sh:Kopar (začin)]]
-[[simple:Dill]]
-[[sk:Kôpor voňavý]]
-[[sl:Navadni koper]]
-[[sq:Kopra]]
-[[sr:Мирођија]]
-[[sv:Dill]]
-[[th:ผักชีลาว]]
-[[tr:Dere otu]]
-[[ur:شِبِت]]
-[[vi:Thì là]]
-[[wo:Anet]]
-[[zh:蒔蘿]]