Перейти до вмісту

Наташа Реньє: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 29: Рядок 29:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Наташа Реньє народилася [[11 квітня]] [[1974]] в [[Іксель|Ікселі]] ([[Брюссельський столичний регіон]], [[Бельгія]]). Її батько&nbsp;— діяч шоу-бізнесу, мати&nbsp;— психолог<ref name="Natacha Régnier : La vie réelle d'une femme">Luc Le Vaillant, [http://next.liberation.fr/cinema/2016/04/20/natacha-regnier-la-vie-reelle-d-une-femme_1447490 " Natacha Régnier: La vie réelle d'une femme "] sur ''[[Ліберасьйон|Libération]]'', 20 квітня 2016</ref>. Наташа виросла у [[Брюссель|Брюсселі]], де закінчила Коледж Святого Петра ({{lang-fr|Collège Saint-Pierre}}, (Uccle)), навчалася у {{нп|Вища національна школу театрального мистецтва і засобів комунікації|Вищій національній школі театрального мистецтва і засобів комунікації|fr|INSAS}} (INSAS), а також театральній студії «l'Equilibre». Після закінчення переїхала до [[Париж]]а, де працювала на телебаченні.
Наташа Реньє народилася [[11 квітня]] [[1974]] в [[Іксель|Ікселі]] ([[Брюссельський столичний регіон]], [[Бельгія]]). Її батько&nbsp;— діяч шоу-бізнесу, мати&nbsp;— психолог<ref name="Natacha Régnier : La vie réelle d'une femme">Luc Le Vaillant, [http://next.liberation.fr/cinema/2016/04/20/natacha-regnier-la-vie-reelle-d-une-femme_1447490 " Natacha Régnier: La vie réelle d'une femme "] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170905051436/http://next.liberation.fr/cinema/2016/04/20/natacha-regnier-la-vie-reelle-d-une-femme_1447490 |date=2017-09-05 }} sur ''[[Ліберасьйон|Libération]]'', 20 квітня 2016</ref>. Наташа виросла у [[Брюссель|Брюсселі]], де закінчила Коледж Святого Петра ({{lang-fr|Collège Saint-Pierre}}, (Uccle)), навчалася у {{нп|Вища національна школу театрального мистецтва і засобів комунікації|Вищій національній школі театрального мистецтва і засобів комунікації|fr|INSAS}} (INSAS), а також театральній студії «l'Equilibre». Після закінчення переїхала до [[Париж]]а, де працювала на телебаченні.


Наташа Реньє дебютувала в кіно, знявшись у короткометражці Стефана Карп'ю «Дівчина на мотоциклі» (1993). Першу велику кінороль зіграла у фільмі {{нп|Паскаль Боніцер|Паскаля Боніцера|fr|Pascal Bonitzer}} «Ще» (1996). За виконання ролі Марії у фільмі [[Ерік Зонка|Еріка Зонка]] «[[Уявне життя ангелів]]» (1998) Наташа була відзначена призом [[Каннський кінофестиваль 1998|51-го Каннського міжнародного кінофестивалю]] [[Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)|за найкращу жіночу роль]] (разом з [[Елоді Буше]])<ref name="festival-cannes.com">{{cite web |url=http://www.festival-cannes.com/en/archives/ficheFilm/id/4905/year/1998.html |title=Festival de Cannes: The Dreamlife of Angels |accessdate=10.05.2016|work=festival-cannes.com}}</ref> та отримала найвищу французьку національну [[кінопремія|кінопремію]] «[[Сезар (кінопремія)|Сезар]]» у категорії ''[[Премія «Сезар» найперспективнішій акторці|Найперспективніша акторка]]'' і [[Європейський кіноприз|Приз Європейської кіноакадемії]] як найкраща акторка року.
Наташа Реньє дебютувала в кіно, знявшись у короткометражці Стефана Карп'ю «Дівчина на мотоциклі» (1993). Першу велику кінороль зіграла у фільмі {{нп|Паскаль Боніцер|Паскаля Боніцера|fr|Pascal Bonitzer}} «Ще» (1996). За виконання ролі Марії у фільмі [[Ерік Зонка|Еріка Зонка]] «[[Уявне життя ангелів]]» (1998) Наташа була відзначена призом [[Каннський кінофестиваль 1998|51-го Каннського міжнародного кінофестивалю]] [[Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)|за найкращу жіночу роль]] (разом з [[Елоді Буше]])<ref name="festival-cannes.com">{{cite web |url=http://www.festival-cannes.com/en/archives/ficheFilm/id/4905/year/1998.html |title=Festival de Cannes: The Dreamlife of Angels |accessdate=10.05.2016 |work=festival-cannes.com |archive-date=2014-11-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141103073129/http://www.festival-cannes.com/en/archives/ficheFilm/id/4905/year/1998.html }}</ref> та отримала найвищу французьку національну [[кінопремія|кінопремію]] «[[Сезар (кінопремія)|Сезар]]» у категорії ''[[Премія «Сезар» найперспективнішій акторці|Найперспективніша акторка]]'' і [[Європейський кіноприз|Приз Європейської кіноакадемії]] як найкраща акторка року.


У 1999 акторка знялася у фільмі режисера [[Франсуа Озон]]а «[[Кримінальні коханці]]». Працювала також з такими режисерами, як [[Анн Фонтен]] («Як я убив свого батька», 2001), [[Еммануель Бурдьє]] («Зелений рай», 2003, «Покляті дружби», 2006 та «Вторгнення», 2008), [[Шанталь Акерман]] («Завтра переїжджаємо», 2004), [[Люка Бельво]] («Аргумент найслабкішого», 2006 та «38 свідків», 2012), [[Коста-Гаврас]] («Капітал», 2012), [[Мішель Ґондрі]] («[[Піна днів (фільм, 2013)|Піна днів]]», 2013) та ін.
У 1999 акторка знялася у фільмі режисера [[Франсуа Озон]]а «[[Кримінальні коханці]]». Працювала також з такими режисерами, як [[Анн Фонтен]] («Як я убив свого батька», 2001), [[Еммануель Бурдьє]] («Зелений рай», 2003, «Покляті дружби», 2006 та «Вторгнення», 2008), [[Шанталь Акерман]] («Завтра переїжджаємо», 2004), [[Люка Бельво]] («Аргумент найслабкішого», 2006 та «38 свідків», 2012), [[Коста-Гаврас]] («Капітал», 2012), [[Мішель Ґондрі]] («[[Піна днів (фільм, 2013)|Піна днів]]», 2013) та ін.
Рядок 115: Рядок 115:
| rowspan=1|''[[Уявне життя ангелів]]'' (разом з [[Елоді Буше]])
| rowspan=1|''[[Уявне життя ангелів]]'' (разом з [[Елоді Буше]])
| {{перемога}}
| {{перемога}}
|<ref name="festival-cannes.com"/>
|<ref name="festival-cannes.com">{{cite web |url=http://www.festival-cannes.com/en/archives/ficheFilm/id/4905/year/1998.html |title=Festival de Cannes: The Dreamlife of Angels |accessdate=10.05.2016|work=festival-cannes.com}}</ref>
|-
|-
| colspan="6" style="background: #CEDBED;" | '''[[Європейський кіноприз|Премія Європейської кіноакадемія]]'''
| colspan="6" style="background: #CEDBED;" | '''[[Європейський кіноприз|Премія Європейської кіноакадемія]]'''

Поточна версія на 09:34, 7 серпня 2023

Наташа Реньє
фр. Natacha Régnier
Наташа Реньє на церемонії вручення кінопремії «Люм'єр», 2014
Дата народження11 квітня 1974(1974-04-11) (50 років)
Місце народженняІксель, Бельгія
Національністьбельгійка
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка
Alma materINSAS[d]
Роки активності1993 — наш час
Член уCollectif 50/50d[1]
IMDbID 0753696
Нагороди та премії
Приз за найкращу жіночу роль (Канни) (1998)
Європейський кіноприз (1998)
Сезар (1999)
Офіційний сайт
Наташа Реньє у Вікісховищі

Наташа Реньє (фр. Natacha Régnier; нар. 11 квітня 1974, Іксель, Бельгія) — бельгійська акторка кіно та телебачення; проживає у Франції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Наташа Реньє народилася 11 квітня 1974 в Ікселі (Брюссельський столичний регіон, Бельгія). Її батько — діяч шоу-бізнесу, мати — психолог[2]. Наташа виросла у Брюсселі, де закінчила Коледж Святого Петра (фр. Collège Saint-Pierre, (Uccle)), навчалася у Вищій національній школі театрального мистецтва і засобів комунікації[fr] (INSAS), а також театральній студії «l'Equilibre». Після закінчення переїхала до Парижа, де працювала на телебаченні.

Наташа Реньє дебютувала в кіно, знявшись у короткометражці Стефана Карп'ю «Дівчина на мотоциклі» (1993). Першу велику кінороль зіграла у фільмі Паскаля Боніцера[fr] «Ще» (1996). За виконання ролі Марії у фільмі Еріка Зонка «Уявне життя ангелів» (1998) Наташа була відзначена призом 51-го Каннського міжнародного кінофестивалю за найкращу жіночу роль (разом з Елоді Буше)[3] та отримала найвищу французьку національну кінопремію «Сезар» у категорії Найперспективніша акторка і Приз Європейської кіноакадемії як найкраща акторка року.

У 1999 акторка знялася у фільмі режисера Франсуа Озона «Кримінальні коханці». Працювала також з такими режисерами, як Анн Фонтен («Як я убив свого батька», 2001), Еммануель Бурдьє («Зелений рай», 2003, «Покляті дружби», 2006 та «Вторгнення», 2008), Шанталь Акерман («Завтра переїжджаємо», 2004), Люка Бельво («Аргумент найслабкішого», 2006 та «38 свідків», 2012), Коста-Гаврас («Капітал», 2012), Мішель Ґондрі («Піна днів», 2013) та ін.

Окрім роботи в кіно, Наташа Реньє знімається на телебаченні, грає в театрі, виступає як співачка.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Наташа Реньє була одружена з французьким музикантом Яном Тірсеном, з яким наразі розлучена. У них є донька[4].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19922005 с Кордьє — варта порядку Les Cordier, juge et flic Сесіль
1993 кф Дівчина на мотоциклі The Motorcycle Girl Зое
1995 тф Ange Espérandieu Аурелія
1995 ф Скажи мені «Так» Dis-moi oui... Софі
1995 тф Гніздо, покинуте птахом Le nid tombé de l'oiseau Жулі
1996 тф Битва бажань Un monde meilleur Анна
1996 тф Молодша сестра Petite soeur Вероніка Ботеллі
1996 ф Calino Maneige Une amie
1996 ф Ще Encore Катрін
1996 с Кохання має бути придумане наново L'@mour est à réinventer Валерія
1998 ф Уявне життя ангелів La Vie rêvée des anges Марі Тома
1998 кф Гарлем Harlem
1999 ф Час для любові Il tempo dell'amore Клер
1999 ф Кримінальні коханці Les amants criminels Аліса
2000 ф Усе гаразд, йдемо геть Tout va bien, on s'en va Клер
2001 ф Як я убив свого батька Comment j'ai tué mon père Іза
2001 ф Татова донька La fille de son père Анна
2003 ф Зелений рай Vert paradis Ізабель
2004 ф Завтра переїжджаємо Demain on déménage вагітна жінка
2004 ф Не робіть цього Ne fais pas ça! Ніколь
2004 ф Тиша Le silence Маріанна
2004 ф Міст мистецтв Le pont des Arts Сара Дакрюн
2005 ф Дволикість Trouble Клер
2005 тф Кармен Carmen Міріам
2005 ф Дон Кіхот або пригоди гнівливою Don Quichotte ou Les mésaventures d'un homme en colère журналістка
2005 ф Скриня предків Ізабелла
2006 тф Бандит Гаспар Gaspard le bandit Анн де Мур'єр
2006 ф Прокляті дружби Les amitiés maléfiques Маргарита
2006 ф Аргумент найслабкішого La raison du plus faible Кароль
2007 ф Коробки Boxes Фанні
2007 ф Один день 1 Journée Петра
2008 ф Вторгнення Intrusions Полін де Саші
2009 ф Магма Magma Крістін Невілль
2010 ф Аеропорт Орлі Orly Жульєтта
2010 тф Це була Марія-Антуанетта C'était Marie-Antoinette Марія-Антуанетта
2010 ф Безвихідь бажання Impasse du désir Кароль Блок
2011 ф Здобич La proie Крістін Морель
2011 тф Хто посіє вітер Qui sème le vent... Елен Моранж
2012 ф 38 свідків 38 témoins Анна
2012 ф Капітал Le capital Діана Турней
2012 ф Уранішня зірка L'étoile du jour Анжель
2012 тф Я убив заради тебе Pour toi, j'ai tué Ізабелла Файє
2013 ф Піна днів L'écume des jours продавчиня засобів правового захисту
2013 с Фалько Falco Крістін Мало
2013 ф Домашнє життя La vie domestique Маріанна
2015 тф Жовтий Ірис Jaune Iris Катя
2016 ф Син Йосипа Le fils de Joseph Марі
2017 ф Убивці Tueurs суддя Веронік Піротт
2017 ф Частина тіні Une Part d'ombre Жулі

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Наташа Реньє[5]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Фестиваль «Актори екрану»
1997 Приз Мішеля Симона найкращій акторці Encore Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
1998 Приз за найкращу жіночу роль Уявне життя ангелів (разом з Елоді Буше) Перемога [3]
Премія Європейської кіноакадемія
1998 Найкраща акторка Уявне життя ангелів Перемога
Премія Сезар
1999 Найперспективніша акторка Уявне життя ангелів Перемога
Золота зірка кіно
1999 Найкраща акторка-новачок Уявне життя ангелів Перемога
Міжнародний тиждень фантастичного кіно в Малазі
2000 Найкраща акторка Кримінальні коханці Перемога
Премія «Магрітт»
2013 Найкраща акторка другого плану 38 свідків Номінація
2019 Найкраща акторка Частина тіні Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://collectif5050.com/les-signataires
  2. Luc Le Vaillant, " Natacha Régnier: La vie réelle d'une femme " [Архівовано 2017-09-05 у Wayback Machine.] sur Libération, 20 квітня 2016
  3. а б Festival de Cannes: The Dreamlife of Angels. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 10.05.2016.
  4. de Baecque Antoine. Le saut de l'ange // Libération. — 2004. — Вип. 10 (листопад).
  5. Нагороди та номінації Наташа Реньє на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]