Bison latifrons
Bison latifrons, або бізон широколобий — викопний вид ссавців роду Бізон (Bison) родини Бикові (Bovidae). Мешкав у Північній Америці в плейстоцені. Вид виник близько 240 тис. років тому та вимер 20—30 тис. років. Вважається, що вид утворився від бізона степового (Bison priscus), який 250 тис. років тому мігрував з Азії через Беринговий перешийок[2][3][4].
| †Bison latifrons | |
|---|---|
| |
| Скелет Bison latifrons | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Бикові (Bovinae) |
| Рід: | Бізон (Bison) |
| Вид: | †Bison latifrons (B. latifrons)
|
| Біноміальна назва | |
| Bison latifrons | |
Опис
ред._1_(15257877377).jpg)
Bison latifrons є одним із найбільших бикових, що коли-небудь існував. В холці він сягав 2,5 м заввишки, вага досягала 2000 кг. Роги були завдовжки 213 см, у порівнянні з максимальними 66 см у сучасного бізона американського[5].
Череп короткий з дуже широким чолом, лобова поверхня опукла у формі трапеції, міжроговий гребінь не розвинений. Рогові відростки великої довжини, направлені в сторони під кутом і дещо донизу, потім орієнтовані вгору і назад, закінчення рогових чохлів загинаються всередину. Поперечний перетин рогів майже круглий, з поздовжніми борозенками. Лицевий відділ черепа трохи вкорочений і конусоподібно загострений.
Спосіб життя
ред.Широколобий бізон мав зубний апарат, пристосований до змішаного живлення м'якими трав'янистими кормами й міг переносити досить тривалі періоди нестачі їжі в зимовий час завдяки жировим запасам. Очевидно, в цей період він, подібно сьогоднішнім бізонам, був здатний добувати корм з-під снігу[6].
В. latifrons, як вважають, жив невеликими сімейними групами, пасучись на Великих рівнинах і лісових галявинах Північної Америки. Великі, товсті роги самців, як вважають, використовувались як візуальний стримувальний фактор для великих м'ясоїдних, таких як шаблезубий кіт[7] та короткомордий ведмідь[8], а також у змаганні з іншими самцями за право паруватися.
Примітки
ред.- ↑ Harlan, R (1825). Bos latifrons, (nobis.): Broad headed Fossil Ox. Fauna americana: being a description of the mammiferous animals inhabiting North America. Philadelphia: Anthony Finley. с. 273.
- ↑ Bell CJ (2004). The Blancan, Irvingtonian, and Rancholabrean mammal ages. У Woodburne, M.O. (ред.). Late Cretaceous and Cenozoic Mammals of North America: Biostratigraphy and Geochronology. New York: Columbia University Press. с. 232—314. ISBN 0-231-13040-6.
- ↑ Scott E, Cox SM (2008). Late Pleistocene distribution of Bison (Mammalia; Artiodactyla) in the Mojave Desert of Southern California and Nevada. У Wang X, Barnes LG (ред.). Geology and Vertebrate Paleontology of Western and Southern North America. Los Angeles: Natural History Museum of Los Angeles County. с. 359—82.
- ↑ Sanders AE, Weems, RE, Albright III LB (2009). Formalization of the mid-Pleistocene "Ten Mile Hill beds" in South Carolina with evidence for placement of the Irvingtonian–Rancholabrean boundary. У Albright III LB (ред.). Papers on Geology, Vertebrate Paleontology, and Biostratigraphy in Honor of Michael O. Woodburne. Flagstaff: Museum of Northern Arizona. с. 369—75.
- ↑ Kurten, B; Anderson, E (1980). Order Artiodactyla. Pleistocene mammals of North America (вид. 1st). New York: Columbia University Press. с. 295—339. ISBN 0-231-03733-3.
- ↑ Bison latifrons [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.] prehistoric-fauna.com
- ↑ Carbone, C; Maddox, T; Funston, PJ; Mills, MG; Grether, GF; Van Valkenburgh, B (2009). Parallels between playbacks and Pleistocene tar seeps suggest sociality in an extinct sabretooth cat, Smilodon. Biological Letters. 5 (1): 81—5. doi:10.1098/rsbl.2008.0526. PMC 2657756. PMID 18957359.
- ↑ Cassiliano ML (1999). Biostratigraphy of Blancan and Irvingtonian mammals in the Fish Creek-Vallecito Creek section, southern California, and a review of the Blancan-Irvingtonian boundary. Journal of Vertebrate Paleontology. 19 (1): 169—86. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |