Площа Українських Героїв
Пло́ща Украї́нських Геро́їв — площа в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Розташована між вулицями Великою Васильківською, Гетьмана Павла Скоропадського та Євгена Чикаленка.
| Площа Українських Героїв Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Нова Забудова |
| Район | Шевченківський |
| Розміщення | між вулицями Великою Васильківською, Гетьмана Павла Скоропадського та Євгена Чикаленка |
| Назва на честь | українських героїв |
| Колишні назви | |
| Шулявська площа Караваєвська площа майдан Толстого, площа Л. Н. Толстого, площа Льва Толстого | |
| Загальні відомості | |
| Координати | 50°26′21″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.43917° пн. ш. 30.51611° сх. д. |
| поштові індекси | 01004 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Площа Українських Героїв» |
| Автобуси | А 20, 109, 111 |
| Трамваї | лінія існувала до 1956 року |
| Тролейбуси | Тр 5, 5Д, 8, 7, 17, 93Н, 94Н |
| Маршрутні таксі | Мт 231, 412, 570 |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | «Київ-Донбас» Будинок Бендерського |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11695 |
| У проєкті OpenStreetMap | w79825802 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Українських Героїв у Вікісховищі | |
Історія
ред.Площа виникла між Шулявською та Великою Васильківською вулицями у другій половині XIX століття. У 1880–90-х роках побутувала неофіційна назва площі — Шулявська[с 1]. Ця назва походила від Шулявської вулиці, яка 1891 року набула назву Караваєвська, на честь науковця та медика Володимира Караваєва. За деякий час після перейменування вулиці площу також почали називати Караваєвська[с 2][с 3][с 4][с 5].
Після того, як 1920 року Караваєвська вулиця набула назву вулиця Толстого, площа на деякий час залишилася безіменною.
З другої половини 1930-х років площу почали називати площею Толстого (або майданом Толстого)[1][2], а у 1938 році вона офіційно отримала нову назву — площа Л. Н. Толстого[3]. З 1944 року[4] — площа Льва Толстого.
Забудова
ред.Однією із перших відомих споруд площі стала лазня Міхельсона, більш відома як Караваєвська лазня. Заклад діяв з 1877 року у власному будинку купця Фрідріха Міхельсона на розі вулиць Пушкінської та Шулявської. Лазня відзначалася значною охайністю, за що була визнана санітарною комісією міста однією з найкращих у місті[6].
Повноцінно забудовуватись площа почала наприкінці XIX століття. Однією з перших помітних споруд, що з'явилися тут став будинок Льва Бендерського. Прибутковий дім відомого київського виноторговця було споруджено у 1897—1899 роках за проєктом архітектора Владислава Городецького. На час будівництва будинок виявився найвищою житловою спорудою Києва. Фасад будівлі було пишно декоровано.
У 1914 році на площі пропонувалося встановити пам'ятник Тарасу Шевченку, проте цьому завадив початок війни та протидія з боку міських та урядових органів влади.
У післявоєнний час район площі зазнав значної перебудови. Будинок Бендерського було капітально відремонтовано, внаслідок чого головний фасад будівлі було дуже спрощено і на сьогодні він втратив архітектурну привабливість. У 1981 році відкрилася нова станція метрополітену, а у будівлі, в якій знаходиться наземний вихід зі станції, було розміщено електронно-обчислювальний центр київського метрополітену.
Так само у 1980-х роках було знесено будинок Міхельсона, а на його місці згодом було збудовано один із перших у Києві бізнес-центрів — «Київ-Донбас».
До чемпіонату Європи з футболу 2012 року, на площі Льва Толстого планувалося відбудувати фонтан, що колись тут знаходився[7], однак ці плани не було втілено у життя.
Назва
ред.2018 року відбулася перша кампанія з перейменування площі. Громадські активісти наполягали на перейменуванні площі іменем відомого українського мецената Євгена Чикаленка, розраховуючи на поглиблення просвітницької роботи: виступили на двох українських телеканалах — «Київ» і «Центральний», усі інші відмовили. Активістів підтримали часописи «Слово Просвіти», «Нація і держава» та деякі інші малотиражні газети. Проти цієї пропозиції мобілізували своїх читачів, глядачів і виборців відомі київські проросійські портали, два центральних російських телеканали, український нардеп Вадим Рабінович на своєму каналі «NewsOne» та депутатка Київради від «Самопомочі» Олеся Пинзеник. У результаті проти перейменування проголосувало 1813 осіб, а за — 1279.[8]
Питання було знов порушено 2022 року під час повномасштабного російського вторгнення в Україну. За підсумками рейтингового голосування в застосунку «Київ Цифровий», найбільшу кількість голосів набрала пропозиція перейменувати площу на Старокиївську, на другому місці — назвати її іменем видатного державного і громадського діяча, гетьмана України Павла Скоропадського[9].
Зображення
ред.-
Площа у 1900-х -
Вид на площу та Велику Васильківську вулицю -
Вид на площу з Великої Васильківської вулиці -
Фонтан -
Дохідний будинок Снежко та Хлєбнікової -
Дохідний будинок Льва Бендерського -
Офісна будівля (ліворуч), споруда 1901 року (в центрі), інженерний корпус метрополітену -
Серпень 2009 -
Колишня анотаційна дошка на честь Льва Толстого (демонтована невідомими у червні 2022)
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ Транспорт столиці у день авіації // Більшовик. — 1935. — 13 серпня.
- ↑ Список маршрутів міського транспорту // Довідник по Києву. — К. : Міськдовідка НКЗв'язку, 1937. — С. 66–67. [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року № 6283/6324 «Про перейменування площі Льва Толстого у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 12.04.2023) [Архівовано з першоджерела 18 квітня 2023.]
- ↑ Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- ↑ Вебпортал КМДА: До Євро 2012 столична влада планує відновити частину історико-архітектурних пам'яток. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Гнаткевич Ю. Непатріотична топономіка: чому в Києві має з'явитись вулиця Євгена Чикаленка // Україна молода. — 2018. — № 84 (7 серпня). — С. 2. (ІнФорум). [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Дерусифікація в Київ Цифровий. derus.kyiv.digital. Процитовано 30 жовтня 2022.
- Дореволюційні видання
- ↑ Предварительное условіе на устройство въ г. Киевѣ конно-желѣзныхъ дорогъ // Извѣстія Кіевской городской думы. — 1887. — № 7. — С. 2. (рос. дореф.)
- ↑ Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1911 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1911 г. — С. 109. (рос. дореф.) [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Линіи городской желѣзной дороги: 14. Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1912 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1912 г. — С. 109. (рос. дореф.) [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Линіи городской желѣзной дороги: 14) Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1913 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1913 г. — С. 75. (рос. дореф.) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Линіи Кіевской городской желѣзной дороги: 8). Караваевская линія // Весь Кіевъ: адресная и справочная книга на 1914 г. / С. М. Богуславскій. — К.: Типографія 1-й Кіевской Артели Печатнаго Дѣла, Трехсвятительская № 5, 1914 г. — С. 75. (рос. дореф.) Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 8 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.- Сайт історії Києва: Площа Льва Толстого
- Форум Киев: Площа Льва Толстого — Караваєвська площа [Архівовано 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Вебпортал КМДА: До Євро 2012 столична влада планує відновити частину історико-архітектурних пам'яток
- Збудував Городецький, але спаплюжили комуністи: історія «розкуркуленого» будинку у Києві
Джерела
ред.- Толстого Льва площа // Веб-енциклопедія Києва.
- Толстого Льва площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 225. — ISBN 5-88500-070-0.
- Толстого Льва площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 556. (рос.)
- Толстого Льва площадь // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 277. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Толстого Льва площадь // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».