Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського (Київ)
вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах Києва
Ву́лиця Ге́тьмана Павла́ Скоропа́дського — вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від площі Українських Героїв до залізничного шляхопроводу (продовженням є вулиця Митрополита Василя Липківського).
| Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського Київ | |
|---|---|
 Бульварна частина вулиці Гетьмана Павла Скоропадського в Києві, листопад 2011 року | |
| Місцевість | Паньківщина |
| Район | Голосіївський, Солом'янський, Шевченківський |
| Назва на честь | Гетьмана України Павла Скоропадського |
| Колишні назви | |
| Шулявська, Караваєвська, Толстого, Шевченко-штрассе, Льва Толстого | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,9 км |
| Координати початку | 50°26′22.4″ пн. ш. 30°30′56.4″ сх. д. / 50.439556° пн. ш. 30.515667° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′19.1″ пн. ш. 30°29′38.8″ сх. д. / 50.438639° пн. ш. 30.494111° сх. д. |
| поштові індекси | 01024, 01032, 01033, 01601, 03035 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Університет», «Вокзальна»,  «Площа Українських Героїв» |
| Автобуси | А 20, 69; 5 (вул. Саксаганського та Жилянська) |
| Трамваї | окрема лінія вулицею існувала до 1987 р., залишки ліквідовано в 2001 р. |
| Тролейбуси | Тр 5, 5Д, 7, 8, 17; 3, 9К, 12, 14 (вул. Саксаганського та Жилянська) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Парки | Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, Парк імені Тараса Шевченка |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11694 |
| У проєкті OpenStreetMap | r415290 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці Велика Васильківська, Євгена Чикаленка, Антоновича, Терещенківська, парк імені Тараса Шевченка, вулиці Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, Саксаганського, Жилянська, Сім'ї Прахових, Вокзальна.
Історія
ред.Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в бік місцевості Шулявка. 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь хірурга Володимира Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті.
1909 року вулицею прокладено трамвайну лінію в бік Солом'янки (існувала до 1987 року).
З 1920 року — вулиця Толстого, на честь російського письменника Льва Толстого. Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)[1][2]. З 1944 року мала назву вулиця Льва Толстого[3].
Сучасна назва на честь Гетьмана Павла Скоропадського — з 2023 року[4][5].
Пам'ятки архітектури, історично та архітектурно значні споруди
ред.- № 1 (1897—1898) — прибутковий будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського, зведений за проєктом архітектора Миколи Казанського.
- № 5 (1953) — архітектори С. Андрієвський, В. Успенська.
- № 7 (кінець XIX — початок XX століття) — колишній маєток Терещенків, зведений за проєктом архітектора Петра Бойцова.
- № 9 (середина XIX століття) — будинок, в якому у 1879 році зупинявся Лев Толстой. Двоповерховий цегляний будинок, фасад потинькований. Вікна прикрашені декративними ліпними наличниками. Парадний вхід — у центральній частині будинку[6].
- № 11/61 (1911—1912), був відомий у Києві під назвами «професорський будинок», оскільки тут мешкали професори Київського університету, та «будинок Мороза» (архітектори Зекцер і Торов).
- № 14 (1847, метеорологічна станція університету), зведена у 1847 році за проєктом архітектора Олександра Беретті.
- № 57 (2009—2012), хмарочос «101 Tower».
Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.
Персоналії
ред.- За спогадами Уласа Самчука, під час ІІ Світової війни, в 1941—1942 роках на цій вулиці жили декілька визначних діячів Організації Українських Націоналістів: Олег Ольжич, Олена Теліга та Іван Рогач. Улас Самчук пише про це в книзі своїх спогадів — «На коні вороному».
- В будинку № 7, в мешканні 56, протягом 1941—1942 років мешкала Олена Теліга.
- В будинку № 9 1879 року під час свого єдиного візиту до Києва зупинявся Лев Толстой.
- В будинку № 10, в 1941—1942 роках жив Іван Рогач.
- В будинку № 15 протягом 1941—1942 років у родині Василя та Євдокії Скорупських жив Олег Кандиба (Ольжич)[7]. Також в цьому будинку в різний час мешкали Григорій Верьовка, Михайло Старицький.
- В будинку № 25 в квартирі № 104 мешкав художник Казимир Агніт-Следзевський та його родина, зокрема, донька — лікарка-кардіолог Ірина Следзевська[8].
- В будинку № 35 мешкав Зарубін Олександр Миколайович — член УЦР, генеральний секретар пошти і зв'язку.
- В будинку № 97 мешкав Євген Чикаленко — видатний український меценат, один з ініціаторів створення Української Центральної Ради.
Зображення
ред.-
-
Гетьмана П. Скоропадського, 9 -
Перехрестя з Жилянською вулицею -
-
Від початку на площі Українських Героїв до повороту на розі Назарівської вулиці
Примітки
ред.- ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО. Ф. Р-2359. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 36.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 23 березня 2023 року № 6271/6312 «Про перейменування вулиці Льва Толстого в Голосіївському, Солом'янському і Шевченківському районах міста Києва» (дата публікації 13.04.2023) [Архівовано з першоджерела 18 квітня 2023.]
- ↑ https://www.facebook.com/vechirkanova (15 травня 2023). Замість Толстого — вулиця Павла Скоропадського: чим відомий останній гетьман України. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ П. М. Калугин. Дом, в котором останавливался Толстой Л. Н. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 16. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)
- ↑ Олег Ольжич — поет національного героїзму. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
- ↑ Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
Посилання
ред.
Джерела
ред.- Толстого Льва вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Толстого Льва вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 165.
- Толстого Льва вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 225. — ISBN 5-88500-070-0.
- Толстого Льва вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 277. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вул. Льва Толстого // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Толстого Льва улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 556. (рос.)
- Островська Г. Б. Неспешные прогулки по Киеву:: Улица Толстого (рос.)
- Толстого Льва вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».