Дніпро (станція метро)

станція Київського метрополітену на Святошинсько-Броварській лінії

50°26′28″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.44111° пн. ш. 30.55861° сх. д. / 50.44111; 30.55861

Дніпро
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типестакадна відкрита
Платформи
Кількість2
Типбічні
Формапряма по 1-й колії, дугою по 2-й колії
Довжина124 м
Будівництво
Дата відкриття6 листопада 1960
Архітектор(и)С. С. Павловський, Г. І. Гранаткін, А. Ф. Ігнащенко, П. Ф. Красицький, С. Й. Крушинський
Інженер(и)-конструктор(и)Г. В. Фукс, Л. Н. Новоборський, Б. А. Ігнатюк
Скульптор(и)Ф. А. Коцюбинський, Е. М. Кунцевич
Будівельник(и)«Київметробуд»
Транспорт
Район містаПечерський
Виходи доНабережного шосе
Наземний транспортА 115
Інше
Час відкриття05:41
Час закриття22:36
Код станції122
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Дніпро́» — станція Святошинсько-Броварській лінії Київського метрополітену між станціями «Арсенальна» та «Гідропарк». Розташована у Печерському районі, біля річки Дніпро. Станція відкрита 6 листопада 1960 року в складі першої черги будівництва. До 1965 року була кінцевою. Є найменш завантаженою станцією Київського метрополітену[1].

З 2008 року станція має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний № 529/1-Кв)[2][3].

З 24 лютого 2022 року по 8 березня 2024 року, через повномасштабне російське вторгнення в Україну, станція була тимчасово зачинена для посадки/висадки пасажирів, а поїзди прямували без зупинок[4].

Конструкція

ред.

Конструкція станції: естакадна відкрита з двома береговими платформами, без колійного розвитку.

Опис

ред.
 
Меморіальна дошка на будівлі станції

Перша київська наземна станція метро з платформами берегового типу, розташована біля крутого схилу Дніпра. З бічних посадкових платформ, що являють собою естакаду над Набережним шосе, відкриваються дніпровські простори. Продовженням естакади є міст Метро, суміщений з автотранспортним мостом аркової конструкції. Від посадкових платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об'ємами зі скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів.

Конструктивні острови-пілони спусків є водночас п'єдесталами для двох монументальних споруд — «Праця» («XX століття») у вигляді робітника (скульптор Едвард Кунцевич, Болеслав Карловський) і «Мир» у вигляді жінки з голубами (скульптори Флоріан Коцюбинський, Ксанфій Кузнецов, Іван Горовий). У пілонах розташовані сходи, які використовувалися у 1960-ті роки для виходу зі станції.

Станція «Дніпро» практично позбавлена художніх елементів та додаткових архітектурних знахідок. Лаконічну й функціональну форму розбавляють лише скульптури «Мир» та «Праця», які розташовані наприкінці платформ. Раніше була ще одна деталь, яка суттєво вирізняла цю станцію від інших: неоновий напис з назвою станції, виконаний в стилі, типовому для того часу. Цей напис не зберігся, як і чимало неонових букв «М», які з часом поступово замінені на простіші та економніші конструкції (неонові лампи мають високе енергоспоживання та ряд інших недоліків, якщо базуються виключно з економічних причин).

Цікаві факти

ред.

З 1960 по 1965 роки через станцію «Дніпро» здійснювалася передача вагонів, поставлених для Київського метрополітену. Вагони надходили у Київ залізницею до станції Дарниця, потім через гейт їх переміщали на трамвайну лінію, через яку йшли через Дніпро по мосту Патона та набережною до станції «Дніпро».

Під естакадою було змонтоване поворотне коло, розраховане на один вагон. Заїхавши на це коло, вагон повертався на 90° і, опинившись точно під станцією, піднімався нагору спеціальним підйомником. Потрапивши до станції, вагон відганяли у тунель, і піднімали наступний.

Аналогічно здійснювався спуск вагонів в депо «Дніпро» для технічного огляду і ремонту. Депо розташовувалося у невеликому будинку, поблизу від наземного вестибюля станції «Дніпро», і було розраховано на два вагони.

Пасажиропотік

ред.
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 4,2 3,0 2,8 2,9 2,8 2,8 2,8 2,7 2,6

Режим роботи

ред.

Відправлення першого поїзду у напрямку станцій:

Відправлення останнього поїзду у напрямку станцій:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) у напрямку станцій:

Зображення

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Столична «Лісова» очолила список найбільш завантажених станцій метро. Depo.Київ. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
  2. Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08. [Архівовано 11.08.2013, у Wayback Machine.]
  3. Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  4. Погорілов Станіслав (7 березня 2024). У Києві відкривають станцію метро «Дніпро». Українська Правда. Процитовано 7 березня 2024.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Панорама

ред.