Bolohivska zemlja

Bolohivska zemlja (ukr. Болохівська земля, Болоховська земля, Болохівщина) je bila povijesna zemlja koja je postojala od 11. do 13. stoljeća između gornjeg toka rijek Južnog Buga i Teteriva, na teritoriju današnje države Ukrajine.^[1]

Graničila je s galičkom, galičko-volinskom i kijevskom kneževinom.^[2] Nalazila se na sjeveru od Braclavšćine.

U Bolohivskoj je zemlji živjelo slavensko pleme Bolohovaca, a osim njih ondje su živjeli Bužani, Volinjani i Duljibi. Volinjani i Duljibi su zajedno s Bolohovcima živjeli na sjeveru i u središnjem pojasu suvremene Hmeljnicke oblasti (uz Južni Bug), na jugu (jugozapadu) Žitomirske i sjeveru Vinicke oblasti.

Osnovna gospodarska grana ovih plemena bilo je poljodjelstvo.

Bolohovci su se zajedno s Tivercima i Uličima tvrdo opirali kijevskim i volinskim (vladimiro-volinskim) kneževima koji su ih pokušavali pokoriti.

U Bolohivskoj su zemlji bili poznati gradovi Bolohiv (u izvorima još kao Bolohov, Bolehov, Bolohovo, ljetopisni grad; poslije Ljubartov, današnji Ljubar), Velyki Derevyči, Gubin, Kodub (Kobud, danas Starokonstjantiniv (?) ili Staryj Ostropilj (?)), Kudynka, Božskij i Djadkiv.

Među povjesničarima se je poslije pojavila bolohivska teorija o podrijetlu Kozaka. Po toj teoriji ukrajinski su Kozaci podrijetlom od Bolohovaca.^[3] Prvi je spomen na njih na Dnipru od konca 15. stoljeća. Još su u 16. st. "Bolohovcima" nazivali stepske "dobyčnike".^[4]

Izvori

↑ Находилась между локальными (местными) водоразделами: на западе — восточные (северо-восточные) склоны Толтровой гряды центральной (средней) полосы Подольской возвышенности (Авратынская возвышенность), где берут начало реки Южный Буг; Смотрич, Збруч (бассейн Днестра); Южная Случь и правые притоки Горыни [Жердь, Бугловка] (→ Припять, бассейн Днепра); на востоке — урочище Лысая Гора (?) на границе Хмельницкой, Житомирской и Винницкой областей у с. Лысогорка (317,7 м н.у.м.; Приднепровская возвышенность), где начинаются истоки рек Тетерев, притоки Случи [Мшанецкая Руда, Поповка, Таранька] (→ Припять, бассейн Днепра), Снивода и её притоки (бассейн Южного Буга)
↑ Рада Михайлова: З політичного, етно-демографічного та культурно-мистецького життя літописної Болохівщини Художня культура. Актуальні проблеми. Збірник наукових праць. — 2008. — Вип. 5. — str .315, 317.
↑ (ukr.) Войтович Л. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО ЯК ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ - УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПІЗНЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ_ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДЕРЖАВА - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ З ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ - Історія України - статті - шкільна програма 12 класів Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1
↑ (ukr.) Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984.

[1] Находилась между локальными (местными) водоразделами: на западе — восточные (северо-восточные) склоны Толтровой гряды центральной (средней) полосы Подольской возвышенности (Авратынская возвышенность), где берут начало реки Южный Буг; Смотрич, Збруч (бассейн Днестра); Южная Случь и правые притоки Горыни [Жердь, Бугловка] (→ Припять, бассейн Днепра); на востоке — урочище Лысая Гора (?) на границе Хмельницкой, Житомирской и Винницкой областей у с. Лысогорка (317,7 м н.у.м.; Приднепровская возвышенность), где начинаются истоки рек Тетерев, притоки Случи [Мшанецкая Руда, Поповка, Таранька] (→ Припять, бассейн Днепра), Снивода и её притоки (бассейн Южного Буга)

[2] Рада Михайлова: З політичного, етно-демографічного та культурно-мистецького життя літописної Болохівщини Художня культура. Актуальні проблеми. Збірник наукових праць. — 2008. — Вип. 5. — str .315, 317.

[3] (ukr.) Войтович Л. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО ЯК ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ - УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПІЗНЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ_ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДЕРЖАВА - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ З ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ - Історія України - статті - шкільна програма 12 класів Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1

[4] (ukr.) Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984.

[1]

[2]

[3]

[4]