Здоровий спосіб життя українців під час війни: первинний аналіз даних опитування (стаття 2024)

Проблеми політичної психології

Актуальність. В умовах повномасштабної війни актуалізується завдання забезпечення здорового способу життя (ЗСЖ) комбатантів і волонтерів, які є найбільш активною частиною українського суспільства, роблять значущий внесок у перемогу та майбутнє відновлення Української держави. Метою статті є визначення ключових чинників ЗСЖ комбатантів і волонтерів, провідних стратегій і засобів відновлення та збереження психологічного благополуччя в умовах війни. Методологія: порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних концепцій ЗСЖ, узагальнення теоретичних та емпіричних досліджень психологічної реабілітації і соціально-психологічного супроводу ветеранів АТО/ООС, волонтерів російсько-української війни. Результати. Встановлено, що визначальним травматичним чинником російсько-української війни є проєкція імперської міфологеми «русского мира» на український етнос, яка у своїй практичній реалізації набула геноцидного характеру. Дегуманізація українців з боку російських військових та значної частини ро...

Empirical study of mindfulness practices in the context of preserving a healthy way of life of Ukrainians in the conditions of war, 2024

У статті здійснено аналіз особистісних факторів та тенденцій відновлення здорового способу життя, збереження цілісності особистості та запобігання негативних психологічних станів в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що тривала боротьба з важкими воєнними втратами не аби як виснажує емоційно-вольову сферу особистості та потребує екстремальної активації внутрнішніх ресурсів міцності, сили, витримки та віри у життя. Збір емпіричних даних здійснювався за допомогою авторського опитувальника науковців відділу соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України: «Здоровий спосіб українців під час війни». Для збору даних було залучено 6077 респондентів, до аналізу включено 6042 відповіді. Представлено результати первинного статистичного аналізу майндфулнес практик, свідомого опрацювання досвіду у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Окреслено найбільш мотивуючі фактори дотримання ЗСЖ, а саме: «ознаки погіршення здоров’я» (38,3% вибірки), «слідування особистій меті (34,1% вибірки)», «усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу» (31,4% вибірки). Визначено, що толерування стресу залежить від статі та від здобутого досвіду самотужки долати труднощі. Так, чоловіки схильні ігнорувати емоційну втому при дотриманні та збереженні ЗСЖ під час війни. Зазначено, що позитивні зміни у відчутті власної особистісної сили, та ціннісне ставлення до визнання життя тут і тепер в однаковій мірі притаманні як жінкам так і чоловікам, і є проявом посттравматичної активації внутрішніх резервів стійкості та сили в умовах війни. Резюмовано, що прояв тенденцій до усвідомлення руйнівних наслідків хронічного стресу може свідчити про певну психологічну готовність населення до систематичної цілеспрямованої праці із власними стресовими станами та емоційною втомою. Отримані результати потребують подальшої обробки та будуть покладені в основу побудови стратегій відновлення та збереження ЗСЖ населення. The article analyzes personal factors and trends in restoring a healthy lifestyle, preserving the integrity of the individual, and preventing negative psychological states in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the fact that the long struggle with heavy military losses not only exhausts the emotional and volitional sphere of the individual and requires extreme activation of internal resources of strength, strength, endurance and faith in life. The collection of empirical data was carried out with the help of the author’s questionnaire of scientists of the department of social psychology of personality of the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine: “Healthy way of Ukrainians during the war”. 6077 respondents were involved in data collection, 6042 answers were included in the analysis. The results of the primary statistical analysis of mindfulness practices, conscious processing of experience in connection with a full-scale invasion are presented. The most motivating factors for adherence to healthy eating habits are outlined, namely: “signs of health deterioration” (38.3% of the sample), “following a personal goal (34.1% of the sample)”, “awareness of the destructive impact of chronic stress” (31.4% of the sample). It was determined that stress tolerance depends on gender and on the acquired experience of overcoming difficulties on one’s own. Thus, men tend to ignore emotional fatigue when observing and preserving the SSR during wartime. It is noted that positive changes in the feeling of one’s own personal strength and a valuable attitude towards the recognition of life here and now are equally characteristic of both women and men, and are a manifestation of the post-traumatic activation of internal reserves of stability and strength in war conditions. It is summarized that the manifestation of the tendency to realize the destructive consequences of chronic stress may indicate a certain psychological readiness of the population for purposeful work with their own stressful conditions and emotional fatigue. The obtained results require further processing and will be used as a basis for building strategies for the restoration and preservation of the population’s health care system.

Проблеми політичної психології

Актуальність. Екстремальні воєнні умови ставлять питання, як зберегти життя та відновити здоров’я, запобігти розвитку посттравматичних станів і розладів, забезпечити посттравматичне зростання населення. Заходи, спрямовані на промоцію здорового способу життя (ЗСЖ), можуть сприяти найліпшому варіанту виходу із кризи. Утім, системних та цілісних підходів до збереження, відновлення та формування ЗСЖ особистості в умовах повномасштабного воєнного вторгнення на територію нашої держави фактично не напрацьовано Мета статті: представлення концептуальних засад промоції здорового способу життя особистості в умовах війни. Методи і методологія. Систематичний теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел, синтез та концептуалізація інформації. Результати. Промоцію здорового способу життя визначено як спеціально організовану діяльність, що охоплює збереження, відновлення і формування здорового способу життя в умовах екстремальної соціальної нестабільності Обґрунтовано стратегічний підхід до З...

SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES - Volume 4, 2020

Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, 2018

У цій статті представлено частину результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна» 2017 року щодо суб’єктивного оцінювання населенням України свого здоров’я, готовність про нього піклуватися та щодо розуміння того, яку поведінку можна вважати здоровою. Друга хвиля опитування проведена у травні-червні 2017 року. Загалом було опитано 10 205 респондентів. Опитування представників домогосподарств відбувалось за допомогою індивідуального особистого інтерв’ю. Результати дослідження свідчать, що населення України схильне до позитивних оцінок власного здоров’я: 46,5% респондентів вважали свій стан здоров’я добрим або дуже добрим. Найменшою ця частка була у Сумській області (27,7%), а найбільшою – у Луганській (58,7%). Лише 14,6 % вважають його поганим або дуже поганим. Вище оцінювали стан свого здоров’я чоловіки, люди молодшого віку, містяни, люди з вищою освітою та доходом. При цьому 39,2% респондентів сказали, що мають хронічні або довготривалі захворювання, 6,6% опитаних мали офіційно встановлену інвалідність. Поширеність куріння становила 23,9% (7,7% серед жінок і 39,6% серед чоловіків); 8,6% опитаних вживали алкоголь надмірно протягом минулого року (17,5% чоловіків і 1,7% жінок); 55,6% опитаних мали надмірну вагу та ожиріння.

Економіка, управління та адміністрування

Громадське здоров’я є одним з найважливіших економічних ресурсів суспільства. Зміна стану здоров’я людини впливає на якість її життя, продуктивність праці, освітній процес, рівень смертності та економічні процеси в цілому. Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну спричинило безповоротні та вкрай негативні наслідки для здоров’я населення. Збройна агресія призвела до вчинення насилля, травм, поранень, що можуть бути серйозними та призвести до летальних випадків. Території, на яких проходять активні бойові дії, є занадто небезпечними для здоров’я та життя, так як постійних стрес, тривога порушують психологічний стан громадян. Під час військових конфліктів виникає низка проблем, а саме демографічна криза, порушується доступ до медицини на окупованих та звільнених територіях, зростає фінансова неплатоспроможність населення. Проблематика моніторингу громадського здоров’я як об’єкта публічного управління в системі охорони здоров’я є важливим та актуальним питанням за умов в...

2009

2011

Modern scientific strategies of development