цікавити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціка́влю	ціка́вив ціка́вила	ціка́влеитиму	—
Ти	ціка́виш	ціка́вив ціка́вила	ціка́витимеш	ціка́ви
Він Вона Воно	ціка́вить	ціка́вив ціка́вила ціка́вило	ціка́витиме	—
Ми	ціка́вим ( -имо)	ціка́вили	ціка́витимем(о)	ціка́вмо
Ви	ціка́вите	ціка́вили		ціка́віте
Вони	ціка́вть	ціка́вили	ціка́витимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ціка́влеячи
Дієприсл. мин. ч.	ціка́вивши
Безособова форма	—

цікавити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -цікав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲiˈkɑu̯ete] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. привертати чию-небудь увагу, викликати інтерес, захоплення ◆ немає прикладів застосування.
2. те ж саме, що приваблювати 1 ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цікавити