Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розмовля́ю	розмовля́в розмовля́ла	розмовля́тиму	—
Ти	розмовля́єш	розмовля́в розмовля́ла	розмовля́тимеш	розмовля́й
Він Вона Воно	розмовля́є	розмовля́в розмовля́ла розмовля́ло	розмовля́тиме	—
Ми	розмовля́єм(о)	розмовля́ли	розмовля́тимем(о)	розмовля́ймо
Ви	розмовля́єте	розмовля́ли		розмовля́йте
Вони	розмовля́ють	розмовля́ли	розмовля́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	розмовля́ючи
Дієприсл. мин. ч.	розмовля́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

роз-мов-ля́-ти

Префікс: роз-; корінь: -мовл-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів.^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. підтримувати стосунки, зв'язки, спілкуватися з ким-небудь.^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
мати здатність, уміти говорити, висловлювати свої думки, почуття.^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.
говорити, володіти якою-небудь мовою. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь
Англійська_en: talk, speak, chat, converse, confabulate, confab, chin, discourse, tongue, pow-wow, commune Білоруська_be: размаўляць, гаварыць Німецька_de: sprechen, reden Російська_ru: разговаривать, говорить, беседовать

передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів

підтримувати стосунки, зв'язки, спілкуватися з ким-небудь

мати здатність, уміти говорити, висловлювати свої думки, почуття

говорити, володіти якою-небудь мовою