Расизм

Театр «Рекс» для кольорових у штаті Місіссіппі (1937)

Цитати та вислови про расизм чи расову дискримінацію.

Цитати

	Чорні поступаються білим за своїми фізичними та розумовими здібностями.
	Blacks are inferior to the whites in the endowments of both of body and mind. [1]
	— Томас Джефферсон, 1787

	Ми можемо змінити Конституцію; ми можемо захопити й завоювати Південь військовими силами, що переважають противника; ми можемо розорити їхні землі та знищити їхнє майно; ми можемо звільнити їхніх рабів. Але є одна річ, яку ми не можемо зробити: не можемо безкарно порушувати чи змінювати закони Божі. Всевишній визначив різниці між расами; Всевишній зробив чорних нижчими людьми, і, сер, ні законодавством, ні партійними успіхами, ні революцією, ні військовою силою ви не знищите цю різницю. Ви можете зробити чорну людину вільною, але коли ви зробите це, то що ви зробите?
	We may amend the Constitution; we may by superior military force overrun and conquer the South; we may lay waste their lands and destroy their property; we may free their slaves. But there is one thing we cannot do: we cannot violate with impunity or alter the laws of God. The Almighty has fixed the distinction of the races; the Almighty has made the black man inferior, and sir, by no legislation, by no partisan success, by no revolution, by no military power, can you wipe out this distinction. You may make the black man free, but when you have done that, what have you done? [2]
	— Фернандо Вуд, член Конгресу США, 1865

	Будь-хто, хто їздив на Далекий Схід, знає, що змішування азійської крові з європейською або американською дає, у дев'яти випадках із десяти дуже невтішні результати… Аргумент працює в обох напрямках. Я знаю дуже багатьох культурних, високоосвічених і чудових японців. Всі вони казали мені, що відчули би таку саму огиду й заперечення якби тисячі американців оселилися в Японії та одружувалися з японцями, яку я відчував би у випадку, якби велика кількість японців приїхала сюди й одружувалося з американським населенням. Отож, у цьому питанні недопущення японців до Сполучених Штатів це необхідність, причина якої — небажаність змішування крові двох народів… Японці та американці проти змішаних шлюбів цих двох рас — цього не можна заперечити.
	Anyone who has traveled to the Far East knows that the mingling of Asiatic blood with European or American blood produces, in nine cases out of ten, the most unfortunate results… The argument works both ways. I know a great many cultivated, highly educated and delightful Japanese. They have all told me that they would feel the same repugnance and objection to have thousands of Americans settle in Japan and intermarry with the Japanese as I would feel in having large numbers of Japanese coming over here and intermarry with the American population. In this question, then, of Japanese exclusion from the United States it is necessary only to advance the true reason—the undesirability of mixing the blood of the two peoples… The Japanese people and the American people are both opposed to intermarriage of the two races—there can be no quarrel there. [3]
	— Франклін Рузвельт, 1925

	Не за горами той день, коли прапори США в трьох рівновіддалених точках позначать нашу територію: один на Північному полюсі, інший — на Панамському каналі, а третій — на Південному полюсі. Уся півкуля буде нашою фактично, оскільки, завдяки вищості нашої раси, півкуля вже є нашою морально.
	The day is not far distant when three Stars and Stripes at three equidistant points will mark our territory: one at the North Pole, another at the Panama Canal, and the third at the South Pole. The whole hemisphere will be ours in fact as, by virtue of our superiority of race, it already is ours morally.
	— Вільям Говард Тафт, 1912

	Я вночі ніколи не лежав у ліжку без сну, переймаючись проблемами негрів.
	I did not lie awake at night worrying about the problems of Negroes. [4]
	— Роберт Кеннеді, 1961

	Небагато людей готових вмерти за расизм. Вони готові вбити за расизм, але не вмерти за нього.
	There aren’t too many people ready to die for racism. They’ll kill for racism but they won’t die for racism. [5]
	— Флорінс Кеннеді, «Hay Mills' This Little Light of Mine»

	У США, ПАР, Індії та інших країнах з расовою, етнічною й релігійною стратифікацією було важче створити широку робітничу каоліцію, яка б боролася за перерозподіл доходу, тому що групи з вищим статусом не хотіли об'єднуватися заради спільної мети з нижчими за статусом і навпаки.
	— Френсіс Фукуяма

	Ми всі кольорові тією чи іншою мірою. Немає ні реально білих, ні «чорних», ні жовтих. Але є расизм і поєднане з ним трохи сором'язливе прагнення підкреслювати свою «особливість». Пам'ятаю, батько казав, що у Радянському Союзі немає расизму, немає антисемітизму, зі сміхом розповідав, як після революції жорстко боролися з цим, і люди замість «выжидаю трамвай» говорили «выеврейеваю трамвай». Я ще повернуся до цього питання, але не можу не сказати про той розгул расизму, крайнього націоналізму, шовінізму, яким охоплена нинішня Росія. Таке враження, що ніякого Радянського Союзу з його «дружбою народів» і не було (а чи була вона, ця дружба?) І все повернулося до царської імперії з її чорними сотнями, спілками Михаїла Архангела та іншими принадами. В інтелігентському середовищі не вважається непристойним (вже не кажу - ганебними) висловлювання типу «терпіти не можу "чорних"», «усі чеченці - злодії та вбивці» і настільки ж «гарні» судження про грузин, вірмен, азербайджанців, казахів, узбеків, таджиків і так далі - список нескінченний. Поступово я приходжу до висновку, що Росія - країна расистів. І вражає те, що ні керівництво, ні церква, ні навіть правозахисники не вважають за потрібне протистояти цьому.
	Мы все цветные в той или иной степени. Нет ни реально белых, ни «черных», ни желтых. Но есть расизм и сопряженное с ним чуть стыдливое стремление подчеркивать свою «особливость». Помню, отец говорил, что в Советском Союзе нет расизма, нет антисемитизма, со смехом рассказывал, как после революции жестко боролись с этим, и люди вместо «поджидаю трамвай» говорили «подевреиваю трамвай». Я еще вернусь к этому вопросу, но не могу не сказать о том разгуле расизма, крайнего национализма, шовинизма, которым охвачена нынешняя Россия. Такое впечатление, что никакого Советского Союза с его «дружбой народов» и не было (а была ли она, это дружба?) и все вернулось к царской империи с ее черными сотнями, союзами Михаила Архангела и прочими прелестями. В интеллигентской среде не считаются зазорными (уж не говорю — позорными) высказывания типа «терпеть не могу «черных», «все чеченцы — воры и убийцы» и столь же «лестные» суждения о грузинах, армянах, азербайджанцах, казахах, узбеках, таджиках и так далее — список бесконечен. Постепенно я прихожу к выводу, что Россия — страна расистов. И поразительно то, что ни руководство, ни церковь, ни даже правозащитники не считают нужным противостоять этому. [6]
	— Володимир Познер

	Лівим ніколи не догодиш. Біла Америка відхилилася назад, роблячи поступки для чорних; позитивна дискримінація, расові квоти і так далі. Чорношкірі становлять лише 12 % населення. Мільйони голосів білих американців було віддано за чорного президента, який не заслуговував на це. Ви колись чули, щоб Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення, Чорний кокус конгресу чи організація «Життя чорних важливе» казали щось хороше про білу Америку? Ні. Ці расистські спекулянти ненависті безперестанно проштовхують свої розповіді про Америку як екстремістське расистське пекло для чорних.
	Leftists are never satisfied. White America has bent over backwards making special concessions for blacks; affirmative action, racial quotas and so on. Blacks are only 12% of the population. It took the votes of millions of white Americans to elect a non-deserving black president for two terms. Have you ever heard the NAACP, Congressional Black Caucus or Black Lives Matter say anything good about white America? No. These racial hate profiteers relentlessly promote their evil bogus narrative that America is still a hellhole of extreme racism against blacks.
	— Ллойд Маркус, американський чорношкірий консервативний діяч (стаття «I’m A Black Football Fan, And I’m Done With The NFL», 26.09.2017)

	Найбільш неполіткоректна гра у світі — американський більярд: білий ганяє кольорових.
	Самая неполиткорректная игра в мире — американский бильярд: белый гоняет цветных
	— Михайло Задорнов, «Большой концерт»

Див. також

• Апартеїд

Джерела

• Френсіс Фукуяма. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. — Київ: Наш Формат, 2022. — 192 с. — ISBN 978-617-7863-82-2