Очікує на перевірку

Святослав (Шевчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.


Святослав Шевчук
Святослав Шевчук
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ
Отець і Глава Української греко-католицької церкви[прим. 1].
Верховний архієпископ Києво-Галицький,
Митрополит Київський
з 27 березня 2011
Обрання: 23 березня 2011
Інтронізація: 27 березня 2011
Попередник: Любомир Гузар
Апостольський адміністратор
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
10 квітня 2010 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ)
Наступник: Даниїл Козлинський
Єпископ-помічник
єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Титулярний єпископ
Кастро-Ґальбійський
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Попередник: єпископ Ласло Біро
 
Народження: 5 травня 1970(1970-05-05) (54 роки)
Стрий, Львівська область, нині Україна
Батько: Юрій Іванович
Мати: Віра Василівна
Прийняття священичого сану: 26 червня 1994
Єпископська хіротонія: 7 квітня 2009
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого Пантелеймона
Орден святого Пантелеймона

Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.[7]

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.[8][9]

Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).

У 1994–1999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.

У 1999–2000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 2000–2007 роках — віцеректор цієї ж семінарії.

З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

2002—2005 — голова секретаріату та особистий секретар Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 року — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Єпископство

[ред. | ред. код]

14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.

Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.

Знання мов

[ред. | ред. код]

Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською мовами[10].

Глава Церкви

[ред. | ред. код]

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[11]

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[12].

2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава[13].

2012 року став членом ордену Лицарі Колумба.

18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священників[14][15].

Позиція щодо Майдану та війни

[ред. | ред. код]

Під час Революції гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні й гідного її вшанування.[17]

З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014 року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, які рішуче та відкрито виступили із засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу.

Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора.[18]

10 квітня 2023-го року блаженніший митрополит України Святослав Шевчук заявив, що українці здатні вистояти проти російської агресії у скрутний час та перекнати світ надати їй більше підтримки [19].

10 січня 2024 р. папа Римський Франциск у листі до Святослава Шевчука висловив йому щирі співчуття народові України та висловив йому свою близкість до багатостраждальної України [20].

Блаженніший митрополит Святослав Шевчук заявив, що Російська Федерація живе ідеологією, баченням себе і своєї території з тих часів [21].

Позиція щодо ПЦУ

[ред. | ред. код]

Спочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію[22][23]. А вже 22 грудня 2021 року Святослав Шевчук заявив, що УГКЦ прагне обєднатись з ПЦУ, але у майбутньому. За словами Шевчука, він за те, щоб «християни були єдиними»[24]. У той же час, Шевчук додав, що жодних таємних переговорів про це не ведеться, все прозоро та відкрито[25].

19 грудня 2019 р. Блаженніший митрополит УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що ніякого конфлікту між ПЦУ та УГКЦ неамає, і, додав, ніколи не голосуйте «Проти» [26].

25 грудня 2022 року відбулася зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору[27].

Пандемія коронавірусної хвороби 2019

[ред. | ред. код]

З початком пандемії коррнавірусної хвороби 2019 (COVID-19) Шевчук закликав вірян УГКЦ дотримуватися правил безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі. Митрополит закликав людей молитися вдома та дивитися онлайн-трансляцію, не торкатися та не цілувати ікон[28].

Відносини з Ватиканом

[ред. | ред. код]

10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колоніальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом[29]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому фрагмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни[30]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою[31].

Календарна реформа

[ред. | ред. код]

6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архієрейський собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня[32].

Рівень підтримки

[ред. | ред. код]

Станом на лютий 2019 року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36 % і не довіряли 12,5 % опитаних[33].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона»[34]

Родина

[ред. | ред. код]

Батько — Юрій Іванович Шевчук (1945—2022). Помер 5 грудня 2022 року в лікарні Сумма міста Акрон у США. Родом із селища Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. Був державним службовцем, працював на залізниці. Його родина була дуже активною під час переслідування УГКЦ радянським режимом. 20 травня 2023 відбулося перепоховання Юрія Івановича Шевчука в Україні[35].

Мати — Віра Василівна Шевчук (нар. 1948-12.04.2021) — з 1966 року викладала в музичній школі Стрия Львівської області.

Молодший брат — Всеволод Юрійович Шевчук (нар. 1981) — закінчив Стенфордську духовну семінарію, потім — університет у Вашингтоні. Дружина — Галина. 12 березня 2011 року був висвячений у сан священника.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України[36].
  • Орден Святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров'я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором [37]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Ця стаття стосується теми
Українська
греко-католицька церква
Структура
Верховний Архієпископ –
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм «Христос — наша Пасха»
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі · Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР · УГКЦ у 1980-1990-х
Андрей Шептицький · Йосиф Сліпий
Цей шаблон:

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в УГКЦ для позначення головуючого церкви окрім терміну Отець і Глава також широко використовується термін Предстоятель[1] та Глава[2]

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Предстоятель УГКЦ призначив нового керівника Патріаршого паломницького центру УГКЦ. synod.ugcc.ua. 30 березня 2021
  2. ↑ Глава УГКЦ про нове бачення Церкви: «Ми мусимо зійти зі своїх п’єдесталів і обмити людські рани». ugcc.tv. 28.03.2021
  3. ↑ Синод УГКЦ: Голова Синоду — Отець і Глава УГКЦ. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
  4. ↑ Київ як столиця Київської унійної митрополії. news.ugcc.ua. 8 серпня 2013
  5. ↑ «Є окреме розпорядження щодо боротьби з гріхом корупції», — Блаженніший Святослав. ugcc.ua. 2017
  6. ↑ «Нехай милосердний Господь благословляє нас, об’єднує, щоб ми будували сильну, європейську Україну», — Високопреосвященний Макарій — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  7. ↑ Блаженніший Святослав Шевчук. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 1 вересня 2021.
  8. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. oda.gov.te.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  9. ↑ Сьогодні День народження Патріарха УГКЦ Святослава. ugcc.dn.ua. Процитовано 1 вересня 2021.
  10. ↑ Вайгель, Джордж (14 листопада, 2014). "Мова йде не тільки про нас, але і про вас", - Глава УГКЦ про боротьбу України за свободу. http://news.ugcc.ua/ (Українською) . Інформаційний Ресурс Української Греко-католицької Церкви. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26.04.2016.
  11. ↑ Повідомлення Ватиканського радіо[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ докладніше — Уведення на престол Глави УГКЦ очолили 350 священиків
  13. ↑ 24 червня 2011 року у Львові УГКЦ представила новий катехизм // www.ugcc.org.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
  14. ↑ Блаженніший Святослав освятив Патріарший собор Воскресіння Христового. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2022.
  15. ↑ Як посвячували головний собор УГКЦ у Києві [Архівовано 2013-08-22 у Wayback Machine.] // газета «Експрес». — 2013. — 19 серпня.
  16. ↑ Те, що відбувається сьогодні, — уже не просто Євромайдан, а революція гідності", — Глава УГКЦ [Архівовано 2022-05-15 у Wayback Machine.]. news.ugcc.ua. 26 січня 2014
  17. ↑ Глава УГКЦ: «Революція гідності стала поворотним моментом у відкритті гідності громадянина України». synod.ugcc.ua. 21 листопада 2020
  18. ↑ 52 роки тому народився глава УГКЦ, Блаженніший Святослав (Шевчук). lviv.media 5 травня 2022
  19. ↑ Глава УГКЦ відреагував на слова Папи Римського про «підняття білого прапора»
  20. ↑ «Через Вас хочу висловити мою близькість до багатостраждальної України», — Папа Франциск у листі до Глави УГКЦ
  21. ↑ https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/19/7385485/
  22. ↑ Єдиною канонічною Православною Церквою в Україні глава УГКЦ визнає УПЦ МП
  23. ↑ Глава УГКЦ Святослав привітав православних християн з отриманням томосу
  24. ↑ «Очевидно, ми хочемо, щоб усі християни були єдині», — Блаженнійший Святослав Шевчук розповів про план об'єднання ПЦУ та УГКЦ
  25. ↑ Жодних таємних переговорів про об'єднання ПЦУ і УГКЦ немає, Патріарх Святослав
  26. ↑ https://vybory.pravda.com/articles/2019/03/22/7149920/
  27. ↑ Глави УГКЦ і ПЦУ вирішили створити спільну групу для реформи церковного календаря
  28. ↑ Коронавірус: УГКЦ закликає не цілувати ікон і обмежити походи до церкви
  29. ↑ [https://credo.pro/2022/11/333166 Бенедикт XVI зустрівся з Главою УГКЦ Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/11/333166]
  30. ↑ Глава УГКЦ зустрівся з Папою Римським і подарував фрагмент російської міни
  31. ↑ Інтерв'ю з владикою. Глава УГКЦ Святослав — про московську церкву, розмови з Папою Римським та перехід на новий календар свят
  32. ↑ УГКЦ переходить на новий календар. У ПЦУ очікують позитивного рішення Собору у травні
  33. ↑ Церковні ієрархи: кому найбільше довіряють українці
  34. ↑ Поважна рада. Орден Святого Пантелеймона. Процитовано 17 квітня 2024.
  35. ↑ НА ЛЬВІВЩИНІ ПЕРЕПОХОВАЮТЬ БАТЬКА БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ЮРІЯ ШЕВЧУКА.
  36. ↑ Указ Президента України від 28 червня 2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  37. ↑ Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Святослав (Шевчук)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святослав_(Шевчук)&oldid=43695874