USS Washington (BB-56)
USS «Вашингтон» (BB-56) | ||
---|---|---|
USS Washington (BB-56) | ||
Американський лінійний корабель «Вашингтон» у тихоокеанській затоці П'юджет-Саунд. 10 вересня 1945 | ||
Служба | ||
Тип/клас | лінійний корабель типу «Норт Керолайна» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили США | |
На честь | дев'ятий корабель флоту на ім'я «Вашингтон»[Прим. 1] | |
Корабельня | Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія | |
Закладено | 14 червня 1938 | |
Спущено на воду | 1 червня 1940 | |
Введено в експлуатацію | 15 травня 1941 | |
На службі | 1941–1947 | |
Статус | 24 травня 1961 року проданий на брухт | |
Нагороди | 13 бойових відзнак | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой PQ 15 * Конвой PQ 16 * Конвой QP 12 * Конвой PQ 17 Тихоокеанський ТВД Кампанія в центральній частині Тихого океану * Маріансько-палауська операція * Битва у Філіппінському морі Битва в затоці Лейте Битва за Іодзіму Битва за Окінаву | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 37 486 тонн (стандартна) 44 379 тонн (повна) | |
Довжина | * 217,8 м (КВЛ) * 222,1 м (повна) | |
Ширина | 33,0 м | |
Висота | 10,0 м | |
Бронювання | Пояс: 168—305 мм Траверси: 282 мм Палуба: 140+37+19 мм Барбет: 292—406 мм Бойова рубка: 376—406 мм Гарматні башти: 249—406 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 × ТЗА «General Electric» 8 × парових котлів Babcock & Wilcox | |
Гвинти | 4 | |
Потужність | 121 000 к. с. (89 МВт | |
Швидкість | 28 вузли (52 км/год) | |
Дальність плавання | 15 000 миль (27 780 км) на швидкості 15 вузлів | |
Екіпаж | 1880 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 9 (3 x 3) × 406-мм гармат 16"/45 8 (4 × 2) 127-мм корабельних гармат Mark 12 5"/38 | |
Зенітне озброєння | 24 (4 × 4; 8 × 2) × 28-мм автоматичних зенітних гармати 1.1"/75 | |
Авіація | 4 гідролітаки OS2U «Кінгфішер» |
«Вашингтон» (BB-56) (англ. USS Washington (BB-56) — військовий корабель, лінійний корабель типу «Норт Керолайна» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.
Лінійний корабель «Вашингтон» був закладений 14 червня 1938 року на верфі Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія. 1 червня 1940 року корабель спущений на воду, а 15 травня 1941 року увійшов до складу ВМС США.
Після декількох місяців навчань «Вашингтон» увійшов до складу 6-ї дивізії лінкорів Атлантичного флоту. Після вступу США у війну «Вашингтон» був перекинутий у Скапа-Флоу для посилення британського флоту. У переході з Портленда з 26 березня по 4 квітня брали участь «Вашингтон», авіаносець «Восп», крейсери «Вічита» та «Тускалуза». Під час переходу 27 березня на борту «Вашингтона» стався інцидент — упав за борт і загинув командувач лінійними силами Атлантичного флоту адмірал Вілкокс.
З 28 квітня по 5 травня 1942 року «Вашингтон» входив в далеке прикриття арктичного конвою PQ 15. Під час походу отримав пошкодження від вибуху глибинних бомб есмінця «Паджабі», що потопав після зіткнення з лінкором «Кінг Джордж V». Ремонтувався на плаву у Хваль-фіорді (Ісландія).
З 1 по 6 липня прикривав конвой PQ 17. З 21 липня по 23 серпня 1942 року пройшов ремонт у Нью-Йорку. Перейшов на Тихий океан і 15 вересня включений до складу оперативної групи TF.17[1][2].
У ніч на 15 листопада 1942 року у складі оперативної групи TF.64 взяв участь у нічному бою біля Гуадалканала. Американське з'єднання у складі лінкорів «Вашингтон», «Саут Дакота» й чотирьох есмінців зустрілося в бою з японським з'єднанням у складі лінкора, чотирьох крейсерів та 9 есмінців. За допомогою радара лінкор «Вашингтон» практично впритул розстріляв японський лінійний крейсер «Кірішіма», який потім був затоплений власним екіпажем[3][2].
На початку 1943 року «Вашингтон» продовжував діяти в районі Соломонових островів. У червні-липні пройшов ремонт у Перл-Гарборі, після чого був приданий до швидкохідного авіаносного з'єднання TF.58. У його складі в кінці 1944 року взяв участь у рейді на Маршаллові острови, обстрілі Науру. У січні 1944 бомбардував атоли Таро і Кваджалейн. 1 лютого 1944 року зіткнувся з лінкором «Індіана», ремонт тривав 3 місяці.
Влітку 1944 року в складі оперативної групи TF.58 брав участь у захопленні Маріанських островів і битві у Філіппінському морі. Наприкінці війни брав участь у висадці на Іодзіму, рейді проти японських островів, вів обстріл позицій на Окінаві. У липні 1945 року пройшов ремонт на верфі в П'юджет Саунд і 2 вересня встиг взяти участь у церемонії підписання капітуляції Японії в токійській затоці[4][2].
17 жовтня прибув до Філадельфії. У листопаді-грудні 1945 року в рамках операції «Меджік Карпет» вивіз з Великої Британії 1664 демобілізованих військовослужбовців.
Всього за час війни отримав 13 бойових зірок. 27 червня 1947 лінкор виведено у резерв. 1 червня 1960 року виключений зі списків флоту і 24 травня 1961 року проданий на злам [2][5].
- Перелік лінійних кораблів - дредноутів за країною
- Vittorio Veneto (1940)
- Tirpitz (1939)
- HMS Royal Oak (08)
- Лінійні кораблі типу «Літторіо»
- Лінійні кораблі типу «Куїн Елізабет»
- Лінійні кораблі типу «Бісмарк»
- USS Washington (BB 56). на uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2019. (англ.)
- BB-56 USS WASHINGTON [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- USS Washington (BB-56) [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- USS Washington BB56 [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Washington VIII (BB-56) [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
- USS Washington (BB-56), 1941—1961 [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- USS Washinghton (1940) [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Последний бой линкора «Кирисима» [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1922—1946. — London : Convay Maritime Press, 1992. — ISBN 0-85177-146-7.
- Friedman N. U.S. Battleships: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1985. — ISBN 0-087021-715-1.
- Robert O. Dulin, William H. Garzke, Thomas G. Webb. United States Battleships, 1935-1992. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1995. — ISBN 978-1557501745.
- Cressman, Robert (2000). The Official Chronology of the U.S. Navy in World War II. Annapolis, MD: US Naval Institute Press. ISBN 1-55750-149-1.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea, 1939—1945: The Naval History of World War Two. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-119-8.
- Балакин С. А., Дашьян А. В. и др. Линкоры Второй мировой. — М. : Коллекция, Яуза, Эксмо, 2005. — ISBN 5-699-14176-3.
- Сергей Сулига. Линкоры типа Норт Кэролайн. — Москва : Цитадель, 1998. — ISBN 5-00-002182-7.
- Виноски
- ↑ на честь штату Вашингтон. Перші шість кораблів американського флоту носили цю назву на честь першого Президента США Джорджа Вашингтона.
- Джерела
- ↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 41.
- ↑ а б в г Линкоры Второй мировой, 2005, с. 169.
- ↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 44.
- ↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 46.
- ↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 47.