U-129 (1941)
U-129 | ||
---|---|---|
U 129 | ||
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-125 | ||
Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Кіль Лор'ян | |
Замовлення | 7 серпня 1939 | |
Закладений | 30 липня 1940 | |
Спуск на воду | 28 лютого 1941 | |
Введений до складу флоту | 21 травня 1941 | |
На службі | 1941—1944 | |
Загибель | 18 серпня 1944 року затоплений у Лор'яні | |
Сучасний статус | піднятий та розібраний на брухт | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Карибському морі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Дальність плавання | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 1 120 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі |
4-та флотилія ПЧ 2-га флотилія ПЧ |
Командувачі |
KptLt Ніколай Клаузен (21 травня 1941 — 13 травня 1942) KrvKpt. Ганс-Людвіг Вітт (14 травня 1942 — 8 липня 1943) Oblt. Ріхард фон Гарпе (12 липня 1943 — 19 липня 1944) |
Операції | 10 походів |
Перемоги | 29 суден (143 748 GRT) затоплено |
U-129 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 30 липня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 28 лютого 1941 року, а 21 травня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
U-129 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 21 травня 1941 року U-128 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — перейшов до бойового складу 2-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З серпня 1941 року і до липня 1944 року U-129 здійснив 10 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 731 день. Човен посів 16-те місце серед найрезультативніших підводних човнів Крігсмаріне, що діяли за роки Другої світової війни, потопивши 29 суден загальною водотоннажністю 143 748 тонн.
4 липня 1944 року човен списали з бойового складу флоту і 18 серпня затопили біля Лор'яну. У травні 1945 року американські війська підняли затоплений човен і передали його французькій владі. В 1946 році U-129 порізали на метал.
- Капітан-лейтенант Ніколай Клаузен (21 травня 1941 — 13 травня 1942);
- Корветтен-капітан Ганс-Людвіг Вітт (14 травня 1942 — 8 липня 1943);
- Оберлейтенант-цур-зее Ріхард фон Гарпе (12 липня 1943 — 19 липня 1944).
- П-3 «Іскра»
- ORP Sokół (1940)
- HMS Utmost (N19)
- USS Pampanito (SS-383)
- Capitano Tarantini (1940)
- Méduse (NN5)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-129. uboat.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-129. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Nordvangen. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ George L. Torian. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ West Zeda. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Lennox. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Bayou. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Mary. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Steel Age. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ L.A. Christensen. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Hardwicke Grange. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Millinocket. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Tuxpam. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Las Choapas. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Cadmus. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Gundersen. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Tuapse. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Tachirá. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Port Antonio. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Onondaga. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Trafalgar. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Reuben Tipton. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ West Kebar. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Meton. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Astrell. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Melbourne Star. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Santa Catalina. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Panam. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Libertad. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Anadyr. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Empire Heath. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U-129. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. (англ.)
- U 129 [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Type IX [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Type IX U-Boat [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- U-129 [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- U-129 (1941) [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)