Missale Romanum Glagolitice

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Missale Romanum Glagolitice
Зображення
Назва лат. Missale Romanum Glagolitice
хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora
Головний предмет твору Меса
Жанр Богослужбові книги
Мова твору або назви церковнослов'янська мова
Дата публікації 22 лютого 1483
Каталожний код M2410810[1]
Сторінка 220
Missale Romanum Glagolitice

«Missale Romanum Glagolitice»(лат.)=Глаголичний римський міссал або «Міссал за законом Римського двору» (хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora) — міссал, опублікований 22 лютого 1483 року (через 28 років після видання Біблії Гутенберга). Перша хорватська друкована книга[2] і перший європейський друкований міссал, де було використано не латинський лист, а глаголиця[3].

Характеристика видання

[ред. | ред. код]

Міссал написаний «кутовою» хорватською глаголицею на хорватському підвиді церковнослов'янської мови і призначався для здійснення богослужінь на глаголичному обряді. Він містить 220 аркушів формату 27 × 18 сантиметрів (останній лист не зберігся, але ймовірно, на ньому не було тексту)[4]. При друку використовувалися чорний і червоний кольори, літери і гравюри були розфарбовані від руки[4]. Палеографічний і лінгвістичний аналіз тексту показує, що книга була складена і видана хорватами з Істрії.

Дата публікації — 22 листопада 1483 року — вказана на колофоні[5], проте місце видання невідомо. Спочатку передбачалося, що міссал був надрукований в Венеції, однак сучасні дослідники схиляються до версії, що його видали на території Хорватії[5].

До наших днів дійшло одинадцять неповних копій і шість фрагментів книги, п'ять з яких зберігаються в Загребі: по дві одиниці в Національній і університетській бібліотеці і Хорватської академії наук і мистецтв і одна копія в монастирі францисканців. Ще одна копія знаходиться в монастирі домініканців на острові Брач. Решта п'ять примірників знаходяться в Бібліотеці Конгресу (Вашингтон), Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург), Австрійської національної бібліотеки (Відень) і Ватиканській апостольській бібліотеці (два примірники).

У 1971 році міссал був перевиданий. При цьому були використані копії, що зберігаються в Національній та університетській бібліотеці Загреба і Ватиканській апостольській бібліотеці.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.gesamtkatalogderwiegendrucke.de/docs/M2410810.htm
  2. Misal po zakonu rimskoga dvora, 1483. [Архівовано 14 листопада 2013 у Wayback Machine.] (хорв.). Nacionalna i sveučilišna knjižnica u Zagrebu.
  3. Eduard Hercigonja. Historical, social and cultural-environmental conditions of the origin and development of croatian glagolitic printing (on the occaison of the 500th anniversary of the editio princeps of the 1483 Missal) (хорв.) // Slovo : časopis Staroslavenskoga instituta u Zagrebu. — Zagreb, 1984. — Br. 34.
  4. а б в Vlasta Radan.Physical description [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.). Missale Romanum Glagolitice Editio Princeps.
  5. а б Inkunabulistika [Архівовано 8 березня 2020 у Wayback Machine.] (хорв.). Croatian History.