10-та повітряна армія (СРСР)

10-та повітряна армія СРСР
На службі	15 серпня 1942 — вересень 1945
Країна	СРСР
Належність	Далекосхідний фронт 2-й Далекосхідний фронт
Вид	ВПС
Тип	Червона армія, Радянська армія
Роль	повітряна
Чисельність	армія
Війни/битви	Радянсько-японська війна Сунгарійська операція Південно-Сахалінська операція Курильська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-полковник авіації Жигарев П.Ф.

Дес́ята пові́тряна а́рмія (10 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час радянсько-японської війни.

Історія

Сформована 15 серпня 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 27 липня 1942 на базі ВПС 25-ї загальновійськової армії Далекосхідного фронту у складі 29-ї винищувальної, 53, 83 і 254-ї бомбардувальних і 253-ї штурмової авіадивізій.

У липні 1945 в неї включений 18-й змішаний авіакорпус у складі 296-ї винищувальної, 96-ї штурмової, 128-ї і 255-ї змішаних авіадивізій.

На початку серпня армія включена до складу 2-го Далекосхідного фронту. Успішно діяла в Сунгарійській і частиною сил в Південно-Сахалінській наступальних та Курильській десантній операціях у період радянсько-японської війни, прикривала зосередження з'єднань 15-ї армії, завдавала бомбових і штурмових ударів по військах і кораблях противника, підтримувала висадку десанту кораблями Червонопрапорної Амурської військової флотилії в м. Фуюань. Після 12 серпня основні зусилля армії були направлені на підтримку військ на ціцікарському напрямі, де противник чинив наполегливий опір.

Зусиллями 18-го авіакорпусу були зірвані залізничні перевезення противника, що утруднило відхід і евакуацію військ. Авіадивізії армії підтримували дії Червонопрапорної Амурської військової флотилії, виконували бойові завдання в районах Сахаліну, Камчатки і Курильських островів.

За час бойових дій армія здійснила 3297 літако-вильотів.

За успішне виконання завдань командування 7 її з'єднань отримали почесні найменування, 13 частин нагороджено орденами, понад 2 тис. воїнів удостоєно орденів і медалей.

Склад

• 29 винищувальна авіаційна дивізія (вад) (1942 — до кінця війни);
• 53 дбад (1942 — до кінця війни);
• 83 бомбардувальна авіаційна дивізія (бад) (1942 — до кінця війни);
• 254 бад (зад , вад) (1942 — 1945);
• 253 штурмова авіаційна дивізія (шад) (1942 — 1945);
• 777 овап (1942 — 1945);
• 7 орап;
• 18 зак (липень — вересень 1945);
• 128 зад (липень — вересень 1945);
• 255 зад (липень — вересень 1945).

Командування

• Командувачі:
  • полковник, з 17 жовтня 1942 генерал-майор авіації Виноградов В. А. (27 липня 1942 — 16 вересня 1944);
  • полковник Слобожан Д. Я. (16 вересня 1944 — 19 травня 1945);
  • генерал-полковник авіації Жигарєв П. Ф. (19 травня 1945 — до кінця радянсько-японської війни).
• Члени військової ради:
  • полковий комісар, з 20 грудня 1942 полковник Мельник М. В. (27 липня 1942 — 16 грудня 1944);
  • полковник Федоров С. К. (16 грудня 1944 — до кінця радянсько-японської війни).
• Начальники штабів:
  • генерал-майор авіації Петров Н. А. (5 серпня 1942 — 13 січня 1943);
  • полковник Пинеєв Н. К. (13 січня 1943 — 21 березня 1945);
  • полковник, з 3 лютого 1943 генерал-майор авіації Лаврик С. А. (21 березня 1945 — до кінця радянсько-японської війни).

Див. також

• Маньчжурська держава
• Бої на Халхин-Голі
• Імперська армія Японії
• Війна на Тихому океані
• Монголія у Другій світовій війні

Література

• «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968 (рос.).

Посилання

• 10-я воздушная армия(рос.)^{[недоступне посилання з грудня 2018]}
• http://samsv.narod.ru/Arm/av10/arm.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://allaces.ru/cgi-bin/s2.cgi/sssr/struct/h/va10.dat [Архівовано 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• http://www.soldat.ru/force/sssr/rkka/vvs/06_komva.html [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.]